"29" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/26404/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Стародуба О.П.,
Штульман І.В.,
та секретаря Мороз Ю.М., за участю ОСОБА_2 та представника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області Полівчука Д.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про скасування наказів та поновлення на роботі,
У жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, в якому просив скасувати накази Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 31 серпня 2011 року №1888 та від 27 вересня 2011 року №172 о/с та поновити його на роботі на посаді помічника дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Кіровського районного відділу Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2012 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги позивача задоволено. Скасовано накази Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 31 серпня 2011 року №1888 та від 27 вересня 2011 року №172 о/с в частині звільнення сержанта міліції ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ за підпунктом «є» пункту 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Поновлено позивача на посаді помічника дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Кіровського районного відділу Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області. Зобов'язано Кіровський районний відділ Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 27 вересня 2011 року по 20 березня 2012 року.
У касаційній скарзі начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області просить постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2012 року скасувати, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення суду першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 23 травня 2009 року проходив службу на посаді помічника дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Кіровського районного відділу Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області.
Згідно розпорядження Кіровського районного відділу Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 31 січня 2011 року №34 позивач з 31 січня 2011 року виконував обов'язки оперуповноваженого ВКМСД Кіровського районного відділу Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області до особливого розпорядження.
Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 27 вересня 2011 року №172о/с дск помічника дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Кіровського районного відділу Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області сержанта міліції ОСОБА_2 з 27 вересня 2011 року звільнено з органів внутрішніх справ України за підпунктом «є» пункту 63 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Підставою видання наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ ОСОБА_2 став висновок службового розслідування від 31 серпня 2011 року, проведеного робочою групою у складі працівників ВІОС УКЗ ГУМВС та працівників УВБ в Дніпропетровській області ДВБ МВС України за відомостями викладеними у заяві громадянки ОСОБА_4 щодо неправомірних дій окремих працівників Кіровського районного відділу Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області.
Службовим розслідуванням було встановлено, що позивачем було допущено порушення службової дисципліни, а саме, в порушення пункту 1.11. Інструкції з організації роботи органів внутрішніх справ України щодо протидії дитячій злочинності, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 листопада 2008 року №637, частини третьої статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення не було повідомлено батьків неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про перебування останніх у Кіровському районному відділі Дніпропетровського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області та застосування до неповнолітніх фізичного насильства.
Відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для скасування наказів Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області №1888 від 31 серпня 2011 року і №172 о/с від 27 вересня 2011 року та поновлення позивача на раніше займаній посаді, оскільки ОСОБА_2 скоїв проступок, не сумісний з перебуванням в органах внутрішніх справ, що породжує сумніви в його об'єктивності та неупередженості при виконанні службових обов'язків.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що накази відповідача про звільнення ОСОБА_2 не містять міркувань та пояснень у зв'язку з чим відповідач вирішив застосувати до останнього найсуворіше дисциплінарне стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ. Також вони не містять інформації про врахування пом'якшуючих обставин, попередню поведінку позивача, його ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації позивача, чим порушено частину десяту статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України. Крім того, скасовуючи накази про звільнення позивача з органів внутрішніх справ та поновлюючи його на роботі, суд апеляційної інстанції обґрунтовував це тим, що згідно постанови слідчого прокуратури Кіровського району м. Дніпропетровська від 02 вересня 2011 року було відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції згідно службового розслідування, проведеного за скаргою ОСОБА_4, та в діях працівників правоохоронних органів не було встановлено порушення норм кримінально-процесуального законодавства України.
Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України регулюється Законом України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-ІV, та іншими спеціальними нормативно-правовими актами.
Відповідно до положень частини другої статті 10 Закону України «Про міліцію» на працівників міліції покладено обов'язок виявлення, запобігання, припинення та розкриття злочинів, та вжиття з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством.
Згідно до статті 5 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» від 24 січня 1995 року, Положення про кримінальну міліцію у справах дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 1995 року №502, повноваження щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення дітей, а також їх батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників), які не виконують обов'язків щодо виховання і навчання дітей віднесено до повноважень підрозділів кримінальної міліції у справах дітей органів внутрішніх справ України.
Пунктом 2.1. Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 лютого 2001 року №185, передбачено, що при вчиненні громадянами правопорушення уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ складають протокол про адміністративне правопорушення.
Статтею 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ визначено, що дисциплінарний проступок це невиконання чи неналежне виконання особовою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Частиною першою статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Проведеним службовим розслідуванням та постановою слідчого прокуратури Кіровського району м. Дніпропетровська було встановлено наявність в діях ОСОБА_2 неправомірних дій відносно неповнолітніх.
З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що відсутність в діях ОСОБА_2 складу злочину, тобто відсутність підстав для притягнення його до кримінальної відповідальності, ніяким чином не може ототожнюватись з відсутністю фактів порушення ним службової дисципліни.
Тобто, колегія суддів вважає, що Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області було правомірно притягнуто ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2012 року необхідно скасувати, оскільки вона постановлена з порушенням норм матеріального права, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року необхідно залишити в силі, оскільки вона є законною і обґрунтованою та постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про скасування наказів та поновлення на роботі - скасувати, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2011 року - залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя М.М. Заїка
судді: О.П. Стародуб
І.В. Штульман