Справа № 638/2480/13-ц
Провадження № 22-ц/790/7094/13 Головуючий 1 ін. - Руднєва О.О.
Категорія: «захист прав споживачів» Доповідач - Бородін М.М.
29 жовтня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді: Бородіна М.М.,
суддів - Міненкової Н.О., Костенко Т.М.,
при секретарі - Ригіні О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист прав споживача, визнання відмови у наданні кредиту дискримінацією за ознакою інвалідності, відшкодування моральної шкоди,-
У лютому 2013 року ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до ПАТ «Дельта Банк» про захист прав споживача, визнання відмови у наданні кредиту дискримінацією за ознакою інвалідності, відшкодування моральної шкоди.
При цьому пояснив, що 29 листопада 2012 року він вирішив придбати телевізор в супермаркеті «Ельдорадо» в м. Харкові. На запитання про можливість отримати товар у кредит консультант магазину повідомив йому, що на першому поверсі знаходяться представники банків, які оформлюють кредитні договори. Після цього консультант виписав йому рахунок-фактуру на телевізор «Самсунг», вартістю 3 333 грн.. Отримавши вказаний рахунок позивач звернувся до представника ПАТ «Дельта Банк» із проханням оформити кредит на придбання вказаного товару. Проте, коли стало відомо, що він є інвалід 1 групи у видачі кредиту відмовили, при цьому посилалися на розпорядження керівництва. Розмова із представником банку була записана на відео носій.
Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд визнати відмову ПАТ «Дельта Банк» у банківському обслуговуванні, а саме ненаданні йому споживчого кредиту на придбання телевізора на умовах, оголошених для всіх споживачів - незаконною та такою, що є дискримінацією споживача за ознакою інвалідності.
Зобов'язати банк укласти із ним споживчий кредит на умовах, що діяли на момент його звернення 29 листопада 2012 року та стягнути з відповідача на свою користь 2 000 грн. моральної шкоди.
В судовому засіданні суду першої інстанції позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відомостей про належне повідомлення щодо часу та місця розгляду позову справа не містить.
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2013 року позов ОСОБА_2 до ПАТ «Дельта Банк» про захист прав споживача, визнання відмови у наданні кредиту дискримінацією за ознакою інвалідності, відшкодування моральної шкоди - задоволений частково.
Визнано відмову ПАТ «Дельта Банк» у банківському обслуговуванні, а саме ненаданні ОСОБА_2 споживчого кредиту на придбання телевізора на умовах, оголошених для всіх споживачів, незаконною, та такою, що є дискримінацією споживача за ознакою інвалідності.
Стягнуто з ПАТ «Дельта Банк» 1 000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди, спричиненої дискримінацією, порушенням права та приниженням людської гідності внаслідок незаконної відмови у банківському обслуговуванні.
В апеляційній скарзі представник ПАТ «Дельта Банк» просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що належним чином не повідомлявся про час та місце розгляду справи, а позивач офіційно із пропозицією отримати кредит в банк не звертався.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач по справі ОСОБА_2 є інвалід першої групи, що підтверджується відповідним посвідченням (а.с. 8).
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та його представник пояснили, що 29 листопада 2012 року він вирішив придбати телевізор в супермаркеті «Ельдорадо» в м. Харкові. Консультант магазину видав йому рахунок-фактуру на телевізор «Самсунг», вартістю 3 333 грн.. Із вказаним рахунком він звернувся до представника ПАТ «Дельта Банк» із проханням оформити кредит на придбання вказаного товару. Проте, коли стало відомо, що позичальник є інвалід 1 групи у видачі кредиту відмовили, зазначивши, що при отриманні кредиту інвалідами необхідний поручитель.
Для більш точного, детального та всебічного з'ясування всіх важливих обставин справи, в судовому засіданні апеляційного суду було досліджено матеріали справи, зокрема переглянуто за участю сторін відеозапис спілкування позивача із представником ПАТ «Дельта Банк».
На відеозаписі видно, що ОСОБА_2 звернувся в усній формі до ПАТ «Дельта Банк» в приміщенні супермаркету із проханням оформити кредит для придбання телевізора. При цьому йому пояснили умови кредитування та запропонували обрати найбільш зручні. Однак, ОСОБА_2 додатково повідомив, що він є інвалід першої категорії. Після цього він отримав відповідь, що для отримання кредиту за будь-яких умов йому необхідний поручитель. ОСОБА_2 зазначив, що не має знайомих, які можуть бути поручителями. За таких умов пояснили, що без поручителя не можуть надати кредит. При цьому посилалися на внутрішні правила Банку.
Представник ПАТ «Дельта Банк» заперечував щодо допустимості в якості доказу по справі відеозапису розмови, оскільки він був здійснений без дозволу особи, яку знімали.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.2 ст. 65 ЦПК України речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.
Статтями 58, 59 ЦПК України також передбачено, що докази повинні бути належними та допустимими.
Також колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 307 ЦК України фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
Досліджений відеозапис був здійснений в у відкритому та публічному місці, при цьому не має відношення до конкретної фізичної особи. На відеозапис було зафіксовано процесу спілкування споживача банківських послуг із представником юридичної особи ПАТ «Дельта Банк» щодо надання кредиту. Жодних конституційних та особистих немайнових прав фізичних та юридичних осіб вказаний запис не порушує. Більше того, необхідності згоди на знімання фізичної особи на відеоплівку не передбачалося, оскільки така згода припускається, якщо зйомка проводиться відкрито на заходах публічного характеру.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає відеозапис необхідним, допустимим та достовірним доказом відмови у наданні кредитування з боку ПАТ «Дельта Банк» позивачу по справі ОСОБА_2
Законом України «Про основи соціальної захищеності України», а саме статтею 1 передбачено, що інваліди в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Конвецією ООН «Про права інвалідів» від 13 грудня 2006 року визначено, що дискримінація за ознакою інвалідності означає будь-яке розрізнення, виключення чи обмеження з причини інвалідності, метою або результатом якого є применшення або заперечення визнання, реалізації або здійснення нарівні з іншими всіх прав людини й основоположних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній, цивільній чи будь-якій іншій сфері. Вона включає всі форми дискримінації, у тому числі відмову в розумному пристосуванні. «Розумне пристосування» означає внесення, коли це потрібно в конкретному випадку, необхідних і підхожих модифікацій і коректив, що не стають недомірним чи невиправданим тягарем, для цілей забезпечення реалізації або здійснення інвалідами нарівні з іншими всіх прав людини й основоположних свобод.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що за всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами.
Крім того в України прийняти спеціальний Закон України «Про запобігання та протидії дискримінації в Україні». Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 вказаного закону визначено, що непряма дискримінація - рішення, дії або бездіяльність, правові норми або критерії оцінки, умови чи практика, які формально є однаковими, але під час здійснення чи застосування яких виникають чи можуть виникнути обмеження або привілеї стосовно особи та/або групи осіб за їх певними ознаками, крім випадків, якщо такі дії або бездіяльність, правові норми або критерії оцінки, умови чи практика об'єктивно виправдані метою забезпечення рівних можливостей для окремих осіб чи груп осіб реалізовувати рівні права і свободи, надані їм Конституцією і законами України.
Посилання представника ПАТ «Дельта Банк» на те, що договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог діючого законодавства, яке зокрема передбачає забезпеченість позики, перевірку кредитоспроможності позичальників, поверненість позичальником коштів кредитору в повному обсязі, висновків суду першої інстанції не спростовує з наступних підстав.
ПАТ «Дельта Банк» відмовив ОСОБА_2 у наданні кредиту виключно з тих підстав, що він є інвалідом першої категорії. При цьому банк не перевіряв його доходів, не оцінив майновий стан, не визначив ступінь забезпеченості позики. Тобто іншим громадянам можливе було надання кредиту без поручителя, а щодо ОСОБА_2, банк висунув додаткову та нічим не передбачену умову для реалізації його права, як споживача фінансових послуг - наявність поручителя.
Не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги і посилання апелянт на порушення норм процесуального права.
ПАТ «Дельта Банк» належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції, про що свідчить повідомлення про вручення повістки на а.с. 31.
Вивчивши всі обставини справи та детально з'ясувавши істотні моменти колегія суддів повністю погоджується із висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог в частині визнання відмови ПАТ «Дельта Банк» укласти договір споживчого кредиту та придбання телевізора - дискримінацією за ознакою інвалідності.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає апеляційну скаргу безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим та справедливим.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - відхилити.
Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом вірно, суддя