31 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/12620/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Островича С.Е.
Степашка О.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011
у справі № 2а-1584/10/2670
за позовом ОСОБА_3
до Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської
області
про скасування податкового повідомлення - рішення
ОСОБА_3 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Макарівському районі Київської області про скасування податкового повідомлення - рішення нечинним № 0212971700/0 від 21.09.2009.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.06.2010 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.06.2010 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції позивач оскаржив її в касаційному порядку.
В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Макарівському районі Київської області прийняте податкове повідомлення-рішення № 0212971700/0 від 21.09.2009, яким позивачу визначено податкове зобов'язання із земельного податку в розмірі 26003, 48 грн.
Земельний податок позивачу було нараховано як власнику земельних ділянок, що розташовані на території Наливайківської сільської ради Макарівського району Київської області.
Право власності позивача на вказані земельні ділянки підтверджується державними актами на право власності на земельну ділянку, копії яких досліджено судами попередніх інстанцій.
Відповідно до ст. 8 Закону України „Про плату за землю" встановлено ставку земельного податку із земельних ділянок, що знаходяться за межами населеного пункту та надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення.
Як вбачається з довідок Наливайківської сільської ради Макарівського району Київської області №№ 122, 123, 124 та 125 від 12.04.2010, земельні ділянки, які перебувають у власності позивача, розташовані за межами населеного пункту та призначені для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд, що підпадає під визначення земельних ділянок іншого призначення які розміщені за межами населених пунктів.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що позивачу правомірно визначено ставку земельного податку відповідно до ст. 8 Закону України „Про плату за землю".
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 у справі № 2а-1584/10/2670 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2011 у справі № 2а-1584/10/2670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. Федоров
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко