ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/17746/13 06.11.13
За позовомПриватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»
доКомунального підприємства «Київпастранс»
проСтягнення 6 788,43 грн.
Суддя Куркотова Є.Б.
Представники сторін:
від позивача:Філіцька О.Ю.
від відповідача:не з'явився
Приватне акціонерне товариство «Українська охоронно-страхова компанія» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва із позовом до Комунального підприємства «Київпастранс» про стягнення 6 788,43 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено відшкодування власнику автомобіля марки «Skoda», державний реєстраційний номер АА 6404 CА у розмірі 6 788,43 грн., а враховуючи, що відповідач не повідомив позивача в строки передбачені ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач заявив вимогу про стягнення виплаченого страхового відшкодування на підставі пункту 38.1.1 статті 38 вказаного Закону в порядку регресу.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.09.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 09.10.2013 р.
02.10.2013 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване не можливістю забезпечення його явки у судове засідання призначене на 09.10.2013 р. Також представником відповідача подано відзив на позовну заяву за змістом якого останній заперечував в задоволенні позовних вимог, оскільки згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» від 17.02.2011 р., що набрав чинності з 19.09.2011 р. право страховика подавати регресний позов з підстав несвоєчасного повідомлення про страховий випадок не передбачено. Тобто, на момент ДТП, станом на день вирішення спору у позивача не було і немає передбаченого чинним законодавством права вимагати у відповідача сплачених сум в порядку регрессу.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.10.2013 р. у зв'язку із заявленим клопотанням відповідача та його неявкою у судове засідання, розгляд справи відкладено до 06.11.2013 р.
В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103026400850, яке отримано останнім 14.10.2013 р.
Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд
01.12.2011 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АВ №1215501, відповідно до умов якого в період з 01.12.2011 р. по 30.11.2012 р. була застрахована цивільно-правова відповідальність будь - якої особи, яка експлуатує автобус «Volvo», державний реєстраційний номер 01467 КА.
01.06.2012 р. о 11 год. 00 хв. водій Мельник В.П. керуючи автобусом «Volvo», державний реєстраційний номер 01467 КА, при виїзді на шляхопровід по вулиці Миропільській від Броварського проспекту в м. Києві, не врахував дорожню обстановку при зміні напрямку, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Renault», державний реєстраційний номер СВ 4983 АХ, який зіткнувся з автомобілем «Skoda», державний реєстраційний номер АА 6404 CА, який в свою чергу зіткнувся з автомобілем «ВАЗ», державний реєстраційний номер СО 247 КИ, що призвело до пошкодження автомобілів та заподіяння матеріальних збитків, що підтверджується довідкою ВДАІ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 26.06.2011 р. у справі №2604/13197/2012 р. водія Мельника В.П. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Відповідно до звіту №40 з оцінки транспортного засобу, складеного 19.06.2012 р. ТОВ «ЕкспертАвто» (сертифікат СОД ФДМУ №12900/12 від 30.01.2012 р.) матеріальний збиток, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахування значення коефіцієнту фізичного зносу, завданого власнику автомобіля «Skoda», державний реєстраційний номер АА 6404 CА, в результаті його пошкодження при ДТП становить 8 354,73 грн.
На підставі заяви на виплату страхового відшкодування, довідки ВДАІ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві, звіту №40 від 30.01.2012 р., а також на підставі страхового акту №8978 від 27.08.2012 р. Приватне акціонерне товариство «Українська охоронно - страхова компанія» виплатило Курдюку В.М. страхове відшкодування в розмірі 6 788,43 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2035 від 19.09.2012 р.
Предмет позову у даній справі становить вимога про стягнення на підставі пункту 38.1.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в порядку регресу 6 788,43 грн. - сума виплаченого страхового відшкодування.
У відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 989 ЦК України страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.
Відповідно до підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції Закону України від 17.02.2011 року № 3045-IV) у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страхову, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну природу встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Як встановлено судом, відповідач повідомив позивача про страховий випадок 01.08.2012 року, що підтверджується заявою про настання події, що містить ознаки страхового випадку із забезпеченим транспортним засобом, тобто після спливу більше ніж двох місяців з дня настання страхового випадку. Відповідачем не було надано належних доказів в підтвердження поважності причин такого несвоєчасного повідомлення.
Приписами підпункту "ґ" пункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 3 Закону.
Зазначена правова норма передбачає у випадку неповідомлення страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди наявність у нього права на пред'явлення регресного позову до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричини дорожньо-транспортну пригоду, а не відсутність такого права.
Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у розмірі 6 788,43 грн.
Що стосується запереч відповідача викладених у відзиві на позовну заяву, суд відзначає наступне.
Судом враховано, що в даному випадку, положення Закону містять неузгодження по редакції Закону, яка існувала до прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» 17 лютого 2011 року № 3045-VI та в частині п. 33.1 ст. 33 була змінена із викладенням в іншій редакції.
При цьому неузгодженість пунктів статей 33 та 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» після внесених змін згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» від 17.02.2011 р. №3045-VI не може обмежувати встановлене статтею 38 цього Закону право страховика подати регрес ний позов у разі недотримання строків і умов повідомлення його про дорожньо-транспортну пригоду, а відтак і не може бути підставою для відмови у позові.
Аналогічну правову позицію містить постанова Вищого господарського суду України від 22.04.2013 р. у справі 5011-12/15483-2012.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс» (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2; ідентифікаційний код 31725604) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 145, код ЄДРПОУ 23734213) страхове відшкодування в сумі 6 788 (шість тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 43 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Є.Б. Куркотова
Повний текст рішення складно та підписано - 06.11.2013 р.