"24" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/68014/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Стародуба О.П.,
Штульман І.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2011 у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, Головного управління Державної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
У грудні 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, Головного управління Державної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2011 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі позивачі просять постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2011 скасувати та винести нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачами 01.06.2010 на особистому прийомі в Міністерстві юстиції України було подано заяву про відвід Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Зайцева Ю.Є. та заступника Міністра юстиції України Лутковської В.В. Дана заява зареєстрована у Міністерства юстиції України за № 1022/7. Аналогічні заяви подані до Кабінету Міністрів України та Головного управління Державної служби України. Дані заяви були перенаправлені до Міністерства юстиції України оскільки вони не належить до компетенції ані Кабінету Міністрів України, ані Головного управління Державної служби України.
Міністерством юстиції України 24.06.2010 направлено ОСОБА_3 лист-відповідь за № 33-45/2904 на його звернення та у відповідь на звернення, які надійшли до розгляду до Міністерства юстиції України від Кабінету Міністрів України та Головного управління Державної служби України, в якому вказано, що чинним законодавством не передбачено процедури відводу державного службовця.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантовано право на звернення до державних органів із заявою про відвід державного службовця, яка повинна бути розглянута відповідним органом із застосуванням аналогії права та закону, яким передбачено можливість відведення судді та державного виконавця.
Законом, що визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, що працюють в державних органах та їх апараті є Закон України «Про державну службу».
Статтею 10 Закону України «Про державну службу» визначені основні обов'язки державних службовців: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадян, безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці; інформації про громадян, що сала їм відома під час виконання обов'язку державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.
До державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, згідно частини 1 статті 14 Закону України «Про державну службу» застосовуються такі заходи дисциплінарного впливу, як: - попередження про неповну службову відповідність; - затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
Статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» гарантовано право громадян України звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями. Що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціальних, економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Оскільки чинним законодавством України визначено вичерпний перелік дисциплінарних стягнень, що можуть бути застосовані до державного службовця, а Законом України «Про державну службу», що є спеціальним законом, не передбачено право зацікавленої особи заявити відвід державного службовцю, не визначено коло суб'єктів, якими може бути заявлено відвід, підстави для задоволення та процедуру розгляду таких заяв, а також осіб, повноважних розглядати такі питання відповідь на заяви позивачів були правомірно надані Міністерством юстиції України в порядку, встановленому законом України «Про звернення громадян».
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволенню не підлягає. Із урахуванням наведених обставин постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.201 необхідно залишити без змін, оскільки вони є законними і обґрунтованими та постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2011 у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, Головного управління Державної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Головуючий-суддя М.М. Заїка
судді: О.П. Стародуб
І.В. Штульман