"29" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/15041/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Стародуба О.П.,
Штульман І.В.,
та секретаря Мороз Ю.М., за участю представника Міністерства доходів і зборів України та Хмельницької митниці Шляхової О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Хмельницької митниці на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної митної служби України, Хмельницької митниці про визнання протиправними наказів та їх скасування, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
У липні 2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Державної митної служби України, Хмельницької митниці про визнання протиправними наказів та їх скасування, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2012 року, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України №1493-к від 11 липня 2011 року в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України із звільненням із займаної посади ОСОБА_3 Визнано протиправним та скасовано наказ Хмельницької митниці «По особовому складу» від 11 липня 2011 року №320-к. Поновлено позивача на посаді головного інспектора сектору оформлення та визначення проходження товарів відділу адміністрування митних платежів Хмельницької митниці. Зобов'язано Державну митну службу України нарахувати та виплатити ОСОБА_3 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11 липня 2011 року по 17 жовтня 2011 року.
В задоволені інших позовних вимог відмовлено. Постанову в частині поновлення на посаді та зобов'язання нарахувати та виплатити середньомісячний заробіток у межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання.
У касаційній скарзі Хмельницька митниця просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, а за справою постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні її позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 з 26 червня 2005 року по 14 жовтня 2009 року перебувала на посаді начальника митного поста «Кам'янець-Подільський» Хмельницької області.
Наказом Хмельницької митниці №492-к від 14 жовтня 2009 року позивача переведено на посаду головного інспектора сектору оформлення та визначення проходження товарів відділу адміністрування та митних платежів Хмельницької митниці.
Судами також встановлено, що відповідно до наказу Хмельницької митниці №271 від 21 квітня 2011 року відповідачем проведено перевірку з метою забезпечення контролю за дотриманням посадовими особами митного поста «Кам'янець-Подільський» Хмельницької митниці вимог законодавства України при здійсненні митної справи, питань тарифного й нетарифного регулювання, контролю за правильністю класифікації товарів, визначення митної вартості й країни походження товару, виконання ними інших завдань, покладених на митну службу України за період у I кварталі 2011 року та окремих митних оформлень, які були здійсненні протягом 2008 - 2010 років.
За результатами проведення вказаної перевірки складено акт №2 від 26 квітня 2011 року, в якому зафіксовано порушення ОСОБА_3 службової дисципліни, що виявилось у несумлінному виконанні нею службових обов'язків, передбачених статтею 17, пунктом 6 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу».
В подальшому, за результатами проведеної перевірки службової діяльності митного поста «Кам'янець-Подільський» Хмельницької митниці наказом Державної митної служби України «Про припинення перебування на державній службі» від 11 липня 2011 року №1493-к припинено перебування позивача, головного інспектора сектору оформлення та визначення походження товарів відділу адміністрування митних платежів Хмельницької митниці, на державній службі в митних органах України за порушення Присяги державного службовця відповідно до пункту 6 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу», що виявилось у несумлінному виконанні службових обов'язків.
На виконання вищезазначеного наказу Державної митної служби України 11 липня 2011 року Хмельницька митниця видала наказ №320-к «По особовому складу», яким визнала позивача такою, що звільнена з посади головного інспектора сектору оформлення та визначення походження товарів відділу адміністрування митних платежів Хмельницької митниці з 11 липня 2011 року.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов до обґрунтованого висновку про те, що видаючи оскаржувані накази, відповідачі діяли не на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а упереджено та нерозсудливо, що є підставою для визнання протиправними та скасування спірних наказів, та поновлення позивача на займаній нею посаді.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.
Як було встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачами неодноразово за період з 2008 року по 2010 рік проводились перевірки службової діяльності митного поста «Кам'янець-Подільський» Хмельницької митниці, що підтверджується актами перевірки, за результатами яких митними органами застосовувались заходи дисциплінарного стягнення, в тому числі і до ОСОБА_3 Не зважаючи на це, Хмельницькою митницею фактично повторно проведена перевірка цього ж періоду, якою не встановлено фактів порушень працівниками митного посту і притягнення їх до будь-якої відповідальності.
Проте, всупереч викладеному, відповідачами зроблено висновок, що позивач не забезпечила належний контроль за дотриманням підпорядкованим особовим складом вимог законодавства.
Разом з тим, як було встановлено судами, відповідачами не було надано належних доказів на підтвердження виявлених ними під час перевірки та зафіксованих в акті №2 від 26 квітня 2011 року порушень позивачем чинного законодавства України та нанесення нею будь-якої шкоди.
В свою чергу, оскаржуваними наказами Державної митної служби України від 11 липня 2011 року №1493-к та Хмельницької митниці від 11 липня 2011 року №320-к також не було зазначено в чому саме полягає факт несумлінного виконання ОСОБА_3 своїх службових обов'язків та не доведено зв'язку між її діями та фактами порушень, виявлених зазначеними наказами. Тобто, відсутній об'єктивно та достовірно встановлений факт протиправного, винного (умисного чи необережного) діяння (дії чи бездіяльності) посадової особи митної служби - ОСОБА_3
Крім того, за відсутності встановлених фактів порушень законодавства працівниками, керівник не може і не повинен нести відповідальність за підставою - незабезпечення контролю за підпорядкованим особовим складом митного посту.
Правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, Митним кодексом України, а в частині, що ними не регулюється, - Законом України «Про державну службу». Тобто дисциплінарна відповідальність посадових осіб митної служби врегульована спеціальним законодавством, у тому числі й нормами Дисциплінарного статуту митної служби України. Норми Закону України «Про державну службу» можуть застосовуватися щодо посадових осіб митної служби у тій частині, що не врегульована спеціальним митним законодавством, у тому числі й нормами Статуту, оскільки припинення державної служби на підставі пункту 6 частини першої статті 30 зазначеного Закону є крайнім заходом відповідальності державного службовця за порушення службової дисципліни, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, тому неможливість застосування до посадової особи митної служби дисциплінарних стягнень аж до звільнення з митного органу повинно бути мотивованим. Розділом 4 Дисциплінарного статуту митної служби України визначено види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, чітко врегульована процедура їх застосування, внаслідок чого забезпечується належний захист законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності.
Також необхідно враховувати, що у разі вчинення дисциплінарного правопорушення, наслідком якого може бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з митного органу є санкціями різних рівнів відповідальності, які не можуть застосовуватися як альтернативні. Звільнення за порушення присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можливо кваліфікувати як порушення Присяги.
Аналогічна правова позиція була висловлена і Верховним Судом України у постанові від 21 травня 2013 року у справі №21-403а12.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Хмельницької митниці не підлягає задоволенню. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2012 року необхідно залишити без змін, оскільки вони є законними і обґрунтованими та постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Водночас, необхідно зазначити, що у зв'язку з утворенням Міністерства доходів і зборів України та переданням даному Міністерству на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України «Питання Міністерства доходів і зборів» від 20 березня 2013 року №166-р повноважень та функцій Державної податкової служби та Державної митної служби, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне, замінити на підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України відповідача - Державну митну службу України на Міністерство доходів і зборів України.
Керуючись ст.ст. 55, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної митної служби України, Хмельницької митниці про визнання протиправними наказів та їх скасування, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя М.М. Заїка
судді: О.П. Стародуб
І.В. Штульман