Провадження № 22ц/790/5660/13
Справа № 2010/1592/2011 Головуючий 1 інстанції Калиновська Л.В.
Категорія: договірні Доповідач: Овсяннікова А.І.
30 жовтня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Овсяннікової А.І.
суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.
при секретарі - Нестерцової І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 18 липня 2013 року по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення компенсації завданих збитків,-
У березні 2013 року Приватне акціонерне товариство «Український Страховий Дім» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення компенсації завданих збитків.
В обґрунтування позову вказав, що 09 липня 2008 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Державний Ощадний банк України» було укладено договір №3469 про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково- касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою, згідно із яким Банк відкрив ОСОБА_3 картковий рахунок і відновлювальну кредитну лінію, а ОСОБА_3 зобов'язувався погашати кредит і відсотки за його користування.
19 липня 2011 року між Банком і ПрАТ «Український Страховий Дім» було укладено договір добровільного страхування кредитів КР-11 №0008, предметом якого є майнові інтереси Банка (страхувальника), що не суперечать чинному законодавству України та пов'язані з невиконанням або неналежним виконанням їх позичальниками своїх зобов'язань за кредитними угодами - договорами про відкриття фізичній особі карткового рахунку.
У вересні 2012 року Банк звернувся до страховика із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування у зв'язку із невиконанням ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитною угодою, а саме виникнення простроченої заборгованості за його картковим рахунком.
Згідно із умовами договору страхування страховиком було визнано заявлену подію страховим випадком і здійснено виплату Банку страхового відшкодування в розмірі 17086 гривень 15 копійок, що підтверджується платіжним дорученням №835 від 05 жовтня 2012 року.
За наявною інформацією ОСОБА_3 помер.
Таким чином, до страховика перейшло право на отримання від спадкоємців ОСОБА_3 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 компенсації завданих збитків - суми виплаченого страхового відшкодування.
ОСОБА_1 є дружиною спадкодавця, а ОСОБА_2 - дочкою спадкодавця, проживали разом із ним. Протягом встановленого строку не подали заяви про відмову від спадщини, тобто згідно із чинним законодавством є спадкоємцями за законом першої черги, які прийняли спадщину.
До страховика перейшло право на отримання від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 компенсації завданих збитків - суми виплаченого страховиком Банку страхового відшкодування в розмірі 17 086 гривень 15 копійок.
Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Український Страховий Дім" частину компенсації завданих збитків - суми виплаченого страхового відшкоду вання в розмірі 8 543,08 грн. - пропорційно до частки ОСОБА_1 у спадщині після смерті ОСОБА_3;
стягнути з ОСОБА_2 на користь ПрАТ "Український Страховий Дім" частину компенсації завданих збитків - суми виплаченого страхового відшкоду вання в розмірі 8 543,08 грн. - пропорційно до частки ОСОБА_2 у спадщині після смерті ОСОБА_3;
стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Український Страховий Дім" відшкодування частини витрат позивача на сплату судового збору в розмірі 114,70 грн..- пропорційно до розміру позовних вимог до ОСОБА_1 у спадщині після ОСОБА_3;
стягнути з ОСОБА_2 на користь ПрАТ "Український Страховий Дім" відшкодування частини витрат позивача на сплату судового збору в розмірі 114,70 грн..- пропорційно до розміру позовних вимог до ОСОБА_2 у спадщині після ОСОБА_3;
покласти на ОСОБА_1, ОСОБА_2.у витрати, пов'язані з розглядом справи.
Представник позивача- ПрАТ «Український Страховий Дім» в судове засідання не з'явився, просив розглядати справу у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, про що надав суду письмову заяву.
Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, просила розглядати справу у її відсутності, позовні вимоги не визнала, про що надала суду письмову заяву.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 18 липня 2013 року позовні вимоги ПрАТ «Український Страховий Дім» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Український Страховий Дім» частину компенсації завданих збитків - суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 8 543,08 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Український Страховий Дім» частину компенсації завданих збитків - суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 8 543,08 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Український Страховий Дім» відшкодування частини витрат позивача на сплату судового збору в розмірі 114,70 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Український Страховий Дім» відшкодування частини витрат позивача на сплату судового збору в розмірі 114,70 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог та стягнути з ПрАТ «Український Страховий Дім» на їх користь витрати , посилаючись на те, що вони є спадкоємцями ОСОБА_3
Однак судом встановлено, що спадкового майна у спадкодавця ніякого не має .
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи 09 липня 2008 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Державний Ощадний банк України» було укладено договір №3469 про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково- касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою, згідно із яким Банк відкрив ОСОБА_3 картковий рахунок і відновлювальну кредитну лінію, а ОСОБА_3 зобов'язувався погашати кредит і відсотки за його користування.
19 липня 2011 року між Банком і ПрАТ «Український Страховий Дім» було укладено договір добровільного страхування кредитів КР-11 №0008, предметом якого є майнові інтереси Банка (страхувальника), що не суперечать чинному законодавству України та пов'язані з невиконанням або неналежним виконанням їх позичальниками своїх зобов'язань за кредитними угодами - договорами про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою по програмі «Арсенал», і у рамках якого страховиком на страхування був прийнятий у тому числі ризик невиконання або неналежного виконання ОСОБА_3, як позивальником Банку своїх договірних зобов'язані.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
У вересні 2012 року Банк звернувся до страховика із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування у зв'язку із невиконанням ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитною угодою, а саме виникнення у зв'язку із смертю спадкодавця простроченої заборгованості за його картковим рахунком.
Відповідно до пунктів 4.1,4.2 договору страхування страховим випадком є факт завдання Банку збитків внаслідок невиконання або часткового невиконання позичальником своїх зобов'язань по поверненню суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом в строки та на умовах, що передбачені в конкретній кредитній угоді, внаслідок неплатоспроможності позичальника. Під неплатоспроможністю позичальника сторони розуміють невиконання позичальником умов кредитної угоди по своєчасній сплаті кредиту та/або процентів за користування кредитом понад 10 (десять) календарних днів з будь-яких причин.
У зв'язку із цим, згідно із умовами договору страхування страховиком було визнано заявлену подію страховим випадком і здійснено виплату Банку страхового відшкодування в розмірі 17 086 гривень 15 копійок, що підтверджується платіжним дорученням №835 від 05 жовтня 2012 року.
Згідно вимог ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до вимог п. 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року з урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальником за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.
Відповідно до цих вимог законодавства України до страховика перейшло право на отримання від спадкоємців ОСОБА_3 компенсації завданих збитків - суми виплаченого страхового відшкодування.
У відповідності до статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з вимогами ч.1,3 ст. 1268, ч.1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
ОСОБА_1 є дружиною спадкодавця, а ОСОБА_2 - дочкою спадкодавця, які проживали разом із ним.
Заяву щодо відмови від спадщини протягом встановленого строку до нотаріальної контори вони не надавали.
Виходячи з цього ОСОБА_1 та ОСОБА_2, є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 за законом.
Отже, до страховика перейшло право на отримання від них, як спадкоємців , що прийняли спадщину, компенсації завданих збитків, а саме суми виплаченого ПрАТ «Український Страховий Дім» Банку страхового відшкодування в розмірі 17 086,15 гривень 15 копійок.
Частиною 1 ст. 1267 ЦК України визначено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, а тому частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у спадщині після смерті ОСОБА_3 є рівними, а отже кожен з них зобов'язаний відшкодувати страховику половину (пропорційно до частки у спадщині) завданих збитків - суми виплаченого страховиком банку страхового відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1281, ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості і майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
Таким чином, стягнення з відповідачів по 8 543,08 грн. відповідає вимогам закону та обставинам по справі.
Посилання відповідачів на те, що вони не подавали заяви до нотаріальної контори про прийняття або відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, оскільки немає майна на яке б вони могли претендувати, так як майна за час шлюбу подружжям не було придбано, а також на те, що він був інвалідом ІІ групи і всі кошти були витрачені на його лікування, судовою колегією не приймаються.
Згідно із відповіді наданої Управлінням ДАІ ГУМВС України в Харківській області вбачається, що на час смерті ОСОБА_3 за ним зареєстровано два автомобілі, а саме: «АЗЛК 2140» ,1982 року випуску державний номер НОМЕР_2 та «ВАЗ 2109 ЗНГ», 1988 року випуску державний номер НОМЕР_1
ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції щодо наявності даних автомобілів пояснила, що зі слів її чоловіка ОСОБА_3 він купував їх за безцінь, а потім здавав на брухт та не знімав їх з обліку у органах ДАЇ. Однак, документальних підтверджень даним поясненням вона надати не має можливості.
Відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Жодного доказу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надано щодо тих обставин, що цього спадкового майна немає.
Законодавець передбачає відшкодування збитків в межах вартості прийнятого у спадщину майна.
Оскільки цих автомобілів в наявності немає, то суд, відповідно, позбавлений можливості провести експертизу щодо визначеності дійсної вартості цього майна, а тому, вважати, що вартість цих автомобілів менше ніж заявлена в позові сума - підстав немає.
Крім того, відповідачами надано висновок про вартість іншого майна, яке було придбано подружжям ОСОБА_1 і вартість цього майна становить 6 458,00 грн.
Виходячи з вищевикладеного, рішення суду є законним і обґрунтованим та постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 313, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 18 липня 2013 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення , однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді: