Справа № 764/9930/13-ц
Провадження № 2-п/764/223/2013
Категория
22 жовтня 2013 року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі: головуючого судді - Рубан М.В.,
за участю секретаря - Бурчуладзе С.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення в цивільній справі № 2703/6569/2012 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
Заявник звернулася до суду з вищевказаною заявою, просить скасувати заочне рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 27.08.2012 року в цивільній справі № 2703/6569/2012 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, яким шлюб між сторонами у справі розірвано. Заява мотивована тим, що відповідач ОСОБА_1 не була належним чином сповіщена про час, дату та місце судового засідання, судових повісток про виклик до суду не отримувала, оскільки повістки були направлені за зареєстрованою адресою її проживання, але вона проживала за іншою адресою, у зв'язку з чим вона не була присутньою при розгляді справи та була позбавлена можливості заявити про те, що вказаний позивачем та встановлений рішенням суду час припинення фактичних подружніх стосунків між сторонами у справі не відповідає дійсності.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала заяву, пояснивши, що відповідач не була присутня в судовому засіданні з поважних причин, так як сповіщалась за адресою зареєстрованого місця проживання, а не за адресою фактичного місця проживання. Також вона пояснила, що фактичні подружні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійсно вже припинені, тому вважала за недоцільне наполягати на наданні строку для примирення у разі перегляду судового рішення, але наполягала, що час припинення подружніх відносин між сторонами у справі є значно пізнішим, ніж це встановлено в судовому рішенні, що є підставою для скасування судового рішення.
Представник позивача в судовому засіданні просив суд відмовити заявнику в задоволенні заяви, посилаючись на те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, а також не надав жодних доказів поважності причин не з'явлення в судове засідання. Крім того, заява про перегляд заочного рішення не містить доказів або посилань на будь-які докази, які б свідчили, що не має підстав для розірвання шлюбу, зазначених у статті 112 Сімейного кодексу України.
Суд,вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали заяви та цивільної справи, вважає, що заяву відповідача про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27 серпня 2013 року Ленінським районним судом м. Севастополя було ухвалено заочне рішення у цивільній справі, яким шлюб, зареєстрований 27.06.2009 року Царіцинським відділом ЗАЦС Управління ЗАЦС Москви (актовий запис № 2027) між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, розірвано.
Відповідно до ч.3 ст. 231 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Отже, підставою для скасування заочного рішення є наявність вказаних обставин у сукупності.
З матеріалів справи вбачається, що зареєстрованим місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_1, що підтверджується копією заяви про реєстрацію місця проживання (а.с. 46) та що підтвердила представник відповідача.
Судові повістки про виклик відповідача в судові засідання направлялися за вказаною адресою, яку також вказано позивачем в позовній заяві.
Відповідно до ч.1 ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Згідно з ч.5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.
З огляду на наведене, суд доходить висновку, що відповідач була сповіщена про дату та місце судового засідання з розгляду вказаної цивільної справи належним чином.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на квитанції про сплату комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_2, та свідоцтво про право користування газом (а.с. 48 -51), як на доказ її фактичного проживання за такою адресою, оскільки такі докази є неналежними на підтвердження таких обставин.
Крім того, докази, на які посилається відповідач, не мають суттєвого значення та не можуть вплинути на правильність вирішення спору по суті з огляду на наступне.
Згідно з вимогами ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідач вказує, що вказаний позивачем та встановлений рішенням суду час припинення фактичних подружніх стосунків між сторонами у справі не відповідає дійсності.
Однак дана обставина не може вплинути на правильне вирішення справи про розірвання шлюбу, враховуючи, що представник відповідача підтвердила, що сторони у справі декілька місяців не проживають разом, подружні відносини між ними припинені, спільного господарства вони не ведуть, проти розірвання шлюбу відповідач не заперечує.
Таким чином, суд врахував всі істотні обставини спірних відносин та надав їм належну оцінку при ухваленні вказаного заочного рішення, а докази, на які посилається відповідач, не мають істотного значення для правильного вирішення даної справи, враховуючи, що суттєвою обставиною для розірвання шлюбу з огляду на наведені приписи ст. 112 СК України є обставина неможливості подальшого перебування подружжя у шлюбі і, якщо це суперечить інтересам хоча б одного із подружжя, а не обставина фактичного припинення шлюбних відносин до подання позову про розірвання шлюбу.
При цьому, обставина припинення подружніх відносин між сторонами у справі весною 2011 року, яка встановлена судовим рішенням за відсутності відповідача при розгляді справи, з огляду на приписи ст. 61 ЦПК України не є преюдицією при розгляді інших справ між тими ж сторонами, зокрема спору про поділ майна подружжя, оскільки така обставина була встановлена лише на підставі пояснень представника позивача. Отже відповідач не позбавлена правової можливості доводити цю обставину самостійно.
З таких обставин суд доходить висновку, що підстав для скасування заочного рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 27.08.2012 року в цивільній справі № 2703/6569/2012 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу немає, а тому суд залишає заяву ОСОБА_1 про перегляд вказаного заочного рішення без задоволення.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 3,10,11,60,74, 77, 231-232,293 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 27.08.2012 року вцивільній справі № 2703/6569/2012 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заочне рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Апеляційного суду м. Севастополя через Ленінський районний суд м. Севастополя.
Суддя - підпис
З оригіналом згідно
Суддя Ленінського районного суду
м.Севастополя М.В. Рубан