06 листопада 2013 року Справа № 5023/4584/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач)
Нєсвєтової Н.М., Студенця В.І.,
розглянувши касаційну скаргуакціонерної компанії "Харківобленерго"
на постанову та на рішенняХарківського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року господарського суду Харківської області від 13.06.2013 року
у справі господарського судуХарківської області
за позовомакціонерної компанії "Харківобленерго"
докомунального підприємства "Харківські теплові мережі"
про стягнення 311 245,36 грн.
в засіданні взяли участь представники:
- позивача:Солдатенко А.М.,
- відповідача:Фомін В.В.,
У жовтні 2012 року АК "Харківобленерго" звернулась до господарського суду Харківської області із позовом до КП "Харківські теплові мережі" про стягнення 308 832,60 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії, 159,48 грн. інфляційних втрат, 1 029,68 грн. - 3% річних та 1 223,60 грн. пені.
Рішенням господарського суду Харківської області від 19.12.2012 року позов задоволено. Стягнуто з КП "Харківські теплові мережі" на користь АК "Харківобленерго" 308 832,60 грн. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії, 159,48 грн. інфляційних втрат, 1 029,68 грн. - 3% річних, 1 223,60 грн. пені та судові витрати.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2013 року рішення місцевого господарського суду від 19.12.2012 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.04.2013 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2013 року та рішення господарського суду Харківської області від 19.12.2012 року в частині стягнення 308 832,60 грн. заборгованості за перевищення договірних величин скасовано, в скасованій частині справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області. В іншій частині постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2013 року та рішення господарського суду Харківської області від 19.12.2012 року з даної справи залишено без змін.
За наслідками нового розгляду, господарським судом Харківської області 13.06.2013 року прийнято рішення, яким стягнуто з КП "Харківські теплові мережі" на користь АК "Харківобленерго" 30883,26 грн. заборгованості з перевищення договірних величин споживання електричної енергії.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року рішення місцевого господарського суду від 13.06.2013 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішення, АК "Харківобленерго" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року та рішення господарського суду Харківської області від 13.06.2013 року в частині відмови у стягненні 277949,34 грн. боргу за перевищення договірної величини споживання електричної енергії скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 31.03.2010 року між АК "Харківобленерго" (постачальник) та КП "Харківські теплові мережі" (споживач) укладено договір № 702 про постачання електричної енергії, за умовами якого, постачальник продає електроенергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок з дозволеною потужністю, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.
Згідно умов договору, на липень 2012 року відповідачу встановлена договірна величина споживання електричної енергії у розмірі 2 939 000 кВт/год.
24.07.2012 року КП "Харківські теплові мережи" звернулось до АК "Харківобленерго" з листом №23-3127 про коригування обсягів споживання електричної енергії на липень 2012 року та гарантував оплату додатково спожитих обсягів, однак позивач листом від 27.07.2012 року відмовив відповідачу у коригуванні величин за липень 2012 р., мотивуючи відсутністю попередньої оплати додатково заявлених величин.
10.08.2012 року АК "Харківобленерго" надіслала КП "Харківські теплові мережи" повідомлення №9226 про перевищення останнім договірної величини споживання електричної енергії у липні 2012 року на 353054 кВт/год та про сплату споживачем 308832,60 грн. двократної вартості різниці між фактично спожитою величиною електроенергії і договірною величиною. Вказана сума не була сплачена відповідачем, у зв"язку з чим позивач звернувся із відповідною позовною заявою до суду.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про електроенергетику", правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Частиною 6 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" (із змінами та доповненнями) встановлено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.
Враховуючи, що відповідачем було здійснено правопорушення у сфері електроенергетиці - перевищення договірних величин споживання електричної енергії та приписи ст. 26 Закону, колегія суддів погоджується з висновками попередніх інстанцій про наявність правових підстав для нарахування і стягнення штрафної санкції за вчинене відповідачем правопорушення.
Дійшовши правомірних висновків щодо наявності правових підстав для стягнення двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, за клопотанням відповідача зменшив розмір штрафної санкції, який підлягає стягненню, на 90% до 30883,26 грн.
Касаційна скарга стосується правомірності зменшення судами штрафної санкції на підставі ст.83 ГПК України. При цьому, скаржник вказує на те, що судами безпідставно використано такі права, оскільки невірно оцінені обставини щодо матеріального становища боржника, як виняткові, а також те, що зменшення штрафної санкції на 90% не є співрозмірним в контексті інтересів позивача та відповідача.
Зазначені у касаційній скарзі доводи не беруться колегією суддів до уваги, оскільки вони є безпідставними та спростовуються наступним.
В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки (ч.1 ст.217 ГК України).
Згідно з приписами ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
За переконанням колегії суддів, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру штрафної санкції, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що підприємство відповідача знаходиться у тяжкому фінансовому стані через значну заборгованість споживачів за спожиту теплову енергію, невідповідність тарифів за теплову енергію для населення фактичним витратам на її виробництво, наявність реструктуризованої заборгованості перед відповідачем на суму 81,3 млн. грн.
Враховуючи вищевикладене, належне виконання відповідачем договірних зобов"язань - відсутність заборгованості за спожиту електроенергію, тяжкий фінансовий стан відповідача, відсутність будь яких належних доказів завданню шкоди позивачу перевищенням договірної величини відповідачем, а також те, що сплата в даному випадку штрафних санкцій у повному обсязі зачіпає не лише майнові інтереси відповідача, а й інші інтереси, зокрема, можливість постачання теплової енергії бюджетним установам та організаціям, колегія суддів погоджується з висновками попередніх інстанцій щодо зменшення розміру штрафної санкції, що підлягає стягненню до 30883,26 грн.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Правова оцінка обставин у справі є виключна прерогатива судів першої та апеляційної інстанцій.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому висновки є законними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу акціонерної компанії "Харківобленерго" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року та рішення господарського суду Харківської області від 13.06.2013 року у справі №5023/4584/12 залишити без змін.
Головуючий, суддя М.М.Черкащенко
Судді Н.М.Нєсвєтова
В.І.Студенець