"03" жовтня 2013 р. справа № 2а-4599/11 (2а/0427/249/12)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області
на постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2012 по справі № 2а-4599/11(2а/0427/249/12)
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України у м. Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області
про визнання незаконними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
В липні 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області (далі - Управління) по відмові в здійсненні перерахунку і призначення йому пенсії, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду 3 групи, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому основної державної пенсії з розрахунку шести мінімальних пенсій за віком, згідно ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком, згідно ст.50 та ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 червня 2011 року.
Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2012 по справі № 2а-4599/11(2а/0427/249/12) позов ОСОБА_1 задоволено частково: зобов'язано Управління провести перерахунок та виплату позивачу основної державної пенсії, згідно ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно ст.50 та ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 червня 2011 року по 22 липня 2011 року.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інвалідом 3 групи, що підтверджується посвідченнями серій НОМЕР_1, НОМЕР_2 (а.с. 11)
Позивач має право на отримання основної державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно ст.50 ч.4 ст.54 та ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.4 ст.54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визнано підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст.50 зазначеного закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам 3 групи - у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст.53 Закону виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач знаходиться на обліку Управлінні та отримує пенсію згідно ст.ст.50, 54 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що не оспорюється відповідачем.
Позивач звертався до Управління із заявою про перерахунок його додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян", які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проте в перерахунку пенсії йому було відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, Управління нараховувало та виплачувало позивачу додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у різні періоди відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремих категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", від 27.12.2005 року №1293 "Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", від 28.05.2008 року №530 "Про питання соціального захисту окремих категорій громадян", від 26.07.1996 року №831 "Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 1 серпня 1996 р., та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 серпня 1996 року" та від 16.07.2008 року №654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян".
Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що основна та додаткова пенсії позивачу згідно ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян», які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинна розраховуватися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка визначається в порядку, встановленому ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір якого встановлюється законами про Державний бюджет на відповідні роки.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що при розрахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбаченої ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії встановлюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що мінімальний розмір додаткової пенсії залежить від нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 червня 2012 по справі № 2а-4599/11(2а/0427/249/12) - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Л.П. Туркіна