Провадження № 22ц/790/5524/13 Головуючий 1-ої інст.: Скородєлова В.В.
Справа № 628/185/13-ц
Категорія: сімейні Доповідач: Маміна О.В.
23 жовтня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Маміної О.В.
суддів - Борової С.А., Трішкової І.Ю.,
при секретарі - Єндовицькій І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 25 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Служба у справах дітей Куп'янської міської ради Харківської області про визначення місця проживання неповнолітніх дітей,
У січні 2013 року Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з зазначеним позовом.
В обґрунтування вимог зазначав, що з 2002 року по травень 2012 року перебував з відповідачкою в фактичних шлюбних відносинах. Сторони мають двох дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 Діти проживають разом з позивачем та знаходяться на його утриманні. Відповідачка батьківські обов'язки належним чином не виконує. Просив визначити місце проживання дітей разом з батьком.
Заочним рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 25 березня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визначено місце проживання дітей, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить заочне рішення суду першої інстанції від 25 березня 2013 року скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити. Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Матеріали справи свідчать про те, що сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах з 2002 року, мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5.
З травня 2012 року шлюбні відносини сторони припинили, з цього часу мешкають окремо.
З часу припинення шлюбних відносин син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, а в подальшому і син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, залишились проживати з батьком ОСОБА_2
З висновку служби у справах дітей Куп'янської міської ради Харківської області вбачається, що малолітні діти ОСОБА_4 та ОСОБА_3 тривалий час проживають за адресою свого батька ОСОБА_2 Умови проживання повністю відповідають нормі. Батько забезпечує матеріальне становище сім"ї, духовних та фізичних розвиток дітей, займається їх оздоровленням, користується авторитетом у дітей.
Мати ОСОБА_1 не має постійного місця роботи та стабільного заробітку, мають місце випадки її виїзда на межі міста в невідомому напрямку. Тому всю відповідальність за здоров"я та життя дітей несе батько. Мати не бере цчасті у позашкільному житті старшого сина, не ініціює проходження разом з дітьми медичного огляду, не приймає участь в оздоровленні дітей.
Тому вважали, що проживання дітей з батьком в повній мірі відповідає інтересам дітей.
З акту обстеження житлово - побутових умов ОСОБА_2 вбачається, що він мешкає разом з дітьми ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, у будинку АДРЕСА_1. Санітарні умови проживання задовільні, приватний будинок утримується в належному стані.Між батьком та синами існує повне взаємо порозуміння, батько повністю контролює поведінку, виховання та навчання дітей. У кожної дитини є окрема кімната, місце для навчання та розваг. Мати дітей ОСОБА_1 з дітьми не мешкає більше 4 місяців (а.с.12).
З акту обстеження житлово - побутових умов ОСОБА_1 вбачається, що вона мешкає разом із своїми батьками у двохкімнатній квартирі з усіма зручностями. Є необхідні меблі та побутова техніка. Окремо обладнаного місця для дітей немає. На час відвідування під час канікул у матері був син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 З дитиною відбулась бесіда, в якій він пояснив, що батько не перешкоджає йому бачитись з матір"ю.
В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідачка ОСОБА_1 не заперечувала, що син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, після припинення шлюбних відносин батьків залишився проживати з батьком, та виявляє бажання і в подальшому мешкати з ним. Також підтвердила, що молодший син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, з грудня 2012 року також мешкає з батьком. Не заперечувала факт належного догляду батька за дітьми, піклування та виховання.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою.
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров" дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.
Статтею 160 СК України передбачено право батьків на визначення місця проживання дитини. а саме, за згодою батьків.
Відповідно до ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із низ буде проживати малолітня дитина. Спір між ними може вирішуватись судом.
При вирішенні спору суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров"я та інші обставини, що мають істотне значення. Суд не може передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу.
Суд першої інстанції вирішуючи питання про визначення місця проживання дітей з батьком ОСОБА_2, в повній мірі врахував вищезазначені норми закону та вищенаведені обставини справи, та обгрунтовано дійшов висновку, що проживання дітей з батьком відповідає їх інтересам.
Судова колегія також погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Також судова колегія враховує, що відповідачка з часу звернення позивача з зазначеним позовом до суду, тобто з січня 2013 року, не зверталась із вимогами про визначення місця проживання дітей з нею, хоча подавала через свого представника заяву від 08.02.2013 р. про намір пред'явити зустрічний позов (а.с.27). Проте до теперішнього часу із відповідним позовом до суду не зверталась, хоча діти весь час мешкають з батьком.
За таких обставин. Враховуючи, що діти фактично мешкають з батьком, а мати не ставить питання про визначення їх місця проживання з нею, судова колегія вважає, що висновок суду про задоволення вимог ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей з батьком відповідає інтересам дітей та вимогам закону.
Проте відповідачка не позбавлена права і можливості брати участь у вихованні, утриманні дітей, спілкуватись з ними, здійснювати батьківська права та обов'язки, та звертатись до відповідних органів та суду за захистом в разі їх порушення.
Рішення суду ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги виводи суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Заочне рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 25 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя -
Судді -