"24" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/6195/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Стародуба О.П.,
Штульман І.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області на постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 25 серпня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Антрацитівському районі Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
У червні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Антрацитівському районі Луганської області, в якому просив зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 з 25 жовтня 2010 року.
Постановою Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 25 серпня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року, позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Антрацитівському районі Луганської області від 24 січня 2011 року про відмову позивачу у призначені пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу. Зобов'язано відповідача призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, з 25 жовтня 2010 року.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, представник відповідача просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, а за справою ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судових рішень.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 24 січня 2011 року ОСОБА_2 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Антрацитівському районі Луганської області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
24 січня 2011 року рішенням відділу з призначення пенсій управління Пенсійного фонду України в Антрацитівському районі Луганської області позивачу було відмовлено у в призначенні пенсії згідно з статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» через відсутність необхідного пільгового стажу.
Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Судами також, встановлено, що відповідно до трудової книжки позивача в період з 03 лютого 1982 року по 01 серпня 1992 року він працював на посаді електрогазозварника на підприємстві Антрацитівське районне виробниче об'єднання по виробничо-технічному забезпеченню сільського господарства, 01 квітня 1986 року був переведений до Антрацитівського ремонтно-транспортного підприємства у зв'язку з реорганізацією Антрацитівського районного виробничого об'єднання по виробничо-технічному забезпеченню сільського господарства.
Згідно з постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 посада, яку займав позивач у період з 03 лютого 1982 року по 01 серпня 1992 року віднесена до списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Отже, період роботи ОСОБА_2 з 03 лютого 1982 року по 01 серпня 1992 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу за списком №2 та повинен бути зарахований відповідачем для призначення пенсії.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідачем враховано до пільгового стажу 6 років 11 місяців та 16 днів за періоди роботи позивача з 14 серпня 2000 року по 15 липня 2002 року, з 03 червня 2006 року по 08 серпня 2006 року, з 17 серпня 2006 року по 24 січня 2011 року, а також наявність у позивача права на включення до пільгового стажу періоду його роботи з 03 лютого 1982 року по 01 серпня 1992 року, що складає 10 років 6 місяців та 18 днів, то у підсумку пільговий стаж позивача складає більше 12 років 6 місяців, як того вимагає пункт «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
На підставі викладено, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає. Постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 25 серпня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року необхідно залишити без змін, оскільки вони є законними і обґрунтованими та постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області залишити без задоволення, а постанову Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 25 серпня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Антрацитівському районі Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.М. Заїка
Судді О.П. Стародуб
І.В. Штульман