Липоводолинський районний суд Сумської області
Справа № 581/689/13-к
1-кп/581/56/13
01.11.2013 смт.Липова Долина
Липоводолинський районний суд Сумської області
в складі: головуючого-судді Бутенка Д.В.,
при секретарі судового засідання Якименко Т.М.,
з участю прокурора Пося С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому розгляді в залі суду в смт. Липова Долина кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, непрацюючого, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуваючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.125 ч.1 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_1 завдав умисне легке тілесне ушкодження потерпілій ОСОБА_2 за нижченаведених обставин.
13 серпня 2013 року близько 10 години ОСОБА_2 у власних справах прийшла до господарства своєї сестри ОСОБА_3, яке знаходиться по вул. Радянській в с.Панасівка Липоводолинського району Сумської області, і під час перебування в господарстві своєї сестри на побутовому ґрунті між нею та колишнім чоловіком її сестри - ОСОБА_1 виник конфлікт, під час якого в дворі, біля хвіртки ОСОБА_1 побіг до ОСОБА_2 та різким підняттям своєї ноги, а саме знизу - вгору махнув нею в напрямку її черева і передньою частиною, а саме носком взуття, наніс удар в нижню частину черева з лівої сторони. У результаті завданого ОСОБА_1 удару у відповідності до висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_2 нанесено тілесне ушкодження у виді крововиливу в районі лобка зліва, яке віднесено до легкого тілесного ушкодження.
Обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні злочину не визнав та в ході його допиту в судовому розгляді показав про те, що 13 вересня 2013 року вранці його колишня дружина ОСОБА_3 залишила будинковолодіння в с.Панасівка по вул.Радянській і повернулася лише у вечірній час, залишивши на цілий день корову в сараї. Цього дня до двору цього будинку приходила ОСОБА_2 (рідна сестра його колишньої дружини) і попросила, щоб він повернув їй мережевий фільтр (переноску), після цього, залишаючи двір, вона запитала у нього чому корова в хліву, а не на пасовищі, на що він відповів, що виганяти її на пасовище він не буде взагалі. У відповідь на це ОСОБА_2 сказала, щоб він забирав свої чемодани та виїжджав з села. Після цього, розмова переросла у сварку, в ході якої ОСОБА_2 почала крутити йому дулі, а він почав кричати на неї з тією метою, щоб остання залишила двір домоволодіння. У цей час у двір зайшла ОСОБА_3 та нанесла йому боковий удар в голову в область лівого вуха, після цього він узявся руками за обличчя і, намагаючись захиститись від своєї дружини, ненавмисно один раз махнув правою ногою вперед, почув що його нога, взута у старий шкіряний туфель, кудись влучила. Після цього, не спостерігаючи за оточуючими його людьми, він відразу пішов в будинок. Підтвердив, що допускає ту обставину, що від його одного розмаху ноги він міг завдати тілесне ушкодження потерпілій в область нижнього частини черева, оскільки в той момент його дружина стояла приблизно у 2,5 метрах від нього, а ОСОБА_2 біля одного метра, майже навпроти нього.
Факт вчинення ОСОБА_1 вищевказаного кримінального правопорушення (злочину) підтверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами, а саме:
- показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка під час її допиту в судовому розгляді суду показала про те, що 13 серпня 2013 року біля 10 години ранку вона зайшла до домоволодіння ОСОБА_1, щоб забрати мережевий фільтр та почула як в сараї реве корова. Вона запитала ОСОБА_1 чому корова не на випасі, на що він відповів, що це не її справа. Почавши кричати на неї з приводу того, що вона прийшла до його домогосподарства, і подалавши відстань біля чотирьох метрів з розгону ногою, яка була взута у шкіряний, важкий туфель, наніс їй один сильний удар у нижню ліву сторону черева, при цьому удар був нанесений знизу вверх носаком туфля. Вона відразу відчула різку біль, після цього ОСОБА_1 жодних ударів їй вже не наносив. Уточнила, що ОСОБА_1 до нанесення їй удару вона не била і не ображала; цього ж дня її оглянув експерт у м.Ромни, а вже наступного дня її було госпіталізовано до стаціонару в Липоводолинській ЦРЛ через отриманий синець-гематому об'ємом біля 10 см., від удару на її череві зараз маються дві опухлості схожих на дві горошини. Також підтвердила, що очевидцями цих подій був син ОСОБА_1 - ОСОБА_4 та її сестра ОСОБА_3;
- показаннями свідка ОСОБА_3, яка підтвердила показання потерпілої ОСОБА_2 щодо механізму та локалізації удару ногою ОСОБА_1 в нижню частину черева (животу) потерпілої, та уточнила наступні обставини: 13 серпня 2013 року у дворі в с.Панасівка по вул.Радянській, 17 вона була присутня як її колишній чоловік ОСОБА_1 буйно відреагував на зауваження її сестри ОСОБА_2 з приводу перебування їх корови у сараї, почав її штовхати до хвіртки з двору, у наступному він розігнався та з відстані наніс один удар ногою у нижню частину животу потерпілої, удар наносився носаком шкіряного старого туфля (при цьому, руками ОСОБА_1 не прикривав голову, наносячи удар, він все навколо спостерігав без обмежень оглядовості). Намагаючись ще добивати потерпілу даний свідок разом із своїм сином ОСОБА_4 відтягли ОСОБА_1 від ОСОБА_2 і побиття припинилося. Уточнила, що ні потерпіла, ні вона та її син жодним чином не провокували побиття ОСОБА_1 ОСОБА_2, а також підтвердила, що вона жодних ударів до та після побиття ОСОБА_2 у дворі цього дня ОСОБА_1 не завдавала, а навпаки він завдав їй удару по голові в той момент, коли вона разом із сином намагалися припинити подальше побиття її сестри;
- оголошеним висновком судово-медичної експертизи № 540 від 17 вересня 2013 року, в якому констатовано наступні висновки, а саме: крововилив в області лобка зліва та обільна підшкіряна післятравмова гематома передньої бічної стінки виявлені у серпні 2013 року при медосвідчені та стаціонарному лікуванні потерпілої ОСОБА_2; по часу заподіяння гематома передньої бічної стінки може відповідати 13 серпня 2013 року; характер пошкодження свідчить про те, що воно могло виникнути в результаті травматичного контакту з тупим твердим предметом (предметами), а кількість пошкоджень свідчить про те, що вони могли виникнути в результаті не менше ніж одного впливу; крововилив в області лобка зліва відноситься до легкого тілесного пошкодження.
Аналіз вищевикладених доказів свідчить про те, що вони є належними та допустимими, і сукупно підтверджують сутність повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.1 КК України, тобто доводять факт вчинення останнім умисного легкого тілесного ушкодження потерпілій ОСОБА_2 Вищевикладені засоби доказування, досліджені в ході судового розгляду, узгоджуються між собою, є достатньо змістовними та конкретизованими, а тому суд їх покладає в основу даного судового рішення.
До показань обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він ненавмисно та в порядку самозахисту міг нанести удар потерпілій в нижню частину її черева, суд ставиться критично та розглядає як обраний цією особою спосіб захисту від пред'явленої підозри. Ці показання ОСОБА_1 спростовуються детальними і послідовними показаннями самої потерпілого щодо локалізації та наслідків нанесеного їй удару зі сторони обвинуваченого, та сукупно підкріплюються показаннями свідка ОСОБА_3
При цьому, суд не приймає до уваги довід обвинуваченого про його перебування у стані необхідної оборони при конфлікті у дворі з потерпілою ОСОБА_2 13 серпня 2013 року, оскільки в ході судового розгляду даного провадження не було встановлено фактів протиправної поведінки з посяганням на здоров'я ОСОБА_1 з боку потерпілої ОСОБА_2, що при таких обставинах виключає стан необхідної оборони у обвинуваченого як такого. Також судом не приймається в якості доказу у даному провадженні показання свідка ОСОБА_4, оскільки вони спростовуються показаннями потерпілої та свідка ОСОБА_3, є неконкретними щодо предмету доказування у даному провадженні та жодним чином не спростовують сутність пред'явленої підозри ОСОБА_1
Про прямий умисел обвинуваченого на спричинення легкого тілесного ушкодження потерпілій свідчить нанесення цілеспрямованого та достатньо сильного удару ногою гр.ОСОБА_2 у нижню частину черева з лівої сторони та сама локалізація удару потерпілої.
Таким чином, суд вважає, що факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 вищевказаного злочину доведено повністю, тому його дії суд кваліфікує за ст.125 ч.1 КК України, оскільки він 13 серпня 2013 року умисно спричинив легке тілесне ушкодження потерпілій ОСОБА_2 у виді крововиливу в області лобка зліва.
При призначенні покарання обставин, які його пом'якшують та обтяжують, судом не вбачається. При цьому, суд не приймає до уваги вибачення обвинуваченого перед потерпілою як прояв каяття, оскільки, на думку суду, воно не було щирим і принесено ОСОБА_1 після промови прокурора в судових дебатах з метою призначення більш м'якого покарання за результатами розгляду даного провадження.
Ураховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину (він вчинив умисний злочин невеликої тяжкості з завданням легкого тілесного ушкодження потерпілій), його особу (є непрацевлаштованим, інвалідності не має, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий), відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого в умовах його залучення до безоплатних суспільно корисних робіт на строк, визначений в санкції ст. 125 ч.1 КК України. На думку суду, призначення саме такого виду покарання забезпечить виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. Призначення іншого виду покарання за вчинений обвинуваченим злочин, визначеного санкцією вищевказаного закону у виді штрафу або виправних робіт, є неможливим з урахуванням даних про особу обвинуваченого, зокрема, матеріалами кримінального провадження не підтверджена наявність у ОСОБА_1 постійного місця роботи, офіційних доходів та інших даних про його дійсний майновий стан.
Речові докази та судові витрати у даному провадженні відсутні, запобіжний захід як на стадії досудового розслідування, так і в ході судового розгляду ОСОБА_1 не обирався.
Керуючись ст.ст. 368,373,374 КПК України,-
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ст.125 ч.1 КК України, і призначити йому покарання за цим законом у виді громадських робіт на строк 160 (сто шістдесят) годин.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з моменту його оголошення.
Суддя ОСОБА_5