Справа № 732/1651/13-ц
провадження № 2/732/398/13
"31" жовтня 2013 р. м. Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі головуючої: судді - Карпинської Н.М., секретарі- Харитонової Т.М., за участі позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритмоу судовому засіданні в залі суду в м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Агат” про зобов'язання видати довідку для нарахування пенсії із зазначенням кратності 6,087, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати відповідача видати довідку про його роботу в ВАТ „Агат” із зазначенням виконуваних робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС із зазначенням кратності 6,087, з урахуванням вихідних і святкових днів. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у 2006 році відповідачем була видана довідка про роботу в зоні відчуження та необгрунтовано вказано кратність „3”. У 2013 році на вимогу позивача довідка йому не видавалась. натомість листом повідомлено, що за перерахунком пенсії він має звернутись до Управління Пенсійного фонду України. Вказане змусило позивача звернутись до суду.
У судовому засіданні позивач підтримав раніше заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві та письмові докази, які до неї приєднані.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що самостійно визначити кратність оплати праці він не уповноважений.
Представник третьої особи - Управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі, Чернігівської області, надавши інформацію на предмет спору, в судове засідання не з'явився, самостійних вимог на предмет спору не заявив. У відповідності до ч.3 ст. 36 ЦПК України у зв'язку з відсутністю вираженої згоди на особисту участь в судовому засіданні третьої особи, справу можливо розглянути без її участі.
Заслухавши пояснення учасників, приймаючи до уваги їх доводи і заперечення, встановивши обставини, якими обґрунтовуються такі вимоги і заперечення, з'ясувавши характер та взаємовідносини сторін, визначившись щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, а також щодо правових норм, якими врегульовані ці правовідносини, суд приходить до висновку, що заявлені у справі вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивач з 12.05.1986 року по 08.12.1994 року працював учнем слюсаря інструментальної дільниці на Городнянському телевізійному заводі „Агат”, що узгоджується із записами в трудовій книжці БТ-11 № 1918887 (а.с. 29) та відповідачем не оспорюється.
В період із 14.10.1986 року по 11.12.1986 року ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, отримав дозу випромінювання 27,76 рентген (а.с. 30).
Відповідно до ч.4 ст.15 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).
Постановою КМУ №1210 від 23 листопада 2011 року (яка набрала чинності 01 січня 2012 року) „Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно п.7 зазначеного Порядку пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали в зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються, виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II-4, I-3).
Згідно з ОСОБА_3 Міністрів СРСР від 17.05.1986 р. № 964рс була встановлена кратність оплати праці за виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Згідно з цим розпорядженням оплата праці повинна була провадитись за виконання робіт у 3-й зоні небезпеки - у 5-кратному, у 2-й зоні небезпеки - у 4-кратному, у 1-й зоні небезпеки - у 3-кратному розмірах порівняно з утановленими на той час нормами.
Первинними документами, що стверджують періоди перебування в зоні відчуження можуть бути: довідки про роботу в зоні відчуження, табелі обліку робочого часу за період роботи в зоні, подорожні листи, копії відомостей (особових рахунків) на виплату заробітної плати, довідки військових частин про виконання робіт в зоні, архівні документи Міністерства оборони України.
За даними архівної довідки Міністерства оборони від 14.09.2006 року № 33819/1 (а.с. 4) ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 14.10.1986 року по 11.12.1986 року і виконував роботи по дезактивації приміщень в 6-тому районі ЧАЕС, особливо небезпечна зона , УС-605.
18.03.2013 року позивачем отримана довідка з Державного агенства України з управління зоною відчуження, якою повідомлено, що дезактивація приміщень 6-го району ЧАЕС - роботи на об'єкті укриття (зруйнованому 4-му енергоблоці); „особливо небезпечна зона” як термін у 1986-1987 роках застосовується до найбільш небезпечних об'єктів на території проммайданчика ЧАЕС , а позначення „УС-605” - це Управління будівництва-605”, яке було підпорядковане Міністерству середнього машинобудування СРСР, у 1986 році проводило роботи із спорудження об'єкта „Укриття”, тобто виконувало роботи на проммайданчику ЧАЕС. Рішенням Урядової комісії від 18.09.1986 року № 173 з 01.10.1986 року по 01.01.1987 року Чорнобильська АЕС (об'єкт „Укриття”) та проммайданчик ЧАЕС віднесені до 3 (третьої) зони небезпеки. Оплата праці за ОСОБА_3 Міністрів СРСР № 964рс від 17 травня 1986 року у 3- зоні небезпеки проводилась у 5-кратному розмірах порівняно з утановленими на той час нормами.
Таким чином, відповідач, отримавши звернення від позивача в березні 2013 року, зобов'язаний був розглянути порушені ним питання та на підставі поданих ним доказів видати довідку встановленого зразка, оскільки така довідка має значення для перерахунку призначеної позивачу пенсії. Однак, з березня 2013 року , в тому числі і після порушення провадження в суді, відповідач довідку позивачу не надав, що є порушенням вимог ст. 49 КЗпП України.
Так, згідно із положеннями ст. 49 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.
За таких умов, відповідач зобов'язаний розглянути звернення позивача та, вивчивши первинні документи: архівну довідку від 14.09.2006 року № 33819/1 і довідку Державного агенства України з Управління зоною відчуження від 18.03.2013 року, прийняти обгрунтоване рішення з оформленням довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, за формою затвердженої Наказом Міністерства соціальної політики України № 644 від 12.10.2012, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 жовтня 2012 р. за N 1808/22120.
Однак, не заслуговують на увагу посилання позивача про те, що зміст такої довідки повиненя мати прив'язку до кратності 6,087, оскільки така кратність не передбачена у встановленому нормативно-правовими актами порядку, тому і позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3-4, 49 КЗпП України ,ст. 10,11,15,209,212-215,294 ЦПК України,-
.
позовні вимоги ОСОБА_1 до ВАТ „Агат”, задовольнити частково.
Зобов'язати ВАТ „Агат” видати ОСОБА_1, 22.червня ІНФОРМАЦІЯ_1, довідку про заробіток, який він одержував на підприємстві за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н.М. Карпинська