Вирок від 06.11.2013 по справі 473/5061/13-к

Справа № 473/5061/13-к

ВИРОК

іменем України

"06" листопада 2013 р. м. Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Зубар Н.Б.,

при секретарі - Алдушиній І.Я.,

за участю прокурора - Рева В.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську кримінальне провадження № 12013160190002678 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця смт. Веселинове, Миколаївської області, з середньою освітою, працюючого закрійником ТОВ «ВОП», не одруженого, раніше не судимого, військовозобов'язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено під час досудового слідства обвинувачений ОСОБА_1, в серпні 2013 року в м. Вознесенську, на березі річки Південний Буг, зібрав рослини коноплі, тим самим незаконно придбав наркотичний засіб, який висушив, подрібнив та незаконно зберігав при собі в якості наркотичного засобу для особистого вживання, без мети збуту.

01.10.2013 року біля 19 год. 30 хв., в м. Вознесенську по вул. Леніна, під час патрулювання працівниками ГПС за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП , було затримано ОСОБА_1, у якого в результаті проведеного особистого обшуку в правій зовнішній кишені куртки був виявлений та вилучений паперовий згорток з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом, вага якого в перерахунку на висушену речовину становить 7,167 гр.

Умисні дії ОСОБА_1 під час досудового розслідування були кваліфіковані за частиною 1 статті 309 КК України як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

25 жовтня 2013 року між прокурором Вознесенської міжрайонної прокуратури, юристом 3 класу Рева В.С., якому згідно із ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_1 була укладена угода про визнання винуватості, яка відповідає вимогам ст.468, ч. 4 ст.469, 472 КПК України.

Згідно з угодою ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні.

Цією угодою визначено покарання ОСОБА_1 за ч.1 ст.309 КК України у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 гривень). Крім того, передбачено обов'язок обвинуваченого ОСОБА_1 відшкодувати витрати за проведення судової експертизи у сумі 281,66 грн.

Угодою встановлено наслідки її укладення та затвердження, у відповідності до приписів частини 2 статті 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Пунктом 1 частини 3 статті 314 КПК України визначено, що при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 розуміє права, визначені частиною 4 статті 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені частиною 2 статті 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови цієї угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, або інших осіб. Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, а тому вона може бути затверджена. На умовах цієї угоди може бути ухвалено вирок, оскільки правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 під час досудового розслідування надана вірно за ч.1 ст.309 КК України. Сторони погоджуються на призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання на підставі угоди про визнання винуватості від 25.10.2013 року.

В судовому засідання прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 просили суд затвердити угоду про винуватість на визначених в ній умовах.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором Вознесенської міжрайонної прокуратури і обвинуваченим ОСОБА_1, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

Суд вважає правильною кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.309 КК України, як незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, є злочинам середньої тяжкості, внаслідок якого шкода завдана лише суспільним інтересам.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України,є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, який вину у вчиненні злочину визнав повністю, за місцем проживання характеризується позитивно, має постійне місце роботи, раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра - не перебуває. Тому, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим та призначити узгоджену сторонами міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1

Цивільний позов по справі відсутній.

Оскільки відповідно до ст.124 КПК України всі судові витрати покладаються на обвинуваченого та підлягають стягненню з нього, суд вважає, що стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають витрати за проведення експертизи за даним кримінальним провадженням.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись статтями 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 25.10.2013 року між прокурором Вознесенської міжрайонної прокуратури і обвинуваченим ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.

На підставі угоди про визнання винуватості ОСОБА_1 призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 під час досудового слідства та судового розгляду справи - не обирався і на момент ухвалення вироку суд не вбачає необхідності в його обранні.

Стягнути з ОСОБА_1, на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру витрати за проведення експертизи сумі 281 грн. 66 коп. на розрахунковий рахунок 35229001000016 ГУДК в Миколаївській області МФО 826013, код ЗКПО 25574110, одержувач НДЕКЦ при МВС України в Миколаївській області.

Речові докази по справі, а саме: наркотичний засіб - канабіс (марихуану) загальною масою 8,794 гр., який зберігаються у Вознесенському МВ УМВС в Миколаївській області - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд протягом 30 днів з моменту його оголошення, а засудженим в той же строк з дня вручення йому копії вироку.

Суддя

Вознесенського міськрайонного суду підпис Н. Б. Зубар

згідно оригіналу

Суддя:

Попередній документ
34563745
Наступний документ
34563748
Інформація про рішення:
№ рішення: 34563747
№ справи: 473/5061/13-к
Дата рішення: 06.11.2013
Дата публікації: 11.11.2013
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення; Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (усього), з них; Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту