06 листопада 2013 року Справа № 910/2531/13
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М. (доповідач),
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Живий квас", м. Житомир
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013
зі справи № 910/2531/13
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Живий квас", м.Житомир
до відповідача Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Київ
про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.12.2012 № 97 у праві № 680/84-р-02-07-12,
18.10.2013 товариство з обмеженою відповідальністю "Живий квас" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 у справі №910/2531/13 разом з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку.
Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення цієї касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VІ (далі - Закон) встановлено ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду в розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" №5515-VI від 06.12.2012, установлено у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1 147,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.04.2013, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013, у позові відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у справі № 910/2531/13 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Таким чином, скаржник на момент подачі касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір за немайнову вимогу у розмірі 802,90 грн.
Проте, заявником не дотримано вказаних вимог, оскільки до касаційної скарги додано платіжне доручення від 18.10.2013 № 529 про сплату судового збору у розмірі 802,20 грн., яке не може бути доказом його сплати у встановленому законодавством розмірі.
Частиною першою статті 110 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Оскільки оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції з даної справи набрала законної сили 24.09.2013, то, з урахуванням наведених приписів закону, строк касаційного оскарження закінчився 14.10.2013. Касаційну скаргу заявник подав 18.10.2013 (згідно штампу відділення поштового зв'язку на конверті), тобто з пропуском строку передбаченого частиною першою статті 110 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання про відновлення пропущеного строку подання касаційної скарги позивач обґрунтовує тим, що постанову апеляційної інстанції він отримав лише 02.10.2013.
Заявлене скаржником клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, закон пов'язує можливість відновлення пропущеного процесуального строку з обов'язковою наявністю поважних причин, які обумовили неможливість своєчасного вчинення відповідної процесуальної дії.
Як свідчать матеріали справи, оскаржувану постанову суду оформлено належним чином та надіслано сторонам у справі 27.09.2013, тобто в межах передбачених частиною четвертою статті 105 Господарського процесуального кодексу України строку.
Беручи до уваги наведені вимоги процесуального законодавства, а також враховуючи те, що представник позивача брав участь у судовому засіданні 24.09.2013, тобто своєчасно був обізнаний про результат апеляційного перегляду справи та, отримавши копію оскаржуваної постанови, як він стверджує, 02.10.2013, не навів ніяких причин, які об'єктивно заважали йому подати касаційну скаргу у строк до 14.10.2013, суд не вбачає підстав для відновлення пропущеного ним процесуального строку.
Пунктом 5 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Враховуючи викладене та керуючись пунктами 4 та 5 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
1.Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Живий квас" про відновлення пропущеного строку подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 у справі №910/2531/13 відхилити.
2.Касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013 зі справи № 910/2531/13 повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Живий квас", а справу - господарському суду міста Києва.
3.Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Живий квас" судовий збір сплачений за платіжним дорученням від 18.10.2013 № 529 у сумі 802,20 грн.
Суддя В.П. Селіваненко
Суддя І.М. Бенедисюк
Суддя В.М. Харченко