16.10.2013 238/2575/13-ц
2/238/925/13
16 жовтня 2013 року суддя Новоазовського районного суду Донецької області, ОСОБА_1, розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільно нажитого майна подружжя,
30.09.2013 року позивач звернулась до суду з даним позовом до відповідача та просила суд поділити спільно нажите ними майно, а саме : пральну машинку- автомат, телевізор, домашній кінотеатр, морозильну камеру, мікрохвильову піч та стягнути частину вартості автомобілю “Хюндай Акцент” в розмірі, еквівалентному 5250 доларів США.
01.10.2013 року судом відповідно до ч.3 ст. 122 ЦПК України було зроблено запит до відповідного органу реєстрації місця проживання відповідача щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання. 16.10.2013 року суд отримав інформацію щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
Відповідно до ч.4 ст. 122 ЦПК України питання про відкриття провадження у справі суддя вирішує не пізніше наступного дня після отримання інформації судом про місце проживання відповідача.
Відповідно до ч.1 цієї статті суддя відкриває провадження у цивільній справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядк , встановленому цим Кодексом.
Однією з вимог, яка пред*являється до форми і змісту позовної заяви, передбаченою ст. 119 ЦПК України є зазначення ціни позову ( п.4 ч.2 ).
Відповідно до ч.5 цієї статті до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору, який відповідно до Закону України від 08.07.2011 року “Про судовий збір” сплачується за подачу позовної заяви майнового характеру в розмірі 1% ціни позову, но не менше 0,2 розміру мінамальної зарплати і не більше 3 розмірів мінімальної зарплати.
Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_2 про поділ спільно нажитого майна , в ній не зазначена ціна позову, а вказано, що ціна позову не визначена, хоча законодавець не передбачає взагалі такого формулювання. Проте позивач в позовній заяві зазначає речі, які підлягають поділу з відповідачем, вартість яких вона має знати, якщо останні були придбані в тому числі і нею. Вартість цих речей не зазначена. Крім того, позивач в позовній заяві зазначає, що претендує на частину грошових коштів за автомобіль“Хюндай Акцент” в розмірі, еквівалентному 5250 доларів США, що за курсом становить більш ніж 42 000 гривень. Проте судовий збір позивачем сплачено в мінімальному розмірі , без урахування вартості речей, які підлягають поділу, і без урахування грошових коштів , на які вона претендує.
Відповідно до ч.1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119 і 120 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевущувати п*яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Оскільки при вирішення питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що позовна заява ОСОБА_2О не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК, а саме не визначено і не зазначено ціну позову, і як наслідок цього, судовий збір сплачено не в повному обсязі, позовна заява ОСОБА_2О підлягає залишенню без руху з метою надання позивачеві строку визначити і зазначити ціну позову в позовній заяві та сплатити судовий збір відповідно до Закону України від 08.07.2011 року “Про судовий збір” в розмірі 1% ціни позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 119,121 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільно нажитого майна подружжя - залишити без руху, надавши позивачеві в строк, який не перевищує п*яти днів з дня отримання заявником ухвали, усунути зазначені в ухвалі суду недоліки , інакше заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_4