Справа № 764/7053/13-ц
Проевадження2/764/3704/2013
Категорія 4
18 жовтня 2013 року Ленінський районний суд м. Севастополя в складі:
головуючого судді - Кукурекіна К.В.,
при секретарі - Яцук Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що між відповідачем та Компанією Pasific Shipping Int. Inc. C/O BTC “Bulk Transporter Corporation” Postfach 1636 CH-8640 Rapperswil Switzerland 13 квітня 2000 р. було укладено договір доручення № 3/2000, відповідно до умов якого компанія доручила відповідачу придбати для позивача житлову квартиру. Проте, після переведення компанією грошових коштів відповідачу, останній придбав квартиру із реєстрацією права власності на власне ім'я.
У судове засідання з'явився представник позивача, на задоволенні позову наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.
У судове засідання з'явився відповідач, проти задоволення позову не заперечував.
Вивчивши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами по справі, суд приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що 13 квітня 2000 р. між ОСОБА_2 та Компанією Pasific Shipping Int. Inc. C/O BTC “Bulk Transporter Corporation” Postfach 1636 CH-8640 Rapperswil Switzerland було укладено договір доручення № 3/2000, де відповідач є довірителем, а компанія - повіреним.
Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 договору доручення повірений зобов'язався здійснити в інтересах вигодонабувача придбання нерухомості - житлової квартири, площею від 150,0 кв.м. до 200,0 кв.м. на теріторії м. Севастополя (Україна). Вигодонабувачем за цим договором є ОСОБА_1.
26 жовтня 2000 р. між ОСОБА_2 та ТОВ „Союзстрой” було укладено договір про пайову участь у будівництві.
Згідно з п.п. 1.1. договору від 26.10.2000 р. ТОВ „Союзстрой” прийняв пайщика ОСОБА_2 у пайове будівництво багатоквартирного будинку по вул. Щорса, 4 в м. Севастополі.
Відповідно до п.п 2.1 договору від 26.10.2000 р. пайщик зобов'язався у якості внеску за дольовою участю у будівництві внести грошові кошти у розмірі 206 334,00 грн, що еквівалентно 38 300,00 долларам США. У рахунок виконання цього зобов'язання ОСОБА_2 вніс вказану суму грошових коштів, які Компанія Pasific Shipping Int. Inc. йому перерахувала за договором доручення № 3/2000 від 13.04.2000 р.
Відповідно до акту від 12.03.2004 р., підписаного ОСОБА_2 та ТОВ „Союзстрой”, зобов'язання за договором від 26 жовтня 2000 р. виконанні, останньому передано квартиру АДРЕСА_1.
Право власності відповідача на спірне майно підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру від 16.06.2004 р. (а.с. 27).
За ст. 399 Цивільного кодексу УРСР взяте на себе доручення комісіонер зобов'язаний виконати на умовах, найбільш вигідних для комітента.
Відповідач не заперечував, що вказаний об'єкт був придбаний ним за кошти позивача, відповідно до умов договору комісії та на користь позивача.
За ст. 398 Цивільного кодексу УРСР майно, що надійшло до комісіонера від комітента або набуте комісіонером за рахунок комітента, є власністю останнього.
Відповідно до ст. 128 Цивільного кодексу УРСР, право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
У пункті 2.7 договору доручення позивач та відповідач домовились, що у разі, якщо придбання майна буде здійснено від імені повіреного, останній зобов'язується за першою вимогою передати довірителю майно та здійснити належне переоформлення права власності.
Водночас, суд вважає, що, не передавши позивачу придбане для нього нерухоме майно, відповідач порушив право власності позивача на спірний об'єкт.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1000 за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у сумі 3441,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 398, 399 Цивільного кодексу УРСР, ст.ст. 319, 321. 509, 1000 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 208, 212-215 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3441,00 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Севастополя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги до Ленінського районного суду м. Севастополя.
Суддя - підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Ленінського районного
суду м. Севастополя К.В. Кукурекін