05 листопада 2013 року Справа № 5004/366/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіОвечкіна В.Е.,
суддівЧернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційні скарги
ТОВ "Агрос"; Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області
на постановувід 16.07.2013 року Рівненського апеляційного господарського суду
у справі№5004/366/11 господарського суду Волинської області
за позовомПП "Лада 2000"
доТОВ "Агрос"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Виконавчий комітет Луцької міської ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Прилуцька сільська рада Ківерцівського району Волинської області
проусунення перешкод у користуванні земельною ділянкою
за участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача: Сафульки С.Ф., дов. від 31.10.2013 б/н;
третьої особи 1: не з'явився;
третьої особи 2: Красуна В.В., дов. від 31.10.2013 б/н; голова СР - Кирилюк В.Г.;
Рішенням господарського суду Волинської області від 05.06.2013 (суддя М. Гончар) в задоволенні позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.07.2013 (судді К. Огороднік, О. Тимошенко, В. Коломис) рішення господарського суду Волинської області від 05.06.2013 скасовано, прийнято нове, яким позов задоволено. Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Аргос" усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, загальною площею 1,1496 га, яка розташована по вул. Гордіюк у м. Луцьку (по вул. Богуна, 1 "б" в с. Прилуцьке Ківерцівського району), шляхом звільнення зазначеної земельної ділянки від наявного на ній майна та фактичного залишення даної земельної ділянки.
До Вищого господарського суду України надійшло дві касаційні скарги.
Прилуцька сільська рада та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрос" у касаційних скаргах просять скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.07.2013, а рішення господарського суду Волинської області від 05.06.2013 залишити без змін. Вважають, що суд апеляційної інстанції: порушив вимоги ст. 35 ГПК України та ст. 268 ЦК України; неправильно застосував ст.126 ЗК України, ст. 391 ЦК України, незастосував ст.19 ЗК України (1990 р.), ст.ст. 116,152 ЗК України, ст.ст. 257,267 ЦК України.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 29.12.1998 р. № 633 "Про надання земельної ділянки в постійне користування" ПП "Лада-2000" надано в постійне користування земельну ділянку, площею 1.6 га на вул. Гордіюк для розміщення стоянки та автосервісного центру з видачею державного акта (Т.І, а.с. 9). 25.04.2000 р. Луцькою міською радою ПП "Лада-2000" видано Державний акт серія ІІ-ВЛ № 000098 на право постійного користування земельною ділянкою, площею 1,23 га (Т.І, а.с. 10).
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.05.2012 року у справі №2а-7622/11/0308,2/0308/844/2012 за позовом Прилуцької сільської ради Луцького району до виконавчого комітету Луцької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аргос", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "Лада - 2000", яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013р. у справі №128242/12 (Т.ІІ, а.с. 83 - 89), визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 29.12.1998 р. № 633. Зазначеним судовим рішенням в адміністративній справі, яке набрало законної сили, також встановлено, що земельна ділянка, передана в користування ПП "Лада-2000" на підставі рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 29.12.1998 р. № 633, відноситься до земель Прилуцької сільської ради (Постанова ВАСУ від 19.06.2013, т.3 арк.29).
Судом зауважено, що скасування рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки має наслідком автоматичну недійсність державного акту, виданого на його підставі і визнання такого акту недійсним та скасування в судовому порядку не потребується.
Застосовуючи ст.ст. 1,33,34,35,43 ГПК України суд надав преюдиційного значенням фактам, встановленим рішенням судів у справі №2а-7622/11/0308,2/0308/844/2012 та дійшов висновку про те, що у позивача немає прав на земельну ділянку. Судом зазначено, що позивач не довів належними і допустимими доказами відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України підставність своїх вимог, наявність права користування земельною ділянкою та наявність порушення такого свого права, що відповідно до ст. 1 ГПК України, ч. 2 ст. 95, ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України є підставою для звернення до суду за захистом прав землекористувача. Відсутність у позивача суб'єктивного-права (права користування земельною ділянкою) та матеріально-правового інтересу щодо реалізації такого неіснуючого права (власне права вимагати безперешкодного користування земельною ділянкою) є підставою для прийняття рішення про відмову у задоволенні позові.
Апеляційний суд, спростовуючи висновки місцевого суду, встановив, що за імперативними приписами ст. 126 ЗК України (в редакції, чинній на час звернення до суду із даним позовом) документом, що посвідчує право на земельну ділянку, є відповідний державний акт.
В матеріалах справи наявний державний акт на право постійного користування ІІ-ВЛ № 000098, згідно з яким ПП "Лада-2000" для розміщення автостоянки та сервісного центру надано земельну ділянку загальною площею 1,23 га. На момент пред'явлення позову по даній справі, так і на момент розгляду даного спору апеляційним господарським судом, вказаний державний акт є чинним. Матеріалами справи також підтверджується, що спірна земельна ділянка зайнята ТОВ "Аргос".
Застосовуючи ст. 16,391 ЦК України, ст. 152 ЗК України апеляційний суд дійшов висновку про те, що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи, відтак останнє підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
З огляду на встановлені попередніми судовими інстанціями обставини справи колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Приписами ст. 152 ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до ч.3 ст.126 ЗК України в редакції, чинній на момент звернення до суду право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Апеляційний суд посилається на наявну в матеріалах справи копію державного акту серії ІІ-ВЛ № 000098 від 25.04.2000, яка спростовує висновок місцевого суду про відсутність у позивача суб'єктивного права на землю.
Також, апеляційним судом встановлено, що земельна ділянка, право постійного користування якою належить ПП "Лада 2000" (позивачу) зайнята ТОВ "Аргос" (відповідачем).
Водночас, ст. 391 ЦК України презюмовано, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Отже, беручи до уваги викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що порушене право ПП "Лада 2000" щодо користування земельною ділянкою підлягає відновленню шляхом задоволення позову.
Водночас, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що державний акту на землю серії ІІ-ВЛ № 000098 від 25.04.2000 скасовано рішенням господарського суду Волинської області від 17.04.2013 у справі №903/290/13, яке залишене без змін постановою Вищого господарського суду від 06.08.2013. Станом на момент розгляду справи у апеляційному суді, відповідачем подано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 04.06.2013 у справі №903/290/13, якою скасовано рішення господарського суду Волинської області від 17.04.2013 у справі №903/290/13 та відмовлено у позові про визнання недійсним державного акту на землю серії ІІ-ВЛ № 000098 від 25.04.2000. Постанова Вищого господарського суду від 06.08.2013 буда прийнята значно пізніше постанови апеляційного суду у даній справі, не була предметом дослідження апеляційного суду, відтак, в силу приписів ст. 1117 ГПК України, не може бути прийнята касаційним судом до розгляду.
Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційний суд повно та всебічно дослідив обставини справи, правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, виніс обґрунтоване та законне рішення суду. Доводи скаржників про те, що апеляційний суд порушив вимоги ст. 35 ГПК України, неправильно застосував ст.126 ЗК України, ст. 391 ЦК України, ст.ст. 116,152 ЗК України є безпідставними.
Керуючись ст. ст. 1115 , 1117 , 1119 , 11111 ГПК України ,? Вищий господарський суд України, ?
Касаційні скарги ТОВ "Агрос" та Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області залишити без задоволення.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.07.2013 - залишити без змін.
Головуючий, суддяВ. Овечкін
Судді:Є. Чернов
В. Цвігун