Справа № 761/19989/13-к
Провадження №1-кп/761/693/2013
іменем України
21 жовтня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Козятник Л.Г.
секретаря судового засідання Медицької У.І.
за участю прокурора Захарченка Я.В.
захисника ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12013110100009636 щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зі слів маючого малолітню дитину 2012 року народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 08 грудня 2005 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік; 27 лютого 2007 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України та на підставі ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців; 09 березня 2010 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 296, ст. 395 КК України та на підставі ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки; 27 березня 2013 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15,
ч. 2 ст. 185 КК України;
встановив:
06 червня 2013 року, приблизно о 13 год. 00 хв., ОСОБА_2, маючи умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, знаходився біля торгівельного кіоску, що розташований на АДРЕСА_2.
Перебуваючи за вищевказаною адресою та переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_2 вирішив вчинити крадіжку чужого майна, а саме, безалкогольних напоїв, що були розташовані в холодильнику біля кіоску.
З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2, видаючи себе за добросовісного покупця, перебуваючи біля торгівельного кіоску на АДРЕСА_2, підійшов до холодильнику, який на той час був відчинений та стояв з правої сторони від кіоску. Підійшовши до вказаного холодильника, ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, з метою особистого збагачення та обернення чужого майна на свою користь, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, заховав у пакет, який був при ньому, шістнадцять пляшок «Пепсі-коли» об'ємом 0, 5 л, вартістю 07 грн. кожна, один пакет соку «Сандора Мультівітамін» об'ємом 0, 5 л, вартістю 08 грн. та сім пакетів соку «Сандора Вишневий» об'ємом 0, 5 л, вартістю 08 грн. кожен, тим самим повторно таємно, викравши майно ТОВ «Кіоск Альянс Сервіс» на загальну суму 176 грн.
Повторно таємно викравши майно ТОВ «Кіоск Альянс Сервіс» на загальну суму 176 грн. та будучи впевненим у тому, що його дії залишились непомічені оточуючими та працівниками кіоску, ОСОБА_2 разом із викраденим майном направився до проїжджої частини АДРЕСА_1.
Однак, при відході від кіоску ОСОБА_2 був затриманий продавцем кіоску, а викрадене майно було виявлено та вилучено, тобто ОСОБА_2 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у висунутому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому та дав показання, згідно з якими, 06 червня 2013 року, приблизно о 13 год., він перебував біля станції метро «Нивки» на АДРЕСА_2, де біля одного з кіосків побачив холодильник з напоями, в якому були при відкриті двері. Після цього, він вирішив викрасти напої з холодильника. Підійшовши до холодильника він поклав в пакет 16 пляшок «Пепсі-коли» об'ємом 0, 5 л та вісім пакетів соку «Сандора» кожний об'ємом по 0, 5 л, однак, у цей момент з кіоску вийшли продавці та на місце події викликали працівників міліції, які по приїзду затримали його і доставили до Шевченківського РУ.
Враховуючи, що учасники судового провадження, визнали недоцільним дослідження доказів стосовно обставин, які ніким не оспорюються, при цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також їм роз'яснено, що вони у такому випадку позбавляються права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, - суд розглянув кримінальне провадження за правилами, передбаченими ч. 3 ст. 349 КПК України, обмеживши дослідження обставин провадження допитом обвинуваченого ОСОБА_2
Таким чином, винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у висунутому йому обвинуваченні суд вважає доведеною та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_2 вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу, що він раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, вчинив злочин, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, не перебуває на обліку в лікарів нарколога та психіатра.
В якості обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 у відповідності до ст. 66 КК України, суд вважає можливим врахувати щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 у відповідності до ст. 67 КК України, - судом не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення злочину, особу винного, його ставлення до вчиненого, наявність обставини, що пом'якшує його покарання та відсутність обставин, що обтяжують його покарання, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 серед альтернативних видів покарань, передбачених санкцією статті, за якою визнав його винуватим, призначити покарання у виді позбавлення волі, яке у даному випадку є необхідним та достатнім для його виправлення й попередження нових злочинів, призначеним відповідно до загальних засад, передбачених ст. 65 КК України.
Крім того, суд на підставі ст. 71 КК України призначає обвинуваченому ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю вироків, оскільки злочин у даному провадженні ним вчинено в період іспитового строку, визначеного йому за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 27 березня 2013 року, яким його засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ст. 71 КК України до цього покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 27 березня 2013 року та за сукупністю вироків призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з дня постановлення вироку, тобто з 21 жовтня 2013 року.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя