"02" квітня 2013 р. справа № 2а-583/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.
за участю секретаря судового засідання: Кязимовій Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 18 травня 2011 року у справі № 2а-583/2011 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Хортицькому районі м. Запоріжжя про визнання бездіяльності по виконанню постанови суду протиправною, зобов'язання виконати рішення суду, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Хортицькому районі м. Запоріжжя по виконанню постанови Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 03.12.2009 року, зобов'язати відповідача виконати судове рішення та здійснити перерахунок призначеної з 24.07.2007 року пенсії, виходячи з розміру заробітку та трудового стажу, визначити спосіб та порядок виконання судового рішення.
Постановою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 18 травня 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, оскільки зазначене судове рішення було виконано, про що свідчить постанова органу державної виконавчої служби про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із добровільним виконанням, яка є чинною.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене судове рішення та направити справу на новий судовий розгляд до Хортицького районного суду міста Запоріжжя. Апелянт зазначає, що рішення Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 03.12.2009 року не було виконано, оскільки Управління Пенсійного фонду України у Хортицькому районі м. Запоріжжя здійснило перерахунок його пенсії без врахування заробітку і стажу, обмеживши її розмір в порушення статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити та пояснив суду, що постанова про закінчення виконавчого провадження ним оскаржена у судовому порядку, що не було враховано судом першої інстанції при прийнятті постанови.
Управління Пенсійного фонду України у Хортицькому районі м. Запоріжжя, належним чином повідомлене про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення - 22.11.2012 року, до суду уповноваженого представника не направило, про причини неприбуття не повідомило. Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, постановою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 03.12.2009 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 Суд визнав протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Хортицькому районі м. Запоріжжя при призначенні ОСОБА_1 пенсії та зобов'язав зробити її перерахунок згідно Закону України згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із середньомісячного заробітку за 30 календарних днів із збільшенням розміру на 2% підвищення трудового стажу із нарахуванням додаткової пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії. Постановою підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Запорізькій області від 25.01.2010 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а-787/09 від 18.01.2010 року, виданого на підставі постанови Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 03.12.2009 року, було закінчено у зв'язку із добровільним виконанням.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності відповідача, оскільки зазначене рішення суду від 03.12.2009 року було виконано, про що свідчить звіт відповідача від 21.12.2010 року та постанова органу державної виконавчої служби про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із добровільним виконанням судового рішення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком і зазначає, що порядок звернення судових рішень до примусового виконання врегульований статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України. За змістом цієї норми, за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист. Примусове виконання постанови судових рішень в адміністративних справах, як передбачено частиною 4 статті 257 цього ж Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 отримав виконавчий лист, за яким відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню постанови Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 03.12.2009 року. 26 лютого 2010 року постановою головного державного виконавця Морар М.В. підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області ВП № 16948685 виконавче провадження закінчено у зв'язку із добровільним виконанням (а.с.30-31). ОСОБА_1 не погодився із порядком виконання судового рішення, яке було оформлено розпорядженням відповідача № 156442 від 05.02.2010 року та звернувся зі скаргою до прокурора Хорицького району м. Запоріжжя, який спочатку приніс протест на це розпорядження, а потім подав позов до суду про його скасування. При цьому, постанову про закінчення виконавчого провадження він оскаржив до суду, звернувшись лише у липні 2011 року.
Тобто, на час розгляду його заяви про визнання протиправною бездіяльність відповідача по виконанню постанови Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 03.12.2009 року та ухвалення оскарженого рішення від 18.05.2011 року, постанова про закінчення виконавчого провадження була чинна, оскільки не оскаржена у встановленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.
Таким чином, доводи ОСОБА_1 про допущену відповідачем бездіяльність по виконанню постанови Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 03.12.2009 року спростовані належними та допустимим доказами - прийнятим відповідачем розпорядженням № 156442 від 05.02.2010 року, звітом відповідача від 21.12.2010 року про виконання судового рішення, постановою про закінчення виконавчого провадження.
Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що частиною 9 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право особи-позивача, на користь якої ухвалено постанову суду, подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
ОСОБА_2, не погодившись із розпорядженням відповідача № 156442 від 05.02.2010 року, яке прийнято на виконання постанови Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 03.12.2009 року, звернувся зі скаргою до прокурора, який після відхилення протесту на вказане розпорядження, оскаржив його, подавши до Запорізького оружного адміністративного суду 24 грудня 2010 року відповідну заяву, яка постановою зазначеного суду від 22 березня 2011 року задоволена у повному обсязі (а.с.21-22). Однак, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року вказана постанова суду першої інстанції скасована із відмовою прокурору Хортицького району м. Запоріжжя в інтересах ОСОБА_1 у задоволенні позову про скасування розпорядження № 156442 від 05.02.2010 року Управління Пенсійного фонду України у Хортицькому районі м. Запоріжжя.
Отже, ОСОБА_2 реалізував своє право, передбачене статтею 267 Кодексу адміністративного судочинства України, а також оскаржив постанову про закінчення виконавчого провадження. При цьому, розпорядження відповідача № 156442 від 05.02.2010 року, яке видано на виконання постанови Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 03.12.2009 року, є, за висновками Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, викладеного у постанові від 13.09.2011 року у справі № 2а-10704/10/0870, правомірним, оскільки перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 був здійснений відповідно до Законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 200 цього ж Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З урахуванням того, що доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскарженій ухвалі, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 18 травня 2011 року у справі № 2а-583/2011 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Л.П. Туркіна