Апеляційний суд Рівненської області
05 листопада 2013 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого - судді Остапука В.І.,
суддів - Сачука В.І., Матюхи Ю.В.,
за участю потерпілого - ОСОБА_5,
виправданого - ОСОБА_1,
захисника виправданого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_3,
перекладача - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_5 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 25 жовтня 2012 року, яким
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець Італії, італієць, неодружений, мешканець АДРЕСА_1, судимості не має,
- виправданий за ч.2 ст.28, ст.356 КК України за відсутністю в його діях складу злочину;
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, громадянин України, українець, з вищою освітою, одружений, мешканець АДРЕСА_2, раніше не судимий,
- виправданий за ч.2 ст.28, ст.356 КК України за відсутністю в його діях складу злочину,
Згідно з даним вироком потерпілий ОСОБА_5 звернувся до суду зі скаргою приватного обвинувачення, в якій просив притягнути до кримінальної відповідальності за ст.356 КК України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за те, що вони 24 березня 2011 року, близько 15 год., самовільно, всупереч встановленому законом порядку, змінили замки на вхідних дверях приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_3», розташованого по АДРЕСА_3, яке орендує ОСОБА_5, зачинили кафе та в такий спосіб заволоділи майном потерпілого, яке залишилося в приміщенні кафе, чим заподіяли ОСОБА_5 значну
Справа № 1715/4353/12 Головуючий у І інстанції Денисюк П.Д.
Провадження №11 /787/403/2013
Категорія: ч.2 ст.28, ст.356 КК України Доповідач: Остапук В.І.
матеріальну шкоду на загальну суму 70 000 гривень.
Не погоджуючись з даним вироком потерпілий ОСОБА_5 в апеляції просить виправдальний вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в зв'язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону. Вважає необґрунтованим виправдання ОСОБА_2 та ОСОБА_1, оскільки у справі містяться достатні докази заподіяння йому значної матеріальної шкоди.
Заслухавши доповідача, потерпілого ОСОБА_5, який підтримав свою апеляцію, пояснення ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_3, які заперечили апеляцію, перевіривши доводи апеляції за матеріалами кримінальної справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Суд першої інстанції при постановленні вироку від 25 жовтня 2012 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність в діях обвинувачених обов'язкової ознаки об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст.356 КК України, а саме заподіяння діями особи або осіб значної шкоди інтересам громадянина.
Так, відповідно до п.4 ст.64 КПК України (1960 року) при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню характер і розмір шкоди, завданої злочином. А згідно ст. 27 КПК України (1960 року) справи про злочини, передбачені статтею 356 Кримінального кодексу України, порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить у такому разі право підтримувати обвинувачення. І саме на потерпілого, в справах вказаної категорії, покладається обов'язок доказування, в тому числі і характеру та розміру шкоди, завданої йому злочином.
Оскаржуючи рішення суду першої інстанції потерпілий ОСОБА_5 в своїй апеляції вказує, що ним були надані суду докази того, що протиправними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 йому були завдані матеріальні збитки, однак суд безпідставно вказані докази відкинув, не мотивувавши цього в рішенні.
В скарзі приватного обвинувачення потерпілий ОСОБА_5 зазначає, що протиправними діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 йому було заподіяно матеріальної шкоди на загальну суму 70 000 гривень, однак в матеріалах справи відсутні документально підтверджені докази того, що потерпілому завдано збитків саме на вищевказану суму. Крім того, зазначених доказів та розрахунків сум шкоди потерпілий ОСОБА_5 не зміг представити і суду апеляційної інстанції.
Оскільки обов'язок доказування вказаної обставини в справі приватного обвинувачення покладається саме на потерпілого, а згідно ст.275 КПК України (1960 року) розгляд справи проводиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складу злочину, інкримінованого їм потерпілим ОСОБА_5
Не заслуговують на увагу і доводи потерпілого щодо порушення судом передбаченого п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий судовий розгляд в частині неналежного реагування на подані ним докази. Враховуючи, що відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо недоведеності вини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ст.ст. 28 ч.2, 356 КК України та обґрунтовано їх виправдав.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування чи зміни вироку з мотивів наведених в апеляції, а тому, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України (1960 р.),
Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 25 жовтня 2012 року про виправдання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.2 ст.28, ст.356 КК України залишити без зміни, а апеляцію потерпілого ОСОБА_5 - без задоволення.
Судді:
___________ ___________ _________
Остапук В.І. Матюха Ю.В. Сачук В.І.