РIШЕННЯ
28.10.2013 Справа №5002-4/ 2127-2009
За позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь.
до відповідача ОСОБА_2, Білогірський район, с. Цвіточне.
про стягнення 2 382 537,00 грн.
Головуючий суддя С.О. Лукачов
Судді Ю.А. Радвановська
С.С. Потопальський
представники:
Від позивача - Володькіна О.В., довіреність № 70-Д від 27.12.2012, головний спеціаліст юридичного відділу.
Від відповідача - не з'явився, повідомлений належним чином.
Суть спору: Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення матеріального збитку у сумі 2 382 537,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що недбале ставлення відповідача до об'єкта незавершеного будівництва призвело до нанесення матеріального збитку майну.
Ухвалою від 21.07.2009 р. провадження по справі було зупинено, призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Науково-дослідницькій лабораторії судових експертиз за адресою: м. Сімферополь, вул. Турецька, 6/7.
Ухвалою від 17.05.2010 р. провадження по справі було поновлено у зв'язку з поверненням матеріалів справи без проведення експертизи через відсутність оплати судової експертизи.
10.08.2010 р. ухвалою вдруге було зупинено провадження по справі та призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Науково-дослідницькій лабораторії судових експертиз за адресою: м. Сімферополь, вул. Турецька, 6/7.
12.01.2012 р. до Господарського суду Автономної Республіки Крим від Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідницька лабораторія судових експертиз» надійшло повідомлення про неможливість надання експертного висновку у справі 2-4/2127-2009 у зв'язку з непредставленням сторонами у справі документів.
16.01.2012 р. ухвалою провадження по справі було поновлено.
Ухвалою від 31.01.2012 р. провадження по справі знов було зупинено та призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Науково-дослідницькій лабораторії судових експертиз за адресою: м. Сімферополь, вул. Турецька, 6/7.
Ухвалою від 17.04.2013 р. суд поновив провадження у справі та визнав за необхідне розглядати справу колегіально у складі трьох суддів. За результатами автоматичного розподілу членами колегії для розгляду справи №5002-4/2127-2009 визначені суддя Радвановська Ю.А. та суддя Соколова І.О.
У зв'язку з відпусткою судді Радвановської Ю.А., яка є членом колегії у даній справі, на підставі розпорядження керівника апарату суду № 38 від 07.05.2013 за допомогою автоматизованої системи здійснено заміну судді Радвановської Ю.А. на суддю Іщенко І.А.
У зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Іщенко І.А., яка є членом колегії у даній справі, на підставі розпорядження керівника апарату суду № 39 від 07805.2013 за допомогою автоматизованої системи здійснено заміну судді Іщенко І.А. на суддю Ейвазову А.І.
04.07.2013 р., у зв'язку із знаходженням на лікарняному судді Господарського суду Автономної Республіки Крим І.К. Бєлоглазової, розпорядженням № 359 від 04.07.2013 р. заступника голови суду А.А. Калініченко, справу № 5002-4/2127-2009 передано до провадження судді Господарського суду Автономної Республіки Крим С.О. Лукачова.
Ухвалою від 08.07.2013 справу № 5002-4/2127-2009 прийнято до провадження судді Лукачова С.О.
01.08.2013, у зв'язку з відпусткою судді Соколової І.О. та судді Ейвазової А.Р., за поданням головуючого судді, розпорядженням керівника апарату Господарського суду Автономної Республіки Крим № 75 від 31.07.2013, за допомогою автоматизованої системи замінено зазначених суддів.
За результатами заміни суддів автоматизованою системою, членами колегії визначено суддів Господарського суду Автономної Республіки Крим Колосову А.Г. та Радвановську Ю.А.
01.10.2013, у зв'язку з відпусткою судді Колосової А.Г., за поданням головуючого судді, розпорядженням № 112 від 30.09.2013, за допомогою автоматизованої системи замінено суддю Колосову А.Г.
За результатами заміни судді автоматизованою системою, членом колегії визначено суддю Господарського суду Автономної Республіки Крим Потопальського С.С.
Відповідач проти позову заперечує скільки вважає, що позивачем не доведено того факту, що саме через недбале ставлення відповідача до об'єкту призвело до нанесення матеріального збитку позивачеві.
Розгляд справи відкладався та в судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
встановив:
26 січня 2001 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим (продавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Покупець) був укладений договір купівлі - продажу об'єкту незавершеного будівництва (т. 1 а.с. 14-15).
Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупця об'єкт незавершеного будівництва - лікувального комплексу на 240 місць, який знаходиться на балансі Міністерства архітектури та будівельної політики Автономної Республіки Крим в смт. Зуя, Білогірського району, а покупець зобов'язується прийняти об'єкт та сплатити за нього ціну згідно з умовами, визначеними в даному договорі.
Згідно акту обстеження будівельного майданчику та технічного стану об'єкту незавершеного будівництва, складеного 04.07.2000 загальна будівельна готовність лікувального комплексу 65 %.
Відповідно до п. 1.3 договору згідно акту оцінки об'єкту, затвердженого наказом Фонду майна Автономної Республіки Крим від 26.07.2000 № 565 та наказу Фонду майна від 21.09.2000№ 760, початкова ціна продажу на аукціоні складає 11 682,00 грн.
Згідно протоколу № 1 від 16.01.2001, затвердженого наказом Фонду майна Автономної Республіки Крим від 22.01.2001 № 29, кінцева ціна продажу об'єкту на аукціоні складає 13 500,00 грн. (пункт 1.4 договору).
02.03.2001 сторони підписали акт прийому - передачі об'єкту незавершеного будівництва - лікувального комплексу на 240 місць, який знаходиться на балансі Міністерства архітектури та будівельної політики Автономної Республіки Крим у власність (т. 2 а.с. 138).
Відповідно до п. 5.1 зазначеного договору відповідач взяв на себе певні зобов'язання, які останнім виконанні не були.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.11.2007 по справі № 2-29/11789-2007 за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі - продажу від 21.01.2001п. №165 об'єкта незавершеного будівництва - Лікувальний комплекс на 240 місць, розташований в смт. Зуя, Білогірського району, укладений між Фондом майна АР Крим та ОСОБА_2 та зобов'язання повернути об'єкт незавершеного будівництва - лікувальний комплекс на 240 місць, розташований в смт. Зуя, Білогірського району.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.02.2008 у справі № 2-29/11789-2007 рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.11.2007 у справі № 2-29/11789-2007 скасовано, позов Фонду майна Автономної Республіки Крим задоволено та розірвано договір купівлі - продажу № 165 від 26.01.2001 об'єкта незавершеного будівництва - лікувального комплексу на 240 місць, розташованого у смт. Зуя, Білогірського району, укладений між фондом Майна Автономної Республіки Крим та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та зобов'язано Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 повернути Фонду майна Автономної Республіки Крим об'єкт незавершеного будівництва - лікувальний комплекс на 240 місць, розташований у смт. Зуя, Білогірського району.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.06.2008 у справі № 2-29/11789-2007 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.02.2008 залишено без змін.
У процесі повернення спірного об'єкту до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим, позивачем 13.08.2008 було проведено дослідження об'єкта незавершеного будівництва - лікувального комплексу на 240 місць, розташований в смт. Зуя, Білогірського району та за результатами якого було встановлено, що на момент огляду загальна будівельна готовність об'єкта 60 %, а згідно п. 1.1 договору купівлі - продажу від 26.01.2001 № 165 на момент приватизації загальна готовність лікувального комплексу складала 65 %.
Так відповідно до висновку про вартість майна, затвердженого Фондом майна АР Крим № 610 від 30.09.2008 ринкова вартість об'єкту незавершеного будівництва - лікувального комплексу на 240 місць, розташованого за адресою: смт. Зуя Білогірського району, складає на дату оцінки 31.07.2008 (без врахування ПДВ): 5425 104 грн. та ринкова вартість на дату оцінки (31.07.2008) складає 3 042 567 грн. (т. 1 а.с. 9-10).
При цьому у даному висновку, оцінювачем зазначено, що рік будівництва лікувального комплексу - 1991, рік призупинення будівництва - 1995. Консервація об'єкту не проводилась, об'єкт не охоронявся, будівельний майданчик не огороджений.
Комісією з повернення до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим об'єкту незавершеного будівництва - лікувального комплексу на 240 місць, розташованого за адресою: Білогірський район, смт. Зуя було вирішено визнати суму збитку у розмірі 2 382 537,00 грн., що оформлено протоколом № 1 засідання комісії по поверненню об'єкту незавершеного будівництва - лікувального комплексу на 240 місць, розташованого за адресою: Білогірський район, смт. Зуя, у склад майна, що належить Автономній Республіці Крим, затверджено наказом Фонду майна Автономної Республіки Крим № 41 від 29.01.2009(т. 1 а.с. 6-8).
Позивач посилається на те, що саме недбале ставлення відповідача до об'єкта приватизації призвело до нанесення матеріального збитку майну.
Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України N 6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. 2 Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Ухвалою від 31.01.2012 суд призначив по справі судову будівельно - технічну експертизу, проведення якої доручив Науково - дослідницькій лабораторії судових експертиз та на вирішення експертів поставив наступні питання:
1. Яка дійсна (ринкова) вартість об'єкту незавершеного будівництва - лікувального комплексу на 240 місць, розташованого за адресою: смт. Зуя, Білогірський район у технічному стані на даний час?
2. Якою була вартість (у томи числі ринкова) об'єкту незавершеного будівництва - лікувального комплексу на 240 місць, розташованого за адресою: смт. Зуя, Білогірський район, у технічному стані на момент приватизації 26.01.01?
3. Якщо вартість об'єкту незавершеного будівництва - лікувального комплексу на 240 місць, розташованого за адресою: смт. Зуя, Білогірський район, зменшилась то внаслідок чого та коли?
Так відповідно до висновку № 24э від 11.03.2013 судовим експертами зроблені наступні висновки: по першому питанню - ринкова вартість об'єкта незавершеного будівництва - лікувального комплексу на 240 місць, розташованого за адресою: смт. Зуя, Білогірський складає одна гривна; по другому питанню - ринкова вартість об'єкта незавершеного будівництва - лікувального комплексу на 240 місць, розташованого за адресою: смт. Зуя, Білогірський з врахуванням фізичного зносу на момент приватизації 26.01.2001 складає 1167,96 тис. грн. (один мільйон сто шістдесят сім тисяч шістдесят грн.); по третьому питанню вартість об'єкта незавершеного будівництва - лікувального комплексу на 240 місць, розташованого за адресою: смт. Зуя, Білогірський, зменшилась у зв'язку з тим, що були зруйновані конструкції перегородок, крівлі, порушена цілісність кладки несущих стін, оголена арматура плит покриття, поясів, вивітрювання розчину у кладці, фізичний знос конструкцій 75 %. Консервація об'єкту незавершеного будівництва - лікувального комплексу на 240 місць не проводилась, об'єкт не охоронявся (т. 1 а.с. 146-168).
Позивач вважає, що висновок експерта підтверджує факт нанесення шкоди вказаному об'єкту незавершеного будівництва, внаслідок незабезпечення його належного зберігання.
Проте суд не може погодитися з даним твердженням позивача, оскільки висновок експерта № 24э від 11.03.2013, не містить обґрунтування того, що погіршення технічного стану об'єкту знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку саме з невиконанням відповідачем робіт із завершення будівництва та вводу в експлуатацію спірного об'єкту.
Слід зазначити, що п. 5 договору купівлі-продажу спірного майна від 26.01.2001р. не містить прямого обов'язку відповідача забезпечити його зберігання чи консервацію, у разі не виконання обов'язку по завершенню будівництва цього об'єкту.
При цьому в матеріалах справи відсутні належні докази того, що саме відповідач здійснив розбирання спірного об'єкту.
Тобто враховуючи викладені обставини, суд вважає, що відсутній факт порушення відповідачем майнових прав позивача, що унеможливлює існування з боку відповідача протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Позивач не довів суду, що між діями, бездіяльністю відповідача та пошкодженням будівлі лікувального комплексу (спричинення збитків) є причинний зв'язок. Також, відсутні докази наявності вини відповідача в спричиненні зазначених збитків.
За викладених обставин, позовні вимоги у цій справі задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 28.10.2013.
Повне рішення складено - 04.11.2013.
Головуючий суддя С.О. Лукачов
Суддя с Ю.А. Радвановська
Суддя С.С. Потопальський