Справа № 635/6157/13-ц
Провадження 2/635/3380/2013
21 жовтня 2013 року селище Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді О.М. Пілюгіної
за участю секретаря Бабенко І.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «ПроКредитБанк», ОСОБА_3 про визнання припиненими договорів поруки та про відшкодування моральної шкоди,
Позивач звернувся до суду до відповідача, третьої особи з позовом про визнання недійсними договорів поруки № 2.25001/6475-ДП-1 від 19 грудня 2007 року та № 6475 ДП-2 від 21 лютого 2008 року, укладені ним із Закритим акціонерним товариством «ПроКредитБанк», також просить стягнути суму спричиненої моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн. Уточнюючи заявлені вимоги позивач подав до суду позов та просить визнати припиненими вищевказані договори поруки.
Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав вимоги свого довірителя про визнання припиненими договорів поруки № 2.25001/6475-ДП-1 від 19 грудня 2007 року та № 6475 ДП-2 від 21 лютого 2008 року та про стягнення суми спричиненої моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн. та пояснив, що 19 грудня 2007 року його довіритель уклав із ЗАТ «ПроКредитБанк» договір поруки № 2.25001/6475-ДП-1, за умовами якого поручився перед ЗАТ «ПроКредитБанк» виступати як солідарний боржник разом із ОСОБА_3, при виконанні останнім умов договору про надання траншу № 2.25001/6475 від 19 грудня 2007 року на суму 126000,00 доларів США, укладеного на підставі Рамкової Угоди № 6475 від 19 грудня 2007 року із ЗАТ «ПроКредитБанк» на строк до 25 грудня 2017 року. Додатком № 1 до договору про надання траншу є графік повернення кредиту та сплати відсотків. У жовтні 2011 року позивач дізнався, що відповідачі самостійно без його згоди змінили графік повернення кредиту та сплати процентів шляхом внесення 26 січня 2009 року, 19 березня 2009 року, 23 листопада 2009 року, 05 лютого 2010 року, 26 липня 2010 року, 16 серпня 2010 року, 16 лютого 2011 року, змін до додатку № 1 до договору № 2.25001/6475 від 19 грудня 2007 року і в графі суми щомісячного платежу його розмір з кожною зміною збільшувався, в результаті чого відбулося збільшення розміру зобов'язання позивача, як поручителя, тоді як позивач згоди на збільшення обсягу відповідальності не надавав. В результаті вказаних змін різниця між сумами, які були визначені сторонами за договором про надання траншу на день укладення договору та на день надання позивачем згоди на поруку по зобов'язанням ОСОБА_3 та укладення відповідного договору поруки і сумами, які сторони за договором про надання траншу погодили між собою без повідомлення поручителя збільшилось на 3338,75 доларів США. Оскільки пункт 5 договору про надання траншу на умовах рамкової угоди від 19.12.2007 року містить умову відповідно до якої повернення кредиту та сплата процентів здійснюється періодичними платежами, сума і строк сплати яких визначені графіком в черговості встановленої рамковою угодою, то внесення змін до графіку є внесенням змін до договору про надання траншу і Рамкової Угоди. Враховуючи, що договір поруки визначає - якщо зміни стосуватимуться збільшення строку кредиту, його суми чи процентів за користування кредитом, то порукою будуть забезпечуватись зобов'язання ОСОБА_3 з врахуванням таких змін за умови отримання на те попередньої чи наступної згоди позивача як поручителя і у випадку відсутності вказаної згоди порукою будуть забезпечуватися зобов'язання ОСОБА_3 у обсязі та на умовах, які діяли до внесення таких змін до кредитних договорів. Таким чином, враховуючи, що без згоди поручителя відбулися зміни зобов'язання внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності позивача, договори поруки підлягають визнанню припиненими.
Представник відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «ПроКредитБанк» - ОСОБА_5 у судовому засіданні проти позову заперечував посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, просив в задоволенні позову відмовити та пояснив, що дійсно 19 грудня 2007 року між АТ «ПроКредитБанк» та ОСОБА_3 була укладена Рамкова Угода № 6475. В забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язань за вказаною угодою, позивач уклав з АТ «ПроКредитБанк» оскаржувані договори поруки та поручився перед банком як солідарний з ОСОБА_3 боржник за виконання усіх зобов'язань ОСОБА_3 у їх повному обсязі що виникають з Рамкової Угоди та укладених або що будуть укладені на її підставі договорів про надання траншу, овердрафту, кредитної лінії та усіх інших договорів. Відповідно до умов Рамкової Угоди банк зобов'язався здійснювати кредитування ОСОБА_3 в межах визначених угодою лімітів: сума - еквівалент 500000 доларів США, строк - 240 місяців, максимальний розмір процентів - 40% річних. Видача кредитів на підставі Рамкової Угоди здійснювалась шляхом підписання договорів про надання траншів, які були невід'ємними частинами цієї рамкової угоди, суть якої полягає у визначенні загальних умов кредитів та встановлені спрощеного порядку їх отримання. Відповідно до рамкових угод для отримання кредиту в межах ліміту строків та суми позичальнику необхідно лише тільки звернутися до банку з відповідною заявкою про отримання кредиту та укласти договір про надання траншу. Оскільки зміни до договорів про надання траншу відбувались у межах Рамкової Угоди № 6475 від 19.12.2007 року та не перевищують встановлені вказаною угодою лімітів: сума - еквівалент 500000 доларів США, строк - 240 місяців, максимальний розмір процентів - 40% річних, тому відсутні підстави вважати, що має місце збільшення обсягу відповідальності позивача як поручителя, оскільки на вказані ліміти кредитування позивач надав свою згоду підписавши договори поруки.
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6 у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував, проти надати свої пояснення відмовився посилаючись на те, що він не ознайомлений із зміненими позовними вимогами позивача, їх обґрунтуванням.
Суд, заслухавши, пояснення представника позивача, представників відповідачів, дослідивши докази по справі встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що 19 грудня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «ПроКредитБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредитБанк» та ОСОБА_3 була укладена Рамкова Угода № 6475, відповідно до якої банк зобов'язався здійснювати кредитування ОСОБА_3 в межах визначених угодою лімітів: сума - еквівалент 500000 доларів США, строк - 240 місяців, максимальний розмір процентів - 40% річних, а видача кредиту на підставі Рамкової Угоди надається чи можуть бути надані на підставі Угоди та кредитних договорів у формі траншу, овердрафту, кредитної лінії, гарантії, акредитиву чи інших кредитних продуктів, які є невід'ємною частиною цієї угоди, що підтверджується Рамковою угодою № 6475 від 19 грудня 2007 року.
В забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язань за вказаною Рамковою Угодою № 6475 від 19 грудня 2007 року між АТ «ПроКредитБанк» та ОСОБА_1 були укладені договори поруки № 2.25001/6475-ДП-1 від 19 грудня 2007 року та № 6475 ДП-2 від 21 лютого 2008 року, відповідно до яких останній поручився перед банком як солідарний з ОСОБА_3 боржник за виконання усіх зобов'язань ОСОБА_3 у їх повному обсязі що виникають з Рамкової Угоди від 19 грудня 2007 року та укладених або що будуть укладені на її підставі договорів про надання траншу, овердрафту, кредитної лінії та усіх інших договорів, що підтверджується вказаними договорами поруки.
Договором поруки № 6475 ДП-2 від 21 лютого 2008 року, який укладено між АТ «ПроКредитБанк» та ОСОБА_1, а саме пунктом 2 встановлено, що на момент укладення цього договору, Рамковою угодою встановлені наступні ліміти умов кредитування: ліміт суми кредитування - еквівалент 500000 доларів США, ліміт строку кредитування - 240 місяців, максимальний розмір процентів - 40% річних і порука у повному обсязі поширюється на зобов'язання позивальника із врахуванням усіх Кредитних договорів, а також змін та/або доповнень до Кредитних договорів з моменту набрання ними чинності. Якщо зміни та /або доповнення до Рамкової Угоди стосуються збільшення лімітів умов кредитування, то порукою будуть забезпечуватися зобов'язання позичальника з врахуванням таких змін за умови отримання на те попередньої чи наступної згоди поручителя, у випадку відсутності вказаної згоди порукою будуть забезпечуватися зобов'язання позичальника у обсязі та на умовах, які діяли до внесення таких змін до Рамкової угоди. Поручитель погоджується, що усі інші зміни до будь-якої Рамкової угоди та/чи інших Кредитних договорів, а також укладення нових Кредитних договорів на підставі Рамкової угоди не є такими, що збільшують обсяг його відповідальності, а тому порукою будуть забезпечуватися зобов'язання позичальника з врахуванням таких змін і Кредитних договорів без необхідності їх попереднього чи наступного ознайомлення чи погодження із поручителем.
Судом також встановлено, що між ЗАТ «ПроКредитБанк» та ОСОБА_3 на підставі та умовах Рамкової Угоди № 6475 від 19 грудня 2007 року укладені:
- Договір про надання траншу № 2.25001/6475 від 19 грудня 2007 року, відповідно до якого розмір кредиту складає 126000,00 доларів США; строк користування 120 календарних місяців від дати видачі кредиту включно; проценти у розмірі 12,75 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році; цільове призначення кредиту - придбання квартири № 259 за адресою: м. Харків, пр. Перемоги, 66-Д; комісія за видачу кредиту - 1% від розміру кредиту; комісія за дострокове погашення кредиту - 1% від суми, що достроково погашається; спосіб видачі кредиту - зарахування коштів на рахунок позивальника у кредитора та складені графік повернення кредиту та сплати відсотків, як додаток № 1 до Договору траншу № 2.25001/6475 від 19 грудня 2007 року і розрахунок сукупної вартості кредиту, як додаток № 2 до Договору траншу № 2.25001/6475 від 19 грудня 2007 року;
- Договір про надання траншу № 2.25771/6475 від 21 лютого 2008 року, відповідно до якого розмір кредиту складає 150000,00 доларів США; строк користування 120 календарних місяців від дати видачі кредиту включно; проценти у розмірі 12,75 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році; цільове призначення кредиту - задоволення особистих неспоживчих потреб; комісія за видачу кредиту - 1% від розміру кредиту; комісія за дострокове погашення кредиту - 1,5% від суми, що достроково погашається; спосіб видачі кредиту - зарахування коштів на рахунок позичальника у кредитора та складені графік повернення кредиту та сплати відсотків, як додаток № 1 до Договору траншу № 2.25771/6475 від 21 лютого 2008 року і розрахунок сукупної вартості кредиту, як додаток № 2 до Договору траншу № 2.25771/6475 від 21 лютого 2008 року;
- Договір про надання траншу № 2.27172/6475 від 24 квітня 2008 року, відповідно до якого розмір кредиту складає 200000,00 доларів США; строк користування 120 календарних місяців від дати видачі кредиту включно; проценти у розмірі 12,75 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році; цільове призначення кредиту - задоволення особистих неспоживчих потреб; комісія за видачу кредиту - 1% від розміру кредиту; комісія за дострокове погашення кредиту - 1,5% від суми, що достроково погашається; спосіб видачі кредиту - зарахування коштів на рахунок позичальника у кредитора та складені графік повернення кредиту та сплати відсотків, як додаток № 1 до Договору траншу №2.27172/6475 від 24 квітня 2008 року і розрахунок сукупної вартості кредиту, як додаток № 2 до Договору траншу № 2.27172/6475 від 24 квітня 2008 року.
Судом також встановлено, що до Графіку повернення кредиту та сплати процентів, що є Додатком № 1 до Договору траншу № 2.25001/6475 від 19 грудня 2007 року вносились зміни, про що свідчать Додаток № 1 в редакції: від 26 січня 2009 року; від 19 березня 2009 року; від 23 листопада 2009 року; від 05 лютого 2010 року; від 26 липня 2010 року; від 16 серпня 2010 року; від 16 лютого 2011 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 10; ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Суд, аналізуючи надані позивачем докази у їх сукупності з нормами діючого законодавства стосовно правовідносин що склалися між сторонами, з урахуванням обставин, що на думку позивача є підставою для задоволення його позовних вимог приходить до висновку що в задоволенні позову як про визнання припиненими так і про визнання недійсними договорів поруки необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Враховуючи, що зміни внесені до Графіку повернення кредиту та сплати процентів, який є Додатком № 1 до Договору траншу № 2.25001/6475 від 19 грудня 2007 року, не стосуються погоджених з позивачем як поручителем суми ліміту кредитування у розмірі еквівалент 500000 доларів США, строку ліміту кредитування у розмірі 240 місяців та максимального розміру процентів у розмірі 40% річних, і не збільшують їх розмір, суд вважає, що обсяг відповідальності позивача, як поручителя не збільшився, тому відсутні підстави передбачені ч.1 ст. 559 ЦК України для визнання припиненими договорів поруки № 2.25001/6475-ДП-1 від 19 грудня 2007 року та № 6475 ДП-2 від 21 лютого 2008 року, що укладені між позивачем та ПАТ «ПроКредитБанк», тому відмовляє позивачу в задоволенні вимоги про визнання припиненими договорів поруки, при цьому також враховує, що вказаними договорами поруки, не передбачено умови отримання на те попередньої чи наступної згоди поручителя на внесення змін до Рамкової угоди, Кредитних договорів на підставі Рамкової угоди, якщо такі зміни не стосуються збільшення лімітів умов кредитування, тому за відсутності факту збільшення лімітів умов кредитування, посилання позивача на те що для внесення змін суми щомісячного платежу необхідна його згода є надуманими, безпідставними і тому суд не приймає їх до уваги.
Також, враховуючи, що представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги свого довірителя за уточненими позовом про визнання припиненими договорів поруки, але не залишив без розгляду вимоги про визнання недійсними договорів поруки, а суд розглядає справи в межах заявлених вимог, тому також відмовляє позивачу в задоволенні вимог про визнання недійсними договорів поруки з наступних підстав.
Загальні вимоги, дотримання яких є необхідним для чинності правочину, викладені в статті 203 ЦК України, якою передбачено що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної діяльності; волевиявлення учаснику правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно з правилом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним (оспорювані правочини).
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учаснику правочину, має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
З урахуванням вказаних норм цивільного законодавства, суд вважає, що позивач не зазначив у позові жодної обставини, яка відповідно до ст. 215 ЦК України є підставою для визнання договорів поруки недійсними, а судом встановлено, що внесенням змін до Графіку повернення кредиту та сплати процентів не збільшені ліміти умов кредитування за основним кредитним договором і що для внесення змін суми щомісячного платежу у Графіку згоди позивача - не потребується, тому суд відмовляє в задоволенні вимог позивача про визнання договорів поруки недійсними.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Оскільки судом не встановлено порушення прав позивача з боку відповідачів, суд відмовляє позивачу в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди.
На підставі викладеного суд повністю відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог та на підставі ст. 88 ЦПК України судові витрати понесені позивачем відносить за його рахунок.
Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 23, 203, 204, 215, 559 ЦК України, суд
ОСОБА_1 - в задоволенні позовних вимог повністю відмовити.
Судові витрати понесені ОСОБА_1 - віднести за його рахунок.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду, а особам, без участі яких постановлено рішення протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляцію не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.М. Пілюгіна