Справа № 635/8296/13-к
Провадження №1-кп/635/400/2013
11 вересня 2013 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
Головуючого судді - Караченцева І.В.,
при секретарі - Бобровій А.Ю.,
за участю прокурора - Червоного М.М.,
обвинуваченого - ОСОБА_1,
потерпілої - ОСОБА_2,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду с. Покотилівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013220430003924 від 08 серпня 2013 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Мерефа, Харківського району, Харківської області, громадянина України, освіта середньо-технічна, не працюючого, не одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України,
Судом встановлено, що ОСОБА_1, у кінці серпня 2011 року приблизно о 12 годині, перебуваючи у будинку своєї двоюрідної сестри ОСОБА_3, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, звідки, маючи умисел, направлений на крадіжку чужого майна, таємно викрав золотий жіночий ланцюжок, вагою 1,91 грама, згідно висновку товарознавчої експертизи № 7532 від 20 серпня 2013 року, вартістю 687 гривень 60 копійок, після чого зник з місця події, звернувши на свою користь вказаний ланцюжок, тим самим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Крім того, ОСОБА_1, повторно, у середині вересня 2011 року приблизно о 12 годині, перебуваючи у будинку своєї двоюрідної сестри ОСОБА_3, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, звідки, маючи умисел, направлений на крадіжку чужого майна, таємно викрав жіноче золоте кільце, вагою 2 грама, згідно висновку товарознавчої експертизи № 7532 від 20 серпня 2013 року, вартістю 720 гривень, після чого зник з місця події, звернувши на свою користь вказане кільце, тим самим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1, повторно, в середині вересня 2011 року, приблизно о 19 годині, перебуваючи у будинку своєї двоюрідної сестри ОСОБА_3, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, звідки маючи умисел направлений на крадіжку чужого майна, таємно викрав жіноче золоте кільце, вагою 1,94 грама, вартістю 698 гривень 40 копійок, золоті сережки, вагою 3,72 грама, вартістю 1339 гривень 20 копійок, золотий браслет, вагою 16 грам, вартістю 2720 гривень, а також жіночий наручний годинник "Чайка", вартістю 30 гривень, після чого зник з місця пригоди, звернувши на свою користь вказане майно, тим самим спричинив потерпілій, згідно висновку товарознавчої експертизи № 7532 від 20 серпня 2013 року, матеріальну шкоди на загальну суму 4787 гривень 60 копійок.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка); ч.2 ст.185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
20 серпня 2013 року між потерпілою ОСОБА_2, та підозрюваним у кримінальному провадженні ОСОБА_1 укладено угоду про примирення, на підставі вимог ст. 471 КПК України, відповідно до якої обвинувачений повністю визнав себе винним в пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.185 КК України вчинення злочину по обставинам, викладеним в обвинувальному акті, в зв'язку з чим, сторони домовились про призначення покарання ОСОБА_1 за ч.1 ст.185 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі, за ч.2 ст. 185 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш тяжкого покарання більш тяжким, на призначення остаточного покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням на 1 рік. Відповідно до ст. 76 КК України із покладанням на гр-на ОСОБА_1 наступних обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у скоєнні злочину, передбаченого ст.. 185 КК України визнав повністю, просив суд затвердити угоду про примирення та призначити йому узгоджену міру покарання.
Потерпіла ОСОБА_2 просила суд затвердити угоду про примирення.
Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про примирення та просив призначити ОСОБА_1 узгоджену міру покарання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, про примирення суд виходив з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти зокрема рішення про затвердження угоди.
Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.
Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.
Крім того, обвинуваченому роз'яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою-сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди передбачені ст. 476 КПК України обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачений не заперечував проти затвердження угоди.
Потерпілій в судовому засіданні роз'яснено та нею усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження її права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання; не роз'яснення їй наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення. Наслідки невиконання угоди передбачені ст. 476 КПК України потерпілій зрозумілі. Після таких роз'яснень потерпіла не заперечувала проти затвердження угоди.
Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також в даній угоді відсутні підстави для відмови в її затвердженні, що передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, сторони та інші учасники процесу не заперечують проти затвердження даної угоди.
Міра покарання, яка узгоджена сторонами є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого, відповідає вимогам і загальним засадам призначення покарання.
При призначені покарання враховано обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого не виявлено.
Суд, переконавшись, що сторони примирились і укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є вірною, узгоджена міра покарання відповідає характеру і тяжкості обвинувачення, суд вважає можливим затвердити угоду про примирення від 20 серпня 2013 року, визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.185 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі, за ч.2 ст. 185 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглиблння менш тяжкого покарання більш тяжким, на призначення остаточного покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням на 1 рік. Відповідно до ст. 76 КК України із покладанням на гр-на ОСОБА_1 наступних обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Керуючись ст.ст. 314, 315, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 395, 468, 471, 473, 474, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про примирення від 20 серпня 2013 року, що укладена між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12013220430003924
Визнати ОСОБА_1 винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання:
- за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі;
Відповідно до ст. 70 КК України призначити покарання ОСОБА_1 шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі на строк - 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом встановленого судом іспитового строку не скоїть нового злочину та виконає наступні, покладені на нього судом, на підставі ст. 76 КК України, обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомлювати органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи, навчання.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим (підозрюваним) може бути оскаржений в апеляційному порядку:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;
3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
У разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
Суддя І.В.Караченцев