Справа №531/2122/13-к р.
Провадження №1-кп/531/158/13 р.
Іменем України
06 листопада 2013 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Попова М.С.,
за участю секретаря - Шаршонь Т.М.,
прокурора - Крихтенка А.О.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка обвинувальний акт кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не військовозобов'язаного, проживаючого за адресою: вул. Калініна, б. 21, с. Варварівка, Карлівського району, Полтавської області, раніше судимого: 15.10.2001 року Карлівським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 296 КК України до штрафу в розмірі 510 грн.; 09.12.2002 року Лозівським районним судом Харківської області за ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 121 КК України до восьми років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 24.10.2008 року постановою Машівського районного суду Полтавської області від 17.04.2008 року умовно-достроково, невідбутий строк один рік дев'ять місяців шість днів, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_1 04.10.2013 року, близько 13 години 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом відкривання вхідних дверей, проник до будинку, розташованого за адресою: вул. Лісова, б. 27, с. Варварівка, Карлівського району, Полтавської області, який належить ОСОБА_2, де, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, користуючись тим, що його ніхто не бачить, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів викрав з серванту вище вказаного будинку: грошові кошти в сумі 40 грн.; золоту каблучку 585 проби, вагою 2,5 грами, ринковою вартістю 475 грн.; золоту каблучку 585 проби, вагою 1,5 грами, ринковою вартістю 285 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 800 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю, та пояснив, що дійсно 04.10.2013 року, близько 13 години, він проник до будинку на вул. Лісова, 27 в с. Володимирівка Карлівського району, звідки з серванту викрав грошові кошти в сумі 40 грн. та дві золоті каблучки. В скоєному щиро розкаюється.
Потерпіла, яка про час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, в судовому засіданні була відсутня.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюються доведеність вини обвинуваченого та
кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_1, знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а його дії органами досудового розслідування за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, кваліфіковані правильно.
Вина ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, підтверджується також дослідженою в судовому засіданні випискою зі звіту №557 про оцінку вартість викрадених золотих каблучок станом 14.10.2013 року, згідно якого ринкова вартість викрадених золотих каблучок складає 760,00 грн.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Як обставини, що пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Як обставини, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, суд враховує рецидив злочину та вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного: його вік; стан здоров'я; соціальне становище; відсутність даних про перебування його на обліку у лікарів нарколога та психіатра; раніше судимого, в тому числі і за корисні умисні злочини; посередню характеристику за місцем проживання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Під час судового розгляду, проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути від кримінальної відповідальності, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів буде призначення покарання в межах санкцій ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Речові докази по кримінальному провадженню, які передані на відповідальне збереження потерпілій ОСОБА_2, вважать повернутими власнику.
Цивільний позов та процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.
Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та
періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов'язання, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Речові докази - грошові кошти в сумі 19 грн., золоту каблучку 585 проби, вагою 2,5 грами, та золоту каблучку 585 проби, вагою 1,5 грами, передані на відповідальне збереження потерпілій ОСОБА_2, вважати повернутими законному власнику.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Полтавської області через Карлівський районний суд, протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку, після його проголошення, негайно вручається обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя