01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25
"05" листопада 2013 р. справа № 911/4003/13
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування», м. Київ
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», Київська обл., м. Вишгород
про стягнення 4 215,45 гривень
за участю представників:
від позивача: Амєліна О.О. (довіреність №1254 від 21.12.2012р.)
від відповідача: Махиня Н.М. (довіреність №01-02/1 від 02.01.2013р.)
23.10.2013р. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа страхування» (далі-ПАТ «СК «Альфа страхування»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (далі-ТДВ «Страхова компанія «Провіта»/відповідач) про стягнення 4 215,45 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
У відповідності до пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні, відповідач позов визнав у повному обсязі.
Ухвалою господарського Київської області від 23.10.2013р. порушено провадження у справі №911/4003/13 та призначено справу до розгляду на 05.11.2013р.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд
25.12.2012р. між ПАТ «СК «Альфа страхування» (далі-страховик) та Цебенко І.В. (далі-страхувальник) укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №046.0518744.170 (далі-договір), відповідно до якого було застраховано автомобіль «Kia Rio», державний реєстраційний номер АМ9830ВЕ.
29.05.2013р. у м. Радомишль сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Kia Rio», державний реєстраційний номер АМ9830ВЕ та автомобіля «ВАЗ-2103», державний реєстраційний номер 117-70 ВВ, під керуванням Суходольського С.О.
У відповідності до постанови Радомишльського районного суду Житомирської області від 19.06.2013р. у справі №3/289/315/13, винним у зазначеному ДТП визнано Суходольського С.О.
01.07.2013р. на виконання умов договору, на підставі заяви про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 29.05.2013р. та калькуляції №ZXC-36. позивачем, як страховиком, було виплачено 4 715,45 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням №11982 від 01.07.2013р. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.
Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність Савчука М.С. щодо автомобіля «ВАЗ-2103», державний реєстраційний номер 117-70 ВВ, застрахована ТДВ «Страхова компанія «Провіта» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/0890405, 16.07.2013р. позивачем було направлено відповідачу регресну вимогу №1874/03668.
Посилаючись на те, що на зазначену вимогу відповідач не відповів, суму страхового відшкодування не виплатив, позивач просить суд стягнути з відповідача, як страховика за полісом № АЕ/0890405 - 4 215,45 грн. страхового відшкодування в порядку регресу з підстав ст. 993 Цивільного кодексу України, що полягає у розмірі страхового відшкодування, сплаченого першим на виконання умов договору за вирахуванням передбаченої полісом франшизи.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.
У відповідності до статей 979, 993 ЦК України та статей 16, 27 Закону України «Про страхування», за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.03.2012р. у справі №3-12гс12.
Оскільки позивач, на виконання умов договору здійснив виплату 4 715,45 грн. страхового відшкодування до нього, в силу приписів ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, перейшло право зворотної вимоги (регресу).
Так, цивільно-правова відповідальність Савчука М.С. щодо автомобіля «ВАЗ-2103», державний реєстраційний номер 117-70 ВВ, застрахована ТДВ «Страхова компанія «Провіта» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/0890405, з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну у розмірі 50 000,00 грн. та франшизою у розмірі 500,00 грн.
Приписами статей 22, 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» унормовано, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Страховик за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку може здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
У відповідності до ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
З огляду наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач, як страховик, несе відповідальність за завдану майну шкоду, у розмірі оціненої шкоди в межах встановлених лімітів та за вирахуванням передбаченої полісом №АЕ/0890405 франшизи.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.
Отже, беручи до уваги наведені законодавчі положення, суб'єктний склад та характер правовідносин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 4 215,45 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та визнається відповідачем у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 979, 993 Цивільного кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Набережна, 7, ідентифікаційний код 31704186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, ідентифікаційний код 30968986) 4 215 (чотири тисячі двісті п'ятнадцять) грн. 45 коп. страхового відшкодування та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 05.11.2013р.
Суддя В.А. Ярема