Справа № 161/12389/13-ц
Провадження № 2/161/3753/13
24 жовтня 2013 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого-судді Крупінської С.С.
при секретарі Бакай Г.М.
з участю позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення коштів.
Позовні вимоги мотивує тим, що між сторонами по справі 21.03.2007 р. було укладено в простій письмовій формі договір позики грошей у сумі 21 000 доларів, які мали бути повернуті на вимогу позивача, але не раніше 2013 року. На підтвердження укладення договору позики відповідач написав розписку, у якій підтверджує факт отримання у борг грошей. У 2013 році позивач звернувся до ОСОБА_2 з приводу повернення позики, однак, останній кошти не повертає.
Позивач просить суд стягнути з відповідача в його користь 167 370 грн. 00 коп. за договором позики.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив суд, позов задовольнити.
Відповідача в судовому засіданні позов визнав, не заперечував щодо задоволення позову.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що сторони по справі укладали між собою договори позики. На підтвердження укладення договору позики та його умов ОСОБА_2 видав борговий документ - розписку (а.с. 5), згідно до якої відповідач підтверджував отримання в борг від ОСОБА_1 коштів в розмірі 21 000 доларів США.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позикодавець свої зобов'язання перед позичальником виконав, передав останньому грошові кошти в розмірі 21000 доларів США. Вказаний факт підтверджується розпискою.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем ) у строк та в порядку, що встановлені договором.
На вимогу ОСОБА_1 про повернення коштів відповідач не повернув грошові кошти, мотивуючи це відсутністю коштів.
Таким чином, суд прийшов до висновку, то позов слід задовольнити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 3, 8, 10, 14, 15, 30, 60, 61, 62, 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст. ст. 526, 625, 1046-1053, ЦК України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 21 000 (двадцять одну тисячу) доларів США, що по курсу НБУ станом на 15 липня 2013 року становить 167 370 (сто шістдесят сім тисяч триста сімдесят) грн. боргу за договором позики.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1 673 (одну тисячу шістсот сімдесят три) грн. 70 коп. сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Луцький міськрайонний суд до апеляційного суду у Волинській області протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які були відсутні під час проголошення рішення, з дня отримання його копії .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду С.С.Крупінська