ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
Іменем України
м.Київ
18 жовтня 2013 року 12:14 год. №826/14663/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,
за участю секретаря судового засідання Оксентюк О.С.,
представників: позивача - Мартяна О.В., відповідача - Ткача С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестактив проект" до Державної податкової інспекції у Печерському ра-йоні Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій,
ТОВ "Інвестактив проект" просить визнати протиправними дії ДПІ щодо неприйняття уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2013р. і розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за березень 2013р.
Позов обґрунтовано тим, що подані документи оформлені відповідно до вимог п.48.3 ст. 48 ПК, у т.ч. зазначена адреса місцезнаходження позивача.
В ході судового розгляду представник позивача підтримав позов з наведених підстав.
Представник відповідача не визнав позов, надав письмові заперечення, в яких просить відмовити в позові з тих підстав, що подана позивачем податкова звітність не відповідає ви-могам п. 48.3 ст. 48 ПК, оскільки позивачем зазначена недостовірна адреса місцезнахо-дження.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з такого.
Судом встановлено, що позивач знаходиться на обліку в ДПІ як платник ПДВ.
Судом встановлено, що позивач подав до ДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2013р. (вх. №1300035745 від 29.07.2013) і розшифровки податкових зобов'язань та податко-вого кредиту в розрізі контрагентів за березень 2013р. (вх. №1300035746 від 29.07.2013).
Однак, відповідач не визнав вказані документи як податкову звітність, про що надіслав позивачу письмове повідомлення від 08.08.2013 №6394/10/26-55-15-05 і запропону-вав подати нову податкову звітність, у зв'язку з тим, у зв'язку з тим, що вказана недостовірна податкова адреса платника.
Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності не визнання відповідачем податкової звітності позивача.
Відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПК прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Водночас п. 49.11ст. 49 ПК передбачено, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПК у податковій декларації зазначається місцезнаходження (місце проживання) платника податків.
У графі 6 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2013р. (вх. №1300035745 від 29.07.2013) позивач зазначив свою податкову адресу: м.Київ, вул. М.Грушевського, 4Б, кв. 27.
Відповідно до п. 45.2 ст. 45 ПК податковою адресою юридичної особи є місцезнахо-дження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.
Наявні у справі копії виписки №463868 від 17.01.2013 та витягу №869053 від 21.06.2013 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців під-тверджують, що на час подання податкової звітності офіційне зареєстроване місцезнахо-дження ТОВ "Інвестактив проект" було: м.Київ, вул. М.Грушевського, 4Б, кв. 27.
Крім цього, позивачем були надані додаткові докази, які підтверджують вищевказане місцезнаходження: статут (п. 2.3); договір про співробітництво №25/05/МГ/12 від 05.10.2012, укладений з ТОВ "Консалтингова Компанія "БізнесПроект" щодо використання позивачем права тимчасового спільного користування приміщення, що знаходиться за адресою: Україна, 01001 м.Київ, Печерський район, вул. М.Грушевського, 4-Б, кім. 27, та здійснення секретарського обслуговування.
Відповідач не заперечував проти наданих позивачем доказів та не спростував їх. Таким чином, позивачем підтверджено прямими, беззаперечними і достатніми доказами дос-товірність зазначеного у звітності свого місцезнаходження.
Заперечення відповідача, в яких він посилається на не встановлення фактичного місцезнаходження позивача, суд вважає необґрунтованими, оскільки дана обставина не має відношення до порядку подання податкової звітності і не віднесена законом до передумов для їх прийняття податковим органом. Відсутність юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням може мати значення для внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вирішення питання про припинення цієї юридичної особи, анулювання реєстрації платника ПДВ тощо. Водночас незнаходження юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням не є перешкодою для подання податкових декларацій, інших звітних документів, обов'язковість подання яких передбачена законом.
З цих же мотивів суд не приймає як доказ правомірності рішення ДПІ запити на встановлення місцезнаходження, довідку Відділу податкової міліції ДПІ від 07.06.2013 №1335/01/07-06/30 про не встановлення місцезнаходження, акти перевірки відповідності юридичної адреси, оскільки дані документи є неналежними доказами по справі.
Крім цього, за своїм статусом зазначені документи не є остаточними, а підлягають подальшому направленню державному реєстратору, який в свою чергу і в установленому ч. 12 ст. 19 Законом України від 15.05.2003 №755-IV "Про державну реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" порядку вживає подальших заходів. Водночас, наявна у справі копія опису документів, що подаються юридичною особою державному реєстратору для про-ведення реєстраційної дії "Підтвердження відомостей про юридичну особу" від 02.08.2013, спростовують подані відповідачем документи.
Щодо поданих позивачем Розшифровок податкових зобов'язань та податкового креди-ту в розрізі контрагентів за березень 2013р. (вх. №1300035746 від 29.07.2013), то вказаний додаток 5 не містить відповідної графи, де вказується місцезнаходження платника, у зв'язку з чим посилання відповідача на недостовірність місцезнаходження є безпідставними.
Також, відповідач не посилався і не надав до суду доказів того, що вищевказана по-даткова звітність оформлена з порушенням встановленого п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПК порядку, водночас наявні у справі копії цих документів свідчать про відповідність їх вимогам п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПК.
Таким чином, відповідач не довів належними і допустимими засобами доказування наявність тих обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення і на які він посилається в обґрунтування своїх заперечень, а саме порушення позивачем п. 48.3 ст. 48 ПК і зазначення недостовірного місцезнаходження.
Слід зазначити, що письмове повідомлення про невизнання податкової звітності відповідач надіслав позивачу саме на ту адресу, яку вважає недостовірною.
З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про порушення відповідачем п. 48.3 ст. 48, п. 49.8, п. 49.11 ст. 49 ПК та неправомірне невизнання відповідачем податкової звітності позивача.
Разом з тим, заявлена позивачем вимога про визнання протиправними дій не підлягає задоволенню, оскільки позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права.
Так, згідно з п. 49.12 ст. 49 ПК у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право:
- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання (пп. 49.12.1);
- оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому ст. 56 цього Кодексу (пп. 49.12.2).
Таким чином, письмове повідомлення ДПІ від 08.08.2013 №6394/10/26-55-15-05 є рішенням у розумінні положень ст. 49 ПК, тому належним способом захисту порушеного права, в даному випадку, є визнання протиправним та скасування цього рішення.
Водночас відповідач не вчиняв інших дій щодо неприйняття податкової звітності позивача, яка була одержана ДПІ, але не визнана як податкова звітність.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
З огляду на неправомірність невизнання відповідачем вищевказаної податкової звітності позивача та з метою повного захисту прав та законних інтересів позивача, про захист яких він просить, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та про визнання протиправним і скасування рішення ДПІ від 08.08.2013 №6394/10/26-55-15-05 про невизнання податкової звітності.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 138, 158-163, 167 КАС, суд
1. Задовольнити частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відпові-дальністю "Інвестактив проект".
2. Визнати протиправним і скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві від 08.08.2013 №6394/10/26-55-15-05 про невизнання податкової звітності.
3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестактив проект" в задо-воленні адміністративного позову в частині визнання протиправними дій.
4. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестактив проект" судовий збір у розмірі 17,20 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджет-них асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання її копії повного тексту.
Суддя Д.А. Костенко