Провадження № 22-ц/790/1160/13 Головуючий 1 - інстанції - Демченко І.М.
Справа № 2-1901/11 Доповідач - Кругова С.С. Категорія - відшкодування шкоди
29 жовтня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого судді - КРУГОВОЇ С.С.
суддів колегії - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.
- ХОРОШЕВСЬКОГО О.М.
при секретарі - Шпарага О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 02 липня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, треті особи : ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення матеріальної шкоди, пов'язаної з ДТП та судових витрат ,-
Позивач звернувся з вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_4 на його користь матеріальну шкоду за пошкодження легкового автомобіля автомобілем марки «ЗАЗ-DAEWO», реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходиться у його користуванні та розпорядженні - 19 765 грн., витрати на сплату послуг експерта - 850 грн., витрати на правову допомогу - 400 грн., витрати на сплату судового збору - 200,80 грн.
Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 02 липня 2012 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду є необґрунтованим та незаконним, суд не повністю з'ясував та установив обставини, які мають значення для справи, дав неправильну оцінку доказам, у зв'язку з чим рішення повинно бути скасовано.
Вказує, що ОСОБА_4 не оспорює вини у вчиненні ДТП, але предметом даного спору є сама сума матеріальної шкоди, яка була завдана в результаті ДТП позивачу. ОСОБА_6 в своїй позовній заяві та в судових засіданнях посилався на висновок експертного товарознавчого дослідження по визначенню матеріальної шкоди транспортному засобу, яка складає 19 765 грн.
Зазначає, що зі свідчень позивача та його представника автомобіль відремонтовано, будь-яких інших доказів на підтвердження понесених витрат на відновлюваний ремонт авто, які б можна було перевірити позивачем до суду надано не було.
Вказує, що у рішенні суду позивач підтвердив понесені ним витрати замовленням-нарядом від 16.08.2011 року, виданим приватним підприємцем ОСОБА_9, згідно якого були виконані роботи та придбані автозапчастини та матеріали на суму 18 462 грн., та замовленням-наряд від 02.09.2011 року, виданим ПАТ «Харків-Авто», згідно якого були виконані роботи по фарбуванню вказаного автомобіля на суму 2 762 грн., але дані докази підтверджують тільки замовлення робіт та послуг, але немає жодного доказу, який би підтвердив факт оплати позивачем замовлених робіт.
Зазначає, що відповідно до ч.1,ч.2 ст.131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази суду до або підчас попереднього судового засідання у справі, а якщо воно не проводиться, то до початку розгляду справи по суті, а докази, що подані з порушенням вимог ч.1 цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано не своєчасно з поважних причин.
Звертає увагу, що позивач надав як доказ замовлення-наряди на останньому судовому засіданні 02.07.2012 року, хоча питання ставилися ще на попередніх судових засіданнях і інших доказів, які б підтверджували, що зазначені частини купувались та роботи на СТО виконувались не надав. Вважає надані докази сумнівними та такими, що суперечать ч.3 ст.212 ЦПК України.
Згідно листів, які надав суду відповідач від ФОП ОСОБА_10 та ФОП СТО «Флагман-Авто», вартість запчастин та роботи по відновленню пошкодженого авто позивача значно нижча, ніж зазначено у висновку експерта.
Вважає висновок експерта неналежним та недопустимим, оскільки він не відповідає вимогам статей 53,66,147 ЦПК України, а саме: на противагу ч.1 ст. 53 ЦПК даний висновок експерта проводився до початку розгляду справи; невідповідність ст. 66 ЦПК полягає у тому, що експерту не було задано жодного питання судом; та згідно ч.4 ст. 147 ЦПК у висновку експерта обов'язково повинно бути зазначено, що його попереджено про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384,385 КК України за завідомо неправдивий висновок, що в даному випадку зроблено не було.
Крім того, вважає, що в експертизі допущені істотні порушення і висновок ОСОБА_11 не може бути достовірним, так як його складено з чисельними порушеннями чинного законодавства, у зв'язку з чим сума матеріальної шкоди значно завищена.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів свої позовні вимоги, надані ним докази в сукупності підтверджують обгрунтованість позову.
З таким висновком суду, судова колегія погоджується з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що 06.08.2011р. приблизно о 17 год. у м. Куп'янську, ОСОБА_4, керуючи мотоциклом марки "Урал" з боковим причепом, виїжджаючи з другорядної дороги на проїжджу частину пл. Радянська у сел. Куп'янськ- Вузловий, не справився з управлінням мотоциклу, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з рухавшимся в зустрічному напрямку автомобілем марки "ЗАЗ- ОАЕЮ", реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням позивача, чим порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України.
Постановою слідчого СО Куп'янського ГО ГУМВД України у Харківській області від 16 серпня 2011 року відмовлено в порушенні кримінальої справи, оскільки від ДТП постраждав тільки відповідач, винний в ДТП ( а.с.9).
Постановою Куп'янського міськрайонного суду від 04 жовтня 2011 року відносно ОСОБА_4 адміністративну справу в скоєнні адміністративного проступку та за ст. 124 КУпАП України закрито у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення- по нереабілітуючим обставинам ( а.с. 10). Дана постанова не оскаржувалася і набрала чинності.
Данні, які містяться в протоколі огляду транспортного засобу автомобіля марки "ЗАЗ-0АЕҐ0", реєстраційний номер НОМЕР_1 , та зафіксовані на фототаблиці пошкодження вказаного автомобіля ( матеріал про відмову в порушенні кримінальної справи №3087 від 06.08.2011р. а.с.7-9, 11) в частині отриманих автомобілем пошкоджень, не суперечать даним дослідженя автомобіля судового експерта ОСОБА_11, викладеного в його висновку №88-11 від 16.08.2011р.
Згідно висновку №88-11 експертного автотоварознавчого дослідження судового експерта ОСОБА_11 вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля "ЗАЗ-0АЕҐ0", реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті ДТП складає 19765,7грн ( а.с. 19-24).
Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, вказаний автомобіль зареєстрований за ОСОБА_7, який уповноважив ОСОБА_8 користуватись та розпоряджатися автомобілем марки"ЗАЗ-ОАЕШО", 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ( а.с.8). В свою чергу ОСОБА_8 згідно довіренності уповноважив ОСОБА_6 користуватися та розпоряджатися вказаним автомобілем згідно довіренності ( а.с.7). Тобто, ОСОБА_6 на законних підставах користувався автомобілем та мав право розпоряджатися ним. Як ОСОБА_7, так і ОСОБА_8 проти позову не заперечували, самостійних вимог не заявляли, вважають, що за наслідками ДТП право отримання відшкодування належить позивачу.
Як вбачається із повідомлення приватного нотаріуса Куп'янського міського нотаріального округу ОСОБА_13 та витягу з Єдиного реєстру довіренностей ( а.с. 116- 118) довіренність, посвідчена 27.12.2007р.реєстр. №1711 приватним нотаріусом Куп'янського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_14 та довіренність, видана в порядку передовіри, посвідчена 21.01.2011р. реєстр.№ 207 приватним нотаріусом Куп'янського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_15 згідно відомостей Єдиного реєстру довіреностей на цей час не скасовувались та не відмінялись.
Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно з ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" за № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз'яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 р.( з відповідними змінами) " Про практику розгляду судами справ за позовами про відшкодування шкоди" передбачає, що положення щодо захисту прав власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором, така особа також вправі вимагати відшкодування шкоди, заподіяної цьому майну.
Таким чином, відповідальність за спричинення шкоди повинен нести перед позивачем відповідач.
Що стосується розміру відшкодування шкоди, то судова колегія погоджуючись з висновком суду першої інстанції і виходить з наступного.
Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обгрунтовують ці вимоги й заперечення (ч.1 ст.60 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Згідно ч.1 ст.64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
Позивач надав суду висновок автотоварознавчого дослідження № 88-11 від 16 серпня 2011 року з якого вбачається, що розмір майнової шкоди, спричиненої власнику автомобіля марки ЗАЗ -«DAEWOO" рд.н. НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті ДТП, на дату оцінки складає 19 765 грн. 70 коп. (а.с.19-36).
В суді першої інстанції в судовому засіданні був допитаний судовий експерт ОСОБА_11 і попереджений про кримінальну відповідальність. Він підтримав свій висновок №88-11 експертного автотоварознавчого дослідження в повному обсязі, дав вичерпні пояснення на всі поставлені представниками відповідача питання та пояснив суду, що при виготовленні висновку автотоварознавчого дослідження він керувався Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою Наказом Мінюсту та Фонду держмайна України від 24.11.2003р. №142/5/2092.
Що стосується доводів апеляційної скарги, що автомобіль було відремонтовано значно дешевше, то ці факти не мають правового значення, оскільки винна особа відшкодовує майнову шкоду в повному обсязі, а не вартість ремонту. Це право потерпілого ремонтувати автомобіль чи ні. Шкода підлягає відшкодуванню незалежно від фактичної вартості ремонту. З цих підстав надані позивачем замовлення-наряди і відповідачем листи не можуть вважатися такими, що спростовують висновки експерта.
Суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини по справі, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінив докази, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд дав оцінку доводам представників відповідача стосовно того, що на їх думку висновок №88-11 експертного автотоварознавчого дослідження судового експерта ОСОБА_11 не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою Наказом Мінюсту та Фонду держмайна України від 24.11.2003 року №142/5/2092, зареєстрованої в міністерстві Юстиції України 24.11.2003р. за №1074/8395, та складений із її порушенням і правильно зазначив , що ці доводи є необгрунованим, суперечать матеріалам справи та спростовуються наданими позивачем доказами.
Експерт ОСОБА_11 має відповідне свідоцтво судового експерта, при допиті в судовому засіданні був попереджений про кримінальну відповідальність та повністю підтримав свій висновок, вищевказана Методика передбачає користування експертом програмним забезпеченням, яке саме було використано ОСОБА_11 з офіційних джерел (Бюлетень автотоварознавця) . Визначена у висновку експерта №88-11 сума збитків розрахована з урахуванням коефіцієнту зносу автомобіля та узгоджується з даними протоколу огляду транспортного засобу (пошкоджень автомобіля).
Позивач ОСОБА_6 надав суду докази на підтвердження своїх вимог, розмір шкоди, заявлений позивачем, не спростований відповідачем.
Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права. Будь яких доказів, які б спростовували висновки суду - відповідач не надав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 10, 57, 60, 64, 303, 304, 307, 308, 313, п.1 ч.1 314, 315, 317, 319 ЦПК України , колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - відхилити.
Рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 02 липня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя :
Судді: