Справа № 642/9226/13-к Слідчий суддя: Шрамко Л.Л.
Провадження № 11-сс/790/907/13 Доповідач: Каплієнко І.І.
24 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - Каплієнка І.І.,
суддів - Шевченко В.В., Меркулової Т.В.,
при секретарі - Лесківі Е.П.,
за участю прокурора - Ісікової О.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Ленінського району м. Харкова на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 14 жовтня 2013 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого СВ Ленінського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Єпіфановка Кременського району Луганської області, громадянина України, раніше не судимого, розлученого, що має дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, з середньо-спеціальною освітою, працюючого СПО «Азот» м. Сєверодонецьк оператором насосної станції, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1
з застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя дійшов висновку, що тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 є занадто суворим заходом для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор просить зазначену вище ухвалу скасувати як незаконну і необґрунтовану, а клопотання слідчого направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що висновок слідчого судді не відповідає тяжкості покарання, передбаченого за кримінальне правопорушення, у вчинення якого підозрюється ОСОБА_1, особі підозрюваного, який не має постійного заробітку і постійного місця проживання, стане переховуватись від правоохоронних органів та суду, може незаконно впливати на потерпілого, свідка, а обраний запобіжний захід не сприятиме утриманню від вчинення ним нових правопорушень.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу і просив її задовольнити, перевіривши матеріали за апеляційною скаргою та обговоривши її доводи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як було встановлено суддею, ОСОБА_1 06.10.2013 року за адресою: АДРЕСА_2 заволодів пачкою сигарет і телефоном «Самсунг», які належать ОСОБА_2 Останній почав пред'являти претензії ОСОБА_1, на що підозрюваний став погрожувати фізичною розправою ОСОБА_2
ОСОБА_1 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування фізичного насильства, тобто у вчиненні тяжкого злочину.
Підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце роботи та неповнолітню дитину.
Вважаючи доведеною обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення і наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У зв'язку з тим, що ні слідчим, ні прокурором не було надано суду доказів, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеному в клопотанні, слідчий суддя, відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України, дійшов висновку про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу, ніж зазначено в клопотанні слідчого з покладенням на нього певних обов'язків.
Доводи апеляційної скарги прокурора про наявність ризику переховуватись від правоохоронних органів та суду, усвідомлюючи можливе призначення покарання, а також ризику незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому кримінальному провадженні враховані слідчим суддею під час вирішення клопотання слідчого, а доводи про відсутність постійного заробітку та постійного місця проживання спростовуються матеріалами справи.
При цьому наведені в апеляційній скарзі прокурора обставини, що характеризують підозрюваного, у відповідності зі ст. 178 КПК України були оцінені слідчим суддею та у сукупності з вищевикладеними підставами застосування запобіжного заходу дозволили дійти висновку про достатність підстав щодо обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Тому доводи апеляційної скарги прокурора правильність висновку слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання слідчого не спростовують, оскільки прокурор на обґрунтування апеляційної скарги послався, по суті, на ті ж обставини, на які посилався у своєму клопотанні і слідчий, не довівши при цьому неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж зазначено у клопотанні.
Таким чином, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 404 КПК України щодо меж перегляду судом апеляційної інстанції судових рішень суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги прокурора за наведеними в ній доводами та відсутність підстав для скасування ухвали слідчого судді.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Ленінського району м. Харкова залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 14 жовтня 2013 року про відмову в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, та застосування до нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання - без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: