Справа № 204/2299/13-ц
Провадження № 2/204/1273/13
04 жовтня 2013 року Красногвардійський районний суду м. Дніпропетровська у складі:
головуючої - судді Нізік О.В.
при секретарі - Таран К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори, третя особа: ОСОБА_2 про визнання незаконною відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, -
28 березня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що згідно довідки третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори від 17.03.2011 року за його заявою була відкрита спадкова справа № 49/2011 після смерті ОСОБА_3, померлого 14 серпня 2010 р. На його усне звернення третя Дніпропетровська державна нотаріальна контора роз'яснила, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусами після подання право встановлюваних документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. Він звернувся до відповідача з листом, де повідомляв, що у спадковій справі, що відкрилася після смерті ОСОБА_3, померлого 14.04.2012 року є оригінал правовстановлюючого документу на квартиру № 67 за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Титова, буд 22а або копія правовстановлюючого документу згідна оригіналу. 21 жовтня 2012 року державним нотаріусом третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 було винесено постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, якою йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру № 67, що знаходиться в м. Дніпропетровську по вул. Титова, буд. 22а, після померлого 14 серпня 2010 року ОСОБА_3 Просив визнати незаконною (безпідставною) відмову державного нотаріуса третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 від 21 жовтня 2012 року; скасувати постанову державного нотаріуса третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 від 21 жовтня 2012 року про відмову у вчинені нотаріальної дії; зобов'язати третю Дніпропетровську державну нотаріальну контору видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частку квартири № 67 по вулиці Титова у будинку 22А м. Дніпропетровська, що залишилася після смерті ОСОБА_3, померлого 14 серпня 2010 року; витрати по справі покласти на відповідача.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив розглядати справу за його відсутності.
Представник третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився надав до суду заяву в якій просить розглянути справу без його участі.
Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином.
В зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Як встановлено у судовому засіданні, згідно довідки третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори від 17.03.2011 року № 796/02-14 за заявою ОСОБА_1 була відкрита спадкова справа № 49/2011 після смерті ОСОБА_3, померлого 14 серпня 2010 р. (а.с. 9).
Відповідно до довідки - роз'яснення № 26.03/02-14 12 жовтня 2011р. ОСОБА_2 було видане свідоцтво про право власності на ? частину квартири № 67, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Титова, буд. 22а.
Встановлено, що у спадковій справі, що відкрилася після смерті ОСОБА_3, померлого 14.04.2012 року є відомості з приводу правовстановлюючого документу на квартиру № 67 за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Титова, буд 22а (а. с. 77).
21 жовтня 2012 року державним нотаріусом третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 було винесено постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, якою ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру № 67, що знаходиться в м. Дніпропетровську по вул. Титова, буд. 22а, після померлого 14 серпня 2010 року ОСОБА_3 у зв'язку із відсутністю у ОСОБА_1 право встановлювальних документів щодо належності вказаного майна спадкодавцеві та рекомендовано звернутись з відповідною вимогою до суду (а. с. 8).
Так, відповідно до Згідно глави 7 «витребування відомостей і документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії» «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5:
Відповідно до статті 46 Закону нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Такі відомості та (або) документи повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця.
Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.
Документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов'язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.
Оригінали документів (наприклад, відповідні свідоцтва про факт державної реєстрації актів цивільного стану - про народження, шлюб, смерть) повертаються особам, що їх подали, а у нотаріуса залишаються їх копії фотокопії).
Копії (фотокопії) необхідних документів подаються заінтересованими особами або на їх прохання виготовляються нотаріусом чи іншим працівником нотаріальної контори або особою, яка перебуває у трудових відносинах з нотаріусом.
Документи, за якими встановлено особу громадянина, в інтересах якого вчиняється нотаріальна дія, чи його представника або представника юридично особи, повертаються особам, що їх подали. У реєстрі для реєстрації нотаріальних дій записуються назва документа, серія, номер, дата його видачі найменування установи, яка його видала. При посвідченні правочинів, видачі свідоцтв чи оформленні інших документів, примірники яких залишаються у справах нотаріуса, витяг з документа, за яким встановлено особу громадянина, у якому відображено усі заповнені сторінки, долучається до справ нотаріуса.
Документи, що підтверджують сплату в передбачених законом випадках, повертаються з відповідною відміткою про вчинену нотаріальну дію особам, які здійснили таку оплату. Фотокопія платіжного документа долучається до примірника документа, що залишається у справах нотаріуса.
У справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії): Документів, які підтверджують право власності фізичних чи юридичних осіб на житловий будинок (частину будинку), будівлю, садибу, квартиру, садовий 5} - : - гараж, земельну ділянку чи їх частину, інше нерухоме майно, - якщо посточуються договори про заставу (іпотеку), оренду чи найм (позичку) житла відчуження власником (власниками) частини належного йому (їм) майна а також якщо учасники спільної часткової власності мають один спільний правовстановлюючий документ на згадане майно і один із них відчужує належну йому частку (чи частку від частки); договорів про визначення чи зміну розміру часток у спільній частковій власності, а також договорів про порядок володіння та користування майном. При посвідченні договорів про відчуження частки або частки від частки) майна або видачі свідоцтв про право на спадщину на правовстановлюючих документах, що повертаються відчужувачам (співвласникам), здійснюється відмітка про перехід права власності на відчужувану частку (або частку від частки) майна до набувача чи спадкоємця, проставляються дата, підпис нотаріуса та його печатка. На копіях (фотокопіях) зазначених у пунктах 4-8 цієї глави документів проставляється відмітка „Згідно з оригіналом" з проставленням дати, підпису нотаріуса відповідно до глави 10 п. 4 того ж порядку. При видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва. Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.
4.12. При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребуються документи, які підтверджують вказані факти.
4.18. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з Реєстру прав власності. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Інструкцією «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженою наказом Міністерства Юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 встановлено: П. 27. Документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії з них, які необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов'язково долучаються зо примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса. Абзац перший пункту 27 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 15.06.2009 р. N1062/5).Оригінали документів (наприклад, акти цивільного стану про народження, шлюб, смерть) повертаються особам, що їх подали, а в нотаріуса залишаються їх копії (фотокопії). Копії (фотокопії) подаються заінтересованими особами або на їх прохання вготовляються нотаріусом чи іншим працівником нотаріальної контори або особою, яка перебуває у трудових відносинах з нотаріусом. На таких копіях нотаріус робить напис "Згідно з оригіналом", ставить дату і свій підпис, які , скріплює печаткою.
П. 28. У справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії): документів, які підтверджують право власності фізичних чи юридичних осіб на житловий будинок (частину будинку), будівлю, садибу, квартиру, садовий будинок, гараж, земельну ділянку чи їх частини, інше нерухоме майно, - якщо посвідчується договір про заставу (іпотеку), оренду чи найм (позичку) житла, відчуження власником (власниками) частини належного йому (їм) майна, а також якщо учасники спільної часткової власності мають один спільний правовстановлювальний документ на згадане майно і один з них відчужує належну йому частку (чи частку від частки); договорів про визначення чи зміну розміру ідеальних часток у спільній частковій власності, а також договорів про порядок володіння та користування майном тощо. При посвідченні договорів про відчуження частки (або частки від частки) майна або видачі свідоцтв про право на спадщину на правовстановлювальних документах, що повертаються відчужувачам (співвласникам), здійснюється відмітка про перехід права власності на відчужувану частку (або частку від частки) майна до набувача чи спадкоємця, проставляються дата, підпис нотаріуса та його печатка. Наприклад: "Мною, ОСОБА_5, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 20 січня 2009 року за реєстровим N 245 посвідчено договір купівлі-продажу 1/2 частини цієї квартири від імені ОСОБА_6 на ім 'я ОСОБА_7 ";
На копіях (фотокопіях) зазначених документів проставляється відмітка "згідно з оригіналом " з проставленням дати, підпису та печатки нотаріуса.
Крім того, відповідно до положень ст. 49 Закону України "Про нотаріат" нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної І дії. усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка у встановленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням; в інших випадках, передбачених Законом України "Про нотаріат".
Відповідно до ст. 49 Закону України "Про нотаріат" перелік підстав до відмови нотаріуса або посадової особи у вчиненні нотаріальної дії є вичерпним і встановлюється Законом України "Про нотаріат".
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Нормами діючого законодавства не передбачено захисту порушеного права саме в межах заявлених вимог позивачки. Позивакою не надано до суду доказів тому, яким саме чином порушене її право.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Всебічне дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, з урахуванням допустимості доказів та узгодженістю і несуперечністю між собою дають об'єктивні підстави вважати, що позов підлягає частковому задоволенню.
Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Не може суд прийняти до уваги позицію позивача стосовно наполягання на позовних вимогах, оскільки вона спростовується вищенаведеним і нічим об'єктивно не підтверджується.
Таким чином, враховуючи те, що відповідачем не спростовано обставини викладені у позовній заяві, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, визнати незаконною відмову державного нотаріуса третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 від 21 жовтня 2012 року, скасувати постанову державного нотаріуса третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 від 21 жовтня 2012 року про відмову у вчинені нотаріальної дії.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача суд вважає за необхідне стягнути судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 107 грн. 30 коп. В решті заявлених вимог ОСОБА_1 про зобов'язання видати Свідоцтво слід відмовити, оскільки вони заявлені передчасно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 15, 30-33, 57, 58, 60, 209, 212-216, 218 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори, третя особа: ОСОБА_2 про визнання незаконною відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом - задовольнити частково.
Визнати незаконною відмову державного нотаріуса третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 від 21 жовтня 2012 року.
Скасувати постанову державного нотаріуса третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 від 21 жовтня 2012 року про відмову у вчинені нотаріальної дії.
В решті заявлених вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.
Суддя О. В. Нізік