Провадження № 22-ц/790/6143/13
Справа № 2011/6056/12 Головуючий 1 -ї
Категорія: "договірні" інстанції: Лосєва Д.А.
Доповідач:Бурлака І. В.
«21» жовтня 2013 року м. Харків
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого судді: Бурлака І.В.,
Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,
при секретарях: Кривошеїної О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 серпня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_8, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9, реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_7, арбітражного керуючого ОСОБА_11, третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12 про визнання дії незаконними, визнання договорів купівлі - продажу недійсним та зобов'язання вчинити певні дії, -
У січні 2012 року Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» звернувся до суду з зазначеним та в подальшому уточненим позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_8, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9, реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_7, арбітражного керуючого ОСОБА_11, третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12. В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що між банком та ОСОБА_3 27.03.2008 року укладено кредитний договір № 15.19 - 00/08 - СК на суму 380000,00 доларів США та іпотечний договір № 15.19 - 00/08 - ДІ0. Предметом іпотеки являлися нежитлові приміщення 1-го поверху № 4 - 1 -: - 4 - 8, в літ. «А - 16» загальною площею 153, 2 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_12, зареєстровано в реєстрі правочинів під № 1053 та накладено заборону відчуження до припинення чи розірвання договору іпотеки. 04.02.2011 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 на підставі постанови Господарського суду Харківської області від 21.12.2010 року про визнання ОСОБА_3 банкрутом знято заборону відчуження вказаного нерухомого майна, про що банку стало відомо з письмового повідомлення ОСОБА_9 у березні 2011 року. 04.02.2011 року між ліквідатором ОСОБА_11 та ОСОБА_8 укладено договір купівлі - продажу вказаних нежитлових приміщень, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстровано в реєстрі за № 287. Вважав, що вказаний договір є недійсним, оскільки укладено без згоди банку з порушенням як Закону України «Про іпотеку», «Про нотаріат», так і вимог Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальної дій нотаріусами України». Зазначив, що вказана постанова Господарського суду Харківської області на час вчинення правочину не набрала законної сили, оскільки 24.01.2011 року відкрито апеляційне провадження за їх апеляційною скаргою і постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2011 року її скасовано та припинено провадження у справі. В подальшому 08.02.2011 року ОСОБА_8 уклала договір з ОСОБА_10, останній в свою чергу продав його ОСОБА_5, а ОСОБА_5 - ОСОБА_7 Перелічені угоди посвідчені приватними нотаріусами Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_13 та ОСОБА_14 У зв'язку з чим просив визнати незаконними дії арбітражного керуючого ОСОБА_11, дії приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9, визнати недійсним договір купівлі продажу нежитлових приміщень від 04.02.2011 року, який укладено ліквідатором фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - арбітражним керуючим ОСОБА_11 та ОСОБА_8 та посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за № 287, згідно якого право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 4 - 1-: - 4 - 7, 4 - 7а, 4 - 8 загальною площею 153, 2 кв. м. в літ. «А - 16», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_8 та застосувати до вказаного правочину наслідки його недійсності; визнати недійсним договір купівлі продажу нежитлових приміщень від 08.02.2011 року, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 та посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_13, зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за № 4326467, згідно якого право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 4 - 1-: - 4 - 7, 4 - 7а, 4 - 8 загальною площею 153, 2 кв. м. в літ. «А - 16», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_10 та застосувати до вказаного правочину наслідки його недійсності; визнати недійсним договір купівлі - продажу нежитлових приміщень від 21.04.2011 року, який укладено між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 та посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_13, зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за № 4419672, згідно якого право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 4 - 1-: - 4 - 7, 4 - 7а, 4 - 8 загальною площею 153, 2 кв. м. в літ. «А - 16», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_5 та застосувати до вказаного правочину наслідки його недійсності; визнати недійсним договір купівлі - продажу нежитлових приміщень від 26.05.2011 року, який укладено між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 та посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_14, зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за № 4463868, згідно якого право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 4 - 1-: - 4 - 7, 4 - 7а, 4 - 8 загальною площею 153, 2 кв. м. в літ. «А - 16», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_7 та застосувати до вказаного правочину наслідки його недійсності; зобов'язати реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Харківської області скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_7 на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 4 - 1-: - 4 - 7, 4 - 7а, 4 - 8 загальною площею 153, 2 кв. м. в літ. «А - 16», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Харківської області внести до державного реєстру прав на нерухоме майно інформацію щодо обтяження іпотекою нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень 1-го поверху № 4 - 1-: - 4 - 7, 4 - 7а, 4 - 8 загальною площею 153, 2 кв. м. в літ. «А - 16», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 згідно іпотечного договору № 15.19 - 00/08 - ДІ01 від 27.03.2008 року; стягнути в рівних частках з ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» сплачені судові витрати в розмірі 201,40 грн.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 серпня 2013 року позов - задоволено; визнано незаконними дії приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та арбітражного керуючого ОСОБА_11, визнано недійсним договір купівлі продажу нежитлових приміщень від 04.02.2011 року, який укладено ліквідатором фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - арбітражним керуючим ОСОБА_11 та ОСОБА_8 та посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за № 287, згідно якого право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 4 - 1-: - 4 - 7, 4 - 7а, 4 - 8 загальною площею 153, 2 кв. м. в літ. «А - 16», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_8 та застосовано до вказаного правочину наслідки його недійсності; визнано недійсним договір купівлі продажу нежитлових приміщень від 08.02.2011 року, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 та посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_13, зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за № 4326467, згідно якого право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 4 - 1-: - 4 - 7, 4 - 7а, 4 - 8 загальною площею 153, 2 кв. м. в літ. «А - 16», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_10 та застосовано до вказаного правочину наслідки його недійсності; визнано недійсним договір купівлі - продажу нежитлових приміщень від 21.04.2011 року, який укладено між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 та посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_13, зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за № 4419672, згідно якого право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 4 - 1-: - 4 - 7, 4 - 7а, 4 - 8 загальною площею 153, 2 кв. м. в літ. «А - 16», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_5 та застосовано до вказаного правочину наслідки його недійсності; визнано недійсним договір купівлі - продажу нежитлових приміщень від 26.05.2011 року, який укладено між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 та посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_14, зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за № 4463868, згідно якого право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 4 - 1-: - 4 - 7, 4 - 7а, 4 - 8 загальною площею 153, 2 кв. м. в літ. «А - 16», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_7 та застосовано до вказаного правочину наслідки його недійсності; зобов'язано реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Харківської області скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_7 на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 4 - 1-: - 4 - 7, 4 - 7а, 4 - 8 загальною площею 153, 2 кв. м. в літ. «А - 16», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язано реєстраційну службу Харківського міського управління юстиції Харківської області внести до державного реєстру прав на нерухоме майно інформацію щодо обтяження іпотекою нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень 1-го поверху № 4 - 1-: - 4 - 7, 4 - 7а, 4 - 8 загальною площею 153, 2 кв. м. в літ. «А - 16», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 згідно іпотечного договору № 15.19 - 00/08 - ДІ01 від 27.03.2008 року; стягнуто в рівних частках з ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» сплачені судові витрати в розмірі 201,40 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6, ОСОБА_7 подали апеляційні скарги, в яких просили рішення суду скасувати, відмовити в задоволенні позову. При цьому посилалися на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права. Зазначили, що суд не надав належної оцінки доказам у справі.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг вважає за необхідне апеляційні скарги - задовольнити, рішення суду - скасувати. При цьому судова колегія виходить з наступного.
Задовольняючи позов банку суд першої інстанції виходив з того, що оскільки банк не надав згоди на відчуження нерухомого майна, всі правочини необхідно визнати недійсними.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в забезпечення виконання кредитного договору № 15.19 - 00/08 - СК на суму 380000,00 доларів США, укладеного між банком та ОСОБА_3 від 27.03.2008 року, між банком та ОСОБА_3 27.03.2008 року укладено іпотечний договір № 15.19 - 00/08 - ДІ01. Предметом іпотеки являлися нежитлові приміщення 1-го поверху № 4 - 1 -: - 4 - 8, в літ. «А - 16» загальною площею 153, 2 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1, які належали ОСОБА_3 на праві власності згідно рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.08.2008 року. Постановою Господарського суду Харківської області від 21.12.2010 року ОСОБА_3 визнано банкрутом, скасовано арешти та знято заборону на нерухоме майно боржника зокрема і на вказані нежитлові приміщення, зобов'язано арбітражного керуючого виконати ліквідаційну процедуру банкрута. На Товарній біржі «Правопорядок» в м. Карлівка Полтавської області 24.01.2011 року проведено аукціон з продажу вказаних нежитлових приміщень, переможцем якого стала ОСОБА_8 Приватним нотаріусом ОСОБА_9 знято заборону відчуження, про що повідомлено банк. 04 лютого 2011 року між ліквідатором фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - арбітражним керуючим ОСОБА_11 та ОСОБА_8 укладено договір купівлі - продажу нежитлових приміщень, згідно якого арбітражний керуючий ОСОБА_11 продав з аукціону, а ОСОБА_8 купила вказані нежитлові приміщення. В пункті 8 вказаного договору та у витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна зазначено, що вказані нежитлові приміщення на момент укладання договору не продано, не подаровано, іншим способом не відчужено, під заставою (в тому числі податковою), арештом (забороною) не перебувало, судового спору щодо нього, а також прав у третіх осіб (в тому числі за договором найму чи шлюбним контрактом) як у межах та і за межами України немає. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.02.2011 року скасовано постанову Господарського суду Харківської області від 21.12.2010 року на підставі того, що ОСОБА_3 постановою Господарського суду Харківської області від 28.07.2010 року, яка є чинною, вже визнано банкрутом та ліквідаційна процедура на теперішній час триває. В подальшому зазначені нежитлові приміщення продано ОСОБА_10, яка продала їх ОСОБА_5, а ОСОБА_5 в свою чергу - ОСОБА_7
Відповідно до статті 9 Закону України «Про іпотеку» від 05.03.2003 року із змінами та доповненнями іпотекодавець має право володіти та користуватися предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом, однак він не має права без згоди іпотекодержателя, зокрема, відчужувати предмет іпотеки. Правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.
Як вбачається з матеріалів справи спірне майно, що було предметом іпотеки за договором іпотеки, укладеним між банком та ОСОБА_3, відчужене в процесі ліквідаційної процедури боржника.
Умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів установлює Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року із змінами та доповненнями.
Відчуження майна, переданого в іпотеку під час проведення ліквідаційної процедури здійснюється в порядку, визначеному цим Законом.
Згідно зі статтею 5 вказаного Закону провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. При цьому згоди іпотекодержателя на відчуження предмета іпотеки за договором, що укладається під час ліквідаційної процедури боржника, яка здійснюється в межах справи про банкрутство, положеннями вказаного Закону не передбачено.
Судом встановлено, що спірне майно було відчужене в період ліквідаційної процедури боржника, яка як вбачається з матеріалів справи на теперішній час триває.
Згідно із частиною другою статті 16, статтею 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами першою - третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу. Стаття 216 ЦК України визначає особливі правові наслідки недійсності правочину. Зокрема, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку із цим вимога про застосування до вказаного правочину наслідків його недійсності, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину. Положення частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватися як підстава позову про застосування до вказаного правочину наслідків його недійсності, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до набувача з використанням правового механізму, установленого статтями 215, 216 ЦК України. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати у набувача це майно. Разом з тим віндикація як спосіб захисту права власності застосовується, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належним йому майном.
Отже, право на звернення до суду з вимогою про витребування майна від набувача має власник цього майна.
Як вбачається з матеріалів справи Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» не є власником майна, що оспорюється.
Крім того частиною другою статті 388 ЦК України передбачено, що майно не може бути витребувано від набувача, якщо воно було продане у порядку, установленому для виконання судових рішень.
Задовольняючи позов банку в цій частині, суд першої інстанції на зазначене та вимоги закону уваги не звернув та дійшов помилкового висновку щодо визнання недійсним договору купівлі продажу нежитлових приміщень від 04.02.2011 року, який укладено ліквідатором фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - арбітражним керуючим ОСОБА_11 та ОСОБА_8 та застосування до вказаного правочину наслідків його недійсності; визнання недійсним договору купівлі продажу нежитлових приміщень від 08.02.2011 року, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_10 та застосування до вказаного правочину наслідків його недійсності; визнання недійсним договору купівлі - продажу нежитлових приміщень від 21.04.2011 року, який укладено між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 та застосування до вказаного правочину наслідків його недійсності; визнання недійсним договору купівлі - продажу нежитлових приміщень від 26.05.2011 року, який укладено між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 та застосування до вказаного правочину наслідків його недійсності та в частині зобов'язання реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_7 на нерухоме майно та внесення до державного реєстру прав на нерухоме майно інформацію щодо обтяження іпотекою нерухомого майна.
У зв'язку з чим рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні позову в цій частині.
Не погоджується судова колегія і з висновком суду щодо визнання незаконними дії приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та арбітражного керуючого ОСОБА_11, виходячи з наступного.
Частиною 5 статті 124 Конституції України, статтею 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року із змінами та доповненнями, статтею 45 Господарського процесуального Кодексу України, статтею 14 Цивільного процесуального Кодексу України передбачено, що судові рішення обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами, а невиконання судового рішення є підставою для відповідальності
Статтями 5, 49 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року із змінами та доповненнями передбачено обов'язки нотаріуса, який зокрема не має права безпідставно відмовлятися від вчинення нотаріальної дії. Такий обов'язок нотаріуса передбачено і в пункті 31 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року, яка діяла на час виникнення спірних відносин.
Із постанови Господарського суду Харківської області від 21.12.2010 року, яка була чинною на момент відчуження і яку в подальшому скасовано з тих підстав, що вже відкрито ліквідаційну процедуру вбачається, що з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів підлягають скасуванню, а також всі арешти, накладені на його майно, в тому числі підлягає зняттю заборона на відчуження та виключення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів спірного нерухомого майна згідно договору іпотеки, визначено обов'язки ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_11 щодо ліквідаційної процедури та зазначено, що положення вказаної постанови є обов'язковими до виконання, (а. с. 104 - 106).
Оскільки судові рішення обов'язкові до виконання на всій території України, а невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом, тому ані арбітражний керуючий ОСОБА_11, ані приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 не могли не виконати судові рішення і їх дії виходячи з вимог закону неможливо визнати неправомірними.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Усупереч наведеним положенням закону суд першої інстанції визнав дії арбітражного керуючого ОСОБА_11 та приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 незаконними, у зв'язку з чим і в цій частині рішення суду підлягає скасуванню.
Оскільки рішення суду підлягає скасуванню, на підставі ч. ч. 1,5 ст. 88 ЦПК України підлягає скасуванню і рішення в частині стягнення в рівних частках з ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» судових витрат в розмірі 201,40 грн.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.2.ч.1.ст. 307, п. 4 ч.1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-
Апеляційні скарги представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6, ОСОБА_7 - задовольнити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 серпня 2013 року - скасувати і в задоволенні позову Публічному акціонерному товариству «ВТБ Банк» - відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів з дня проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий суддя: Судді: