06 листопада 2013 року Справа № 7/122
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючого),
Гончарука П.А. (доповідача),
Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на ухвалу господарського суду Донецької області від 12 серпня 2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10 вересня 2013 року за скаргою дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на дії Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції у справі № 7/122 за позовом дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до комунального підприємства «Макіївтепломережа» про стягнення суми, -
У червні 2013 року дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулась до господарського суду Донецької області зі скаргою у справі № 7/122 про визнання неправомірними дій Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 15 травня 2013 року ВП № 28081668 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 21 червня 2011 року у справі № 7/122.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 12 серпня 2013 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10 вересня 2013 року у справі № 7/122 у задоволенні скарги дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на дії Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції відмовлено.
У касаційній скарзі дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію», п.п. 3, 4, 7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 4-7, 43 Господарського процесуального кодексу України, просить постановлені у справі судові рішення скасувати.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, вказуючи на безпідставність викладених в ній доводів.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції, рішенням господарського суду Донецької області від 6 червня 2011 року у справі №7/122 стягнуто з комунального підприємства «Макіївтепломережа» на користь дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 537 160, 93 грн. - інфляційні, 120 805, 13 грн. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період відповідно з лютого 2007 року по травень 2008 року та з лютого 2007 року по червень 2008 року та судові витрати.
На виконання вказаного рішення видано наказ від 21 червня 2011 року №7/122.
9 серпня 2011 року постановою державного виконавця Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП № 28081668 з примусового виконання судового наказу по справі № 7/122.
7 вересня 2011 року державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 28081668, на підставі п.15 ч.1 ст.37, ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з внесенням комунального підприємства «Макіївтепломережа» до реєстру підприємств паливно - енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу».
Протоколом від 23 вересня 2011 року засідання Комісії з питань списання заборгованості комунального підприємства «Макіївтепломережа» прийнято рішення про затвердження суми заборгованості за природний газ, що підлягає списанню згідно Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» від 12 травня 2011 року № 3319-VІ та постанови Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2011 року № 894 «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію» у сумі 113 108 805, 52 грн. У склад цієї суми увійшла також заборгованість за договором від 29 грудня 2006 року № 418-06/06-1070-ТЕ у сумі 655 384,09 грн., з яких: 3% річних - 120 805,13 грн. та інфляційні - 534 578,96 грн.
26 вересня 2011 року, на виконання вимог пункту 8 Порядку комунальне підприємство «Макіївтепломережа» своїм листом від вих. № 04-11476 надіслало на адресу позивача інформацію про суми списаної заборгованості. Заперечень з боку дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у відповідь не надіслано.
Згідно акту звіряння розрахунків від 31 грудня 2011 року між сторонами виникли розбіжності з приводу вказаних сум, яка боржником списана, а стягувачем ні.
26 червня 2012 року комунальне підприємство «Макіївтепломережа» подало заяву № 08-5079 до Гірницького відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про припинення виконавчого провадження на суму списаної заборгованості.
2 січня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про поновлення виконавчого провадження ВП № 28081668 у зв'язку з закінченням строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно - енергетичного комплексу, визначеного Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу».
15 травня 2013 року державним виконавцем згідно п. 14 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 28081668 у зв'язку з повним фактичним виконанням, яку направлено сторонам виконавчого провадження супровідним листом від 15 травня 2013 року №11231/042-39, а наказ від 21 червня 2011 року № 7/122 - господарському суду.
Беручи до уваги обставини справи, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що боржником дотримано в повному обсязі процедуру списання заборгованості за природний газ, передбачену Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» та Порядком списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2011 року №894, а тому державний виконавець обгрунтовано виніс постанову про закінчення відповідного виконавчого провадження.
З такою ухвалою місцевого господарського суду погодився й суд апеляційної інстанції, залишивши її без змін.
Висновок попередніх судових інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення скарги стягувача є законним, обґрунтованим, ґрунтується на нормах процесуального права, а доводи касаційної скарги його не спростовують виходячи з наступного.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі списання згідно із Законом України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» заборгованості, встановленої рішенням суду, яка підлягає виконанню на підставі виконавчого документу.
Відповідно до п.п.2.1. та 2.2. ст. 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» від 12 травня 2011 року №3319-VI, підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом (4 червня 2011 року). Пунктом 2.5. вказаного Закону передбачено, що списання заборгованості здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2011 року №894 затверджено Порядок списання заборгованості за природний газ та електричну енергію. Даний порядок визначає механізм списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, зокрема, зі сплати пені, штрафних санкцій та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».
Пунктом 6 Порядку передбачено, що для списання заборгованості кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника, як голова комісії, та головний бухгалтер, і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрірі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу.
Господарськими судами при винесенні оскаржуваних судових рішень правомірно встановлено, що визначений порядок списання заборгованості за природний газ відповідачем дотримано, а інфляційні втрати, 3% річних є списаними, відповідно до Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію».
Доводи скаржника про те, що заборгованість з штрафних санкцій та фінансових санкцій, може бути списана лише на підставі відповідних договорів, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2011 року №894 «Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію» заборгованість зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3% річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий газ, спожитий ними у період з 1 січня 1997 року по 1 січня 2011 року, щодо стягнення яких розпочата процедура спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.
Таким чином, пунктом 7 вищевказаної постанови встановлено не порядок списання заборгованості, а спосіб визначення розміру заборгованості зі сплати пені, штрафних та фінансових санкцій на підставі договорів про поставку природного газу. Доводи скаржника про обов'язковість укладення договору про списання заборгованості у зв'язку з прямою вказівкою закону, є необгрунтованими оскільки законом такої вказівки не передбачено, а встановлено лише визначення заборгованості у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі ухвали та постанови не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13, 121-2Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Донецької області від 12 серпня 2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10 вересня 2013 року у справі № 7/122 - без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді П.А. Гончарук
Л.В. Стратієнко