Справа № 0308/18475/12
Провадження № 2/161/170/13
(заочне)
25 жовтня 2013 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді - Крупінської С.С.
при секретарі - Бакай Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення без надання іншого житла, -
ОСОБА_1А звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення без надання іншого житла.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона являється власником квартири АДРЕСА_1 відповідно до протоколу прилюдних торгів по реалізації майна № 03-0084/12 від 24 вересня 2012 року.
З моменту видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно та по теперішній час вона не може вселитись у квартиру, користуватись та розпоряджатись своїм майном, оскільки там проживають відповідачі по справі, які не допускають її у квартиру та на її вимоги відмовляється звільнити квартиру.
Просить суд, виселити відповідачів із квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Позивач ОСОБА_1 подала суду заяву про слухання справи у її відсутності, просить суд позов задовольнити із підстав зазначених у позовній заяві. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися по невідомим суду причинам, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.
Суд, оцінивши та дослідивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 150 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Судом встановлено, що 24 вересня 2012 року ОСОБА_6 відповідно до протоколу проведення прилюдних торгів по реалізації майна придбала трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1. На підставі акту про проведення прилюдних торгів від 05 жовтня 2012 року ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право власності на мйано (а.с.7).
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 109 Житлового кодексу України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до статті 132-2 цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених статтею 132-2 цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому частиною третьою цієї статті.
Судом встановлено, що у квартирі ОСОБА_1, яку вона придбала з прилюдних торгів, проживають відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які перешкоджають останній у здійсненні прав користування, володіння і розпорядження своєю власністю, в добровільному порядку виселитись з квартири відмовляються.
Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити, виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 В із спірного житла без надання іншого житлового приміщення.
Керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 14, 15, 30, 60, 61, 62, 88, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст.ст. 319, 383, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 109, 150 Житлового кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_2 без надання іншого жилого приміщення.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі - 107 (сто сім) грн. 30 коп. по 26 (двадцять шість) грн.. 75 коп. з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Луцький міськрайонний суд до апеляційного суду у Волинській області протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які були відсутні під час проголошення рішення, з дня отримання його копії .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду С.С. Крупінська