Дата документу 28.10.2013
Справа № 636/1204/13-ц
2/636/980/13
22 жовтня 2013 року м. Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого судді Білінської О.В., за участю секретаря Черкесова А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО", фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, третя особа Департамент страхування в місті Харкові Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" про стягнення суми страхового відшкодування, стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди,
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому після уточнення позовних вимог просить стягнути з ПАТ «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» на її користь суму відшкодування у зв'язку зі смертю застрахованої особи ОСОБА_3 у розмірі 32000 гривень., відшкодувати моральну шкоду у сумі 50000 гривень, 3 % за кожен день прострочки сплати страхового відшкодування у сумі 486, 25 гривень, судовий збір у розмірі 1524, 86 гривень, витрати за надання юридичних послуг у сумі 700 гривень, та стягнути з перевізника ФОП ОСОБА_2, на користь позивача моральну шкоду у сумі 30000 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 15.03.2012 її мати ОСОБА_3 їхала з с. Коробочкіно до м. Чугуєва на автобусі NEOPLAN N 4009 NF державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який належить перевізнику ФОП ОСОБА_2 На маршруті Коробочкіно-Чугуїв стався страховий випадок -дорожньо-транспортна пригода за участю вищезазначеного автобусу, внаслідок якої пасажир автобусу, мати позивача ОСОБА_3 - загинула. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, що складається із застрахованої суми страхового відшкодування у зв'язку із загибеллю застрахованої особи, що підлягає виплаті спадкоємцю у розмірі 102000 гривень. Також, позивач зазначає, що їй була завдана моральна шкода, відповідач не реагував на неодноразові звернення позивача з проханням виплатити страхову суму, поводився зухвало, що спричинило моральні страждання, які повинні бути відшкодовані у сумі 50000 гривень. Крім того, позивач зазначає, що у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою за участю транспортного засобу, який належить відповідачу - перевізнику ФОП ОСОБА_2 позивачу завдано моральні страждання, оскільки перевізник навіть не вибачився за дорожньо-транспортну пригоду, не надав ніякої матеріальної допомоги на організацію поховання. Завдану відповідачем ФОП ОСОБА_2 моральну шкоду позивач оцінює у сумі 30000 гривень.
Позивач надав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача ПАТ «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» , надав до суду письмову заяву про визнання позову частково у сумі сплати страхової суми у розмірі 32000 гривень, в іншій частині позовних вимог просив відмовити, та розглянути справу у відсутність представника. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 та представник третьої особи Департаменту страхування в місті Харкові Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО", у судове засідання не з'явились, причину неявки суду не повідомили, про час і місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено такі факти та відповідні ним правовідносини.
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть, зареєстрованим у Коробочкинській сільській раді Чугуївського району Харківської області, серії НОМЕР_2, актовий запис 14 (а.с. 11).
Спадкоємицею майна ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, в тому числі страхової суми, виплата якої передбачена Положенням про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті від 14 серпня 1996 року № 959 є її донька ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 26 грудня 2012 року (а. с. 10)
Відповідно до довідки Української страхової компанії «ГАРАНТ-АВТО» від 27.09.2012 року, 15.03.2012 року стався страховий випадок - дорожньо-транспортна пригода за участю автобуса NEOPLAN N 4009 NF, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1. Внаслідок ДТП пасажир автобусу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, загинула. ОСОБА_3, як пасажир автобусу, була застрахована від нещасних випадків на транспорті відповідно до придбаного нею квитка на проїзд. У зв'язку із зазначеним страховим випадком сімї загиблої або її спадкоємцю підлягає до виплати 102000 гривень. страхової суми. (а.с. 11). Страховиком було остаточно прийнято рішення про сплату ОСОБА_1 страхової суми у розмірі 102000 гривень.
12 грудня 2012 року позивачем було подано заяву до Української страхової компанії «ГАРАНТ-АВТО» про виплату страхової суми, із зазначенням розрахункового рахунку та усіма необхідними документами.
ОСОБА_1 виплачено страхову суму у загальному розмірі 70000 гривень, яка виплачувалась страховиком частинами, що підтверджується платіжним дорученням № 1634 від 18 лютого 2013 року, № 2529 від 28 березня 2013 року, № 3796 від 14 травня 2013 року, № 5058 від 19 червня 2013 року, № 6288 від 24 липня 2013 року, № 6855 від 30 серпня 2013 року. (а.с. 124-129).
Таким чином, відповідачем ПАТ «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» не виплачено суму страхового відшкодування у розмірі 32000 гривень, які підлягають сплаті на користь позивача.
Згідно з положенням ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до п. 2 Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті від 14 серпня 1996 року № 959, застрахованими вважаються пасажири з моменту оголошення посадки в транспортний засіб до моменту завершення поїздки. Згідно з абз. а п. 7 цього ж положення, страховим випадком є загибель або смерть застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті. Відповідно до абз. а п. 8 Положення, страховики виплачують страхові суми у разі загибелі або смерті застрахованого внаслідок нещасного випадку на транспорті сім'ї загиблого або його спадкоємцю у розмірі 100 відсотків страхової суми.
Як вбачається з п. 10 Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті від 14 серпня 1996 року № 959, страхова сума виплачується не пізніше як через 10 діб з дня одержання необхідних документів через касу страховика або перераховується на розрахунковий рахунок, зазначений застрахованим у заяві, відповідно до рівня неоподаткованого мінімуму доходів громадян на день виплати.
Таким чином, оскільки необхідні документи були подані позивачем 27.12.2012 року, страховик повинен був перерахувати страхову суму не пізніше 07.01.2013 року. Однак, в порушення вищевикладеної вимоги законодавства, страхова сума була виплачена лише частково 18.02.2013 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦПК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки суд розглядає справу у межах заявлених позовних вимог, а позивачем вказано період стягнення трьох процентів річних від простроченої суми з 28.12.2012 рік по 18.04.2013 рік, а страхувальник повинен був перерахувати суму не пізніше 07.01.2013 року, стягненню підлягає три проценти річних від простроченої суми за період з 07.01.2013 рік по 18.04.2013 рік. Таким чином, три проценти річних від простроченої суми (102000 х 3 % х102:365) становлять 855, 12 гривень.
Згідно з ч. 1, п. 2, ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб; розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Оскільки, згідно п. 10 Положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті від 14 серпня 1996 року № 959, страхова сума виплачується не пізніше як через 10 діб з дня одержання необхідних документів, тобто відповідач повинен був сплатити страхову суму позивачу не пізніше 07.01.2013 року, однак, ПАТ «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» на даний час страхова сума не виплачена позивачу в повному обсязі, що є порушенням прав позивача. Отже, внаслідок протиправної бездіяльності ПАТ «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» за наявності вини, позивачу було завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, пов'язаних зі зволіканням та відмовою сплатити повну страхову суму відшкодування, переживаннями через порушення прав, необхідністю звернення за юридичною допомогою, складенням скарг та заяв.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Згідно з п. 4 ППВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Однак, позивачем не зазначено, внаслідок яких саме неправомірних рішень, дій чи бездіяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за наявності вини по відношенню до ОСОБА_1, членів її сім'ї чи близьких родичів було заподіяно моральну шкоду.
Згідно з положенням ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, позовні вимоги до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди є недоведеними та задоволенню не підлягають.
Вимоги позивача про компенсацію витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають виходячи з наступного. Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони лише реально понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Проте, у даному випадку будь-яких належних та допустимих, в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України, доказів на підтвердження понесених витрат на оплату правової допомоги позивач до суду не представив. Квитанція про оплату правової допомоги, яка міститься в матеріалах справи, не є належним та допустимим доказом, оскільки, для стягнення витрат, понесених на правову допомогу, необхідно довести, що юридичні послуги дійсно пов'язані з розглядом даної справи (для цього необхідно вказати зв'язок між понесеними витратами та відповідною справою), однак, у квитанції не зазначено найменування відповідачів та третьої особи, номера справи, тощо. Крім того, згідно наданого суду ордеру № 2/13, від 09.01.2013 року, вбачається, що правова допомога була надана позивачу ОСОБА_1 у справі про спадкування земельного паю.(а.с. 20).
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, оскільки позов задоволено частково, судові витрати у вигляді судового збору, присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 214-215,218 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" код ЄДРПОУ 16467237, юридична адреса: 01042, м. Київ, 42, провулок Новопечерський, буд. 19/3, на користь ОСОБА_1 недоплачену страхову суму відшкодування у зв'язку зі смертю застрахованої особи - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, загиблої ІНФОРМАЦІЯ_3 в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 32000 (тридцять дві тисячі) гривень, відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 855 (вісімсот п'ятдесят п'ять) гривень 12 копійок, судовий збір у сумі 378 (триста сімдесят вісім) гривень 55 копійок, в іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив дане рішення, протягом десяти днів з дня його проголошення, особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення -протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя