Справа № 547/1250/13-к
1кп/547/61/13 р.
Семенівський районний суд Полтавської області
22.10.2013
Семенівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Халявки В.І.
при секретарі - Козулі Н.П.
з участю прокурора - Гнатенка С.О.
обвинуваченого ОСОБА_1
законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5
представника служби в справах дітей ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Семенівка кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, учня ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:
26 липня 2013 року Семенівським районним судом Полтавської області за ст..ст. 289 ч.2, 185 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.. 104 та 75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком в 2 роки
в злочинах, передбачених ст..ст. 15 ч.1, 289 ч.2 та 185 ч.2 КК України ,
Неповнолітній ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вчинив злочин, передбачений ст.. 15 ч.1, 289 ч.2 КК України за таких обставин.
Опівночі 16 липня 2013 року неповнолітній ОСОБА_1 разом з ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 розпивав спиртні напої та запропонував покататися на легковому автомобілі ЗАЗ 1102 «Таврія Нова», що належить жителю ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9.
При цьому ОСОБА_1 увів в оману ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 сказавши їм, що ОСОБА_9 є його дідом і дозволяє у будь-який час брати у нього автомобіль та користуватися ним. При цьому ОСОБА_5 не пристав на пропозицію ОСОБА_1 та пішов додому.
ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повірили обвинуваченому, що ОСОБА_9 є його дідом, та погодилися покататися на автомобілі. 16 липня 2013 року близько 01 год 00 хв неповнолітній ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, прийшов разом з ОСОБА_7 до будинку потерпілого ОСОБА_9 по вул..Новій,4 в смт.Семенівка. ОСОБА_1 переліз через хвіртку, проник на подвір'я щоб відкрити ворота та впустити ОСОБА_7. Коли ОСОБА_7 через відчинені ворота зайшов на подвір'я вони обоє попрямували до легкового автомобіля, що стояв на подвір'ї під брезентом. Обвинувачений ОСОБА_1 опустив скло в дверцятах автомобіля і зсередини відкрив їх та сів на місце водія. Потім обвинувачений попросив ОСОБА_7, який не знав, що діє неправомірно, щоб той виштовхав автомобіль з двору на вулицю. ОСОБА_1 управляв кермом автомобіля, а ОСОБА_7 виштовхав авто з двору. Біля двору ОСОБА_1 зняв з автомобіля брезент та залишив його на сусідньому паркані. Обвинувачений залишався в салоні автомобіля на водійському сидінні та намагався завести двигун автомобіля з допомогою знайдених ним ключів, а ОСОБА_7 продовжував штовхати автомобіль до повороту на вул..Спортивну. Згодом до ОСОБА_1 та ОСОБА_7 приєднався ОСОБА_10
Вони всі троє сиділи в салоні автомобіля коли їм дорогу загородив автомобіль швидкої медичної допомоги, не дозволяючи далі рух вперед, а згодом з'явився власник автомобіля ОСОБА_9 та остаточно припинив спробу незаконного заволодіння автомобілем. Обвинувачений ОСОБА_1 намагався незаконного заволодіти автомобілем ЗАЗ 1102 «Таврія Нова» д/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_9 вартістю 6012 грн 48 коп.
Він же, неповнолітній ОСОБА_1, будучи судимим за незаконне заволодіння транспортним засобом та за крадіжку чужого майна, будучи звільненим від відбування призначеного покарання відповідно до ст..ст. 75 та 104 КК України під час іспитового строку знов вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України, за таких обставин.
8 вересня 2013 року близько 22 години неповнолітній ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився в жилому будинку ОСОБА_5, що по вул.. Дружби,29 в смт. Семенівка. Там же знаходився потерпілий ОСОБА_4. Обвинувачений ОСОБА_1 побачив як із кишені ОСОБА_4 випав мобільний телефон та вирішив його викрасти.
Він непомітно для інших взяв телефон та поклав його до своєї кишені. Згодом коли власник телефона та інші вийшли з будинку надвір, ОСОБА_1 вийняв з телефона акумуляторну батарею та поклав її до іншої кишені свого одягу щоб не бути викритим у крадіжці телефона.
Таким чином ОСОБА_1 таємно викрав у ОСОБА_4 мобільний телефон марки Нокіа DONO вартістю 116 грн 26 коп.
Після крадіжки телефона у ОСОБА_4 неповнолітній ОСОБА_1 продовжував залишатися в жилому будинку по вул..Дружби,29 в смт.Семенівка. Скориставшись тим, що власник будинку ОСОБА_5 ті інші вийшли з будинку на подвір'я, ОСОБА_1 таємно викрав 410 грн грошей, що належали ОСОБА_5, та знаходилися на шафі у коробці з-під мобільного телефона, тобто повторно вчинив крадіжку чужого майна.
Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1 вину у вчиненні злочинів визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що 16 липня 2013 року він разом із ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 розпивав спиртні напої.
Під час розпиття спиртних напоїв він запропонував своїм товаришам покататися на легковому автомобілі ЗАЗ «Таврія Нова», що належить ОСОБА_9. Він обманув ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_5, сказавши, що ОСОБА_9 його дід і що він дозволяє користуватися його автомобілем. ОСОБА_5 на його пропозицію не пристав, а ОСОБА_7 та ОСОБА_8 погодилися.
Вони з ОСОБА_7 прийшли до двору ОСОБА_9 і він, обвинувачений, переліз через хвіртку та відкрив ворота, через які в двір зайшов ОСОБА_7. Він,обвинувачений, опустив скло в дверцятах авто з боку водія, відкрив дверцята та сів за кермо. При цьому попрохав ОСОБА_7, щоб той штовхав автомобіль з двору на вулицю. ОСОБА_7 пояснив, що вони не будуть заводити двигуна щоб не почув дід, бо той побачить, що він, обвинувачений, у нетверезому стані і не дозволить покататися.
Він, обвинувачений, сидів за кермом автомобіля, а ОСОБА_7 в цей час штовхав автомобіль. Весь цей час він, ОСОБА_1 намагався запустити двигуна з допомогою знайдених ним ключів, але йому не вдалося. Згодом до них приєднався ОСОБА_8. Коли вони на вулиці всі троє сиділи в автомобілі до них спереду під'їхав автомобіль швидкої медичної допомоги. То був сусід ОСОБА_9, який не давав їм далі рухати автомобілем «Таврія». Обвинувачений пояснив, що він мав намір лише покататися на автомобілі та не мав умислу на його викрадення.
ОСОБА_1 визнав повністю вину і у крадіжці мобільного телефона та грошей. Обвинувачений показав, що 8 вересня 2013 року близько 22 години він знаходився в будинку ОСОБА_5. Там же був і ОСОБА_4 Коли вони штовхалися з ОСОБА_4 у того з кишені випав мобільний телефон і він, обвинувачений, тут же його підняв з підлоги та поклав до своєї кишені, маючи намір його викрасти. Коли власник телефона та інші вийшли з будинку на подвір'я, він вийняв з телефона акумулятор та поклав його собі до іншої кишені. З викраденим телефоном він пішов від ОСОБА_5 та протягом тижня користування ним, замінивши сім-карту.
Обвинувачений показав, що він дійсно викрав у ОСОБА_5 410 грн, що знаходилися в коробці з-під мобільного телефона.
В порядку ст..349 КПК України суд за згодою учасників судового провадження не досліджував докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Вислухавши показання обвинуваченого, які є логічними та послідовними, такими, що відповідають обставинам справи, суд вважає їх правдивими, а вину обвинуваченого доведеною.
Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив замах на незаконне заволодіння транспортним засобом - автомобілем «Таврія» після вчинення аналогічних злочинів 28 травня 2013 року та 5 червня 2013 року, при цьому злочин не був доведений до кінця з причин, що не залежали від його волі, тому його дії правильно кваліфіковано за ст.. 15 ч.1 289 ч.2 КК України як замах на незаконне заволодіння транспортним засобом за ознакою повторності.
В частині таємного викрадення мобільного телефона та грошей дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ознакою повторності за ст.. 185 ч.2 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд в якості обставин, що пом'якшують покарання, визнає щире каяття, вчинення злочинів в неповнолітньому віці.
Суд також враховує, що ОСОБА_1 вчинив лише замах на злочин щодо незаконного володіння автомобілем, та вчинив крадіжку чужого майна невеликої вартості, що тяжких наслідків від злочинів не настало, а викрадене майно повернуто потерпілим.
Суд визнає за обставину, що обтяжує покарання, вчинення ОСОБА_1 злочинів у стані алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст..15 ч.1, 289 ч.2 КК України до постановлення вироку від 26,07,2013 року, тому покарання слід призначати на підставі ст..70 КК України за сукупністю злочинів.
З урахуванням суспільної небезпеки вчиненого злочину, передбаченого ст.. 15 ч.1, 289 ч.2 КК України, ступеню здійснення злочинного наміру, особи винного, який є неповнолітнім, інших обставин справи, зокрема щирого каяття, суд вважає за можливе за ст.. 289 КК України призначити ОСОБА_1 покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.2 ст. 289 КК України відповідно до ст.. 69 КК України.
При призначенні покарання за ст.. 185 ч.2 КК України суд враховує, що тяжких наслідків від злочину не настало, що потерпілі не наполягали на суворому покаранні, що викрадене майно повернуто потерпілим.
Встановлено, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 185 КК України в період іспитового строку, тому ця обставина відповідно до ст.. 78 КК України є безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання та призначення остаточного покарання у виді позбавлення волі за правилами ст.. 71 КК України.
Обвинувачений є неповнолітнім, не має свого майна, тому суд вважає недоцільним застосування до нього за ч.2 ст. 289 КК України додаткового покарання у виді конфіскації майна.
Згідно з висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 на даний час будь-яким психічним захворюванням не страждає, як і не виявляє ознак тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства чи іншого хворобливого стану психіки і може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
В період часу, до якого відноситься інкриміноване протиправне діяння, ОСОБА_1 будь-яким психічним захворюванням не страждав, як і не знаходився в стані тимчасового розладу психічної діяльності і міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Процесуальні витрати у провадженні відсутні.
Речові докази у кримінальному провадженні - легковий автомобіль, мобільний телефон та викрадені гроші, що знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілих, підлягають поверненню їх власникам, тобто потерпілим (а.с.33,45-46,72-73).
Цивільні позови у справі не заявлялися
Керуючись ст..ст. 373,374 КПК України,
ОСОБА_1 за ст.. 15 ч.1, 289 ч.2 КК України із застосуванням ст.. 69 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст.. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення призначеного покарання, покаранням призначеним за вироком Семенівського районного суду Полтавської області від 26 липня 2013 року призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без конфіскації майна.
За ст.. 185 ч.2 КК України до 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст..71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Семенівського районного суду Полтавської області від 26 липня 2013 року призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років і 1 (одного) місяця позбавлення волі без конфіскації майна.
ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.
ОСОБА_1 взяти під варту в залі суду.
Початок строку покарання для ОСОБА_1 рахувати з 22,10,2013 року.
Речовий доказ у справі легковий автомобіль «Таврія Нова» повернути потерпілому ОСОБА_9, анулювавши схоронну розписку (а.с.33).
Речовий доказ - мобільний телефон «Нокіа» повернути потерпілому ОСОБА_4, анулювавши схоронну розписку (а.с.45-46).
Речовий доказ -гроші у сумі 322 грн повернути потерпілому ОСОБА_11, анулювавши схоронну розписку (а.с.72-73).
На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Полтавської області обвинуваченим з часу отримання копії вироку, рештою учасників з часу його проголошення.
Головуючий - підпис
Суддя Семенівського районного суду
Полтавської області ОСОБА_12