про відмову у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство
"05" листопада 2013 р. Справа № 907/1097/13
Суддя Івашкович І.В., розглянувши матеріали
за заявою вх.№ 02.5.1-20/1265/13 від 01.11.13 ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, і.н. НОМЕР_1)
про порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_2)
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 24.10.2013 р. по справі №907/1060/13 відмовлено у прийнятті заяви вх.№ 02.5.1-20/1216/13 від 22.10.13 кредитора-фізичної особи ОСОБА_1, м.Ужгород про порушення провадження у справі про банкрутство боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород на підставі ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 22.12.2011р.) (далі- Закон про банкрутство) з огляду на те, що доданими до заяви документами не підтверджується наявність безспірних вимог кредитора до боржника в розмірі 400000,00 грн. в розумінні Закону про банкрутство.
Фізична особа ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, і.н. НОМЕР_1) в черговий раз звернувся до господарського суду Закарпатської області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_2).
Заява мотивована з посиланням на аналогічні з попередньою заявою підстави, а саме - невиконання ФОП ОСОБА_2 взятих на себе згідно договору позики від 22.12.2009 р. зобов"язань та неповернення у встановлений договором строк суми 400000,00 грн. позики, яка підтверджена рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 12.06.2013 р. по справі №308/8247/13-ц.
У відповідності до ч.1 ст. 14 Закону про банкрутство господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про порушення справи про банкрутство відмовляє у її прийнятті, якщо, зокрема, до боржника заявлено вимоги, які не є безспірними.
Відповідно до ч.3 ст.10 Закону про банкрутство безспірними вимогами кредиторів є грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
В даному випадку вимоги кредитора фізичної особи ОСОБА_1, м.Ужгород до боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород, що ґрунтуються на неповерненні суми 400000,00 грн. за укладеним між ними договором позики від 22.12.2009р., не є безспірними, оскільки, як вбачається із змісту вказаного судового рішення, судом розглянуто цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, а не до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. Відповідно, вказаним судовим рішенням присуджено до стягнення на користь ОСОБА_1 суми 400000,00 грн. із ОСОБА_2 як фізичної особи, а не як фізичної особи-підприємця.
Згідно з абзацом третім ст. 1 Закону про банкрутство боржник в розумінні цього Закону - це суб'єкт підприємницької діяльності (юридична особа або фізична особа - підприємець), неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом. Фізична особа - підприємець є боржником лише за зобов'язаннями, які виникли у неї у зв'язку зі здійсненням підприємницької діяльності.
Враховуючи те, що доданими до заяви кредитора документами не підтверджено безспірність вимог кредитора фізичної особи ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, як це передбачено абз. 6 ч. 1 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону від 22.12.2011 р.).
Крім того, заявником в порушення вимог ч. 2, ч.9 ст. 11 Закону про банкрутство, п.3 ч.1, ч. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (на час подання даної заяви - 5735,00 грн.).
В даному випадку позивачем у підтвердження сплати судового збору додано квитанцію №ПН1067К від 22.10.13, згідно з якою сплачено судовий збір в розмірі 1147,00 грн., що не є належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі.
Керуючись ст. ст. 1, 8, 10, абз.6 ч.1 ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону від 22.12.2011 р.), суд
1. Відмовити у прийнятті заяви вх.№ 02.5.1-20/1265/13 від 01.11.13 ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, і.н. НОМЕР_1) про порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_2)
2. Заяву про порушення справи про банкрутство (вх.№ 02.5.1-20/1265/13 від 01.11.13) на 4 аркушах та додані до неї документи згідно з додатком повернути заявнику.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя І.В. Івашкович