Справа: № 2а-13103/11 Головуючий у 1-й інстанції: Линник В.Я. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
06 листопада 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Ірпені Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 27 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Ірпені Київської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання здійснити перерахунок та виплату пенсії ,-
встановив:
28 вересня 2011 року позивач звернулася до Ірпінського міського суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Ірпені Київської області про визнання протиправними дій відповідача щодо виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю як особі віднесеній до 1 категорії інваліду 3 групи та підвищення пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю в меншому розмірі, ніж передбачено ст.ст.39,50 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 28.03.2011 року; зобов»язання відповідача здійснити перерахунок додаткової пенсії як особі віднесеній до 1 категорії інваліда 3 групи у відповідності до положень ст.50 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплачувати у розмірі 50% прожиткового мінімуму для осіб що втратили працездатність, підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю передбаченого ст.39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплачувати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати за період з 28.03.2011 року з врахуванням вже проведених виплат.
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 27 грудня 2011 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області про визнання дій неправомірними та зобов»язання здійснити відповідний перерахунок пенсії задоволені, а саме: визнано протиправними дії відповідача щодо нарахування позивачці додаткової пенсії, підвищення до пенсії у розмірі меншому ніж встановлено ст.ст.39,50 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 28.03.2011 року по 22.07.2011 року включно; зобов»язано відповідача перерахувати та виплатити позивачці додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком встановлену ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст.ст.39,50 України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 28.03.2011 року по 22.07.2011 року включно, з урахуванням проведених виплат.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного Фонду України в м. Ірпені Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інвалідом 3 групи, що підтверджується копією довідки МСЕК серії КИО-1 № 038956 та копією посвідчення ( категорії 1) НОМЕР_1 є особою пенсійного віку проживає в АДРЕСА_1 що відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю в Київській області.
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.
Згідно з ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі: інвалідам 3 групи - 50 % мінімальної пенсії за віком.
Нарахування позивачу пенсії відповідно до положень ст.ст.39,50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим вона звернулась до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст.ст.39,50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу вказану доплату виплачувалось частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996, відповідач неправомірно виплачував доплату до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст.39,50 зазначеного Закону.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, передбаченому з врахуванням вищевказаних статей.
Проте, ці виплати здійснюються відповідачем відповідно до ПКМУ від 28.05.2008 №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категоріям громадян».
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ст.ст.39,50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Ірпені Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 27 грудня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М.Грищенко
І.О.Лічевецький
.
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Грищенко Т.М.