Справа № 180/1788/13-ц
30 жовтня 2013 р. Марганецький міський суд Дніпропетровської області в складі :
головуючої Хомченко С.І.
при секретарі Назаренко А.В.
розглянувшиу у відкритому судовому засіданні в м. Марганці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди,-
Позивач ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ПАТ „Марганецький ГЗК” про відшкодування моральної шкоди, вказуючи, що з 2002 року ОСОБА_1 працювала у ПАТ “Марганецький ГЗК” на посаді машиніста конвеєра. Під час праці 06.04.2012 року з позивачем на робочому місці стався нещасний випадок, про що був складений акт № 22/2 від 23.05.2012 року про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом. Згідно якого причина нещасного випадку - невиконання вимог інструкції по охороні праці, технічно незадовільний стан виробничих об'єктів, зданій, споруд, приміщень, інженерних комунікацій, території. У зв'язку з отриманою травмою позивач знаходилася на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Марганецької міської лікарні з 06.04.2012 року по 18.04.2012 рік з діагнозом: відкрита черепно-мозгова травма зі струсом головного мозку.
09 серпня 2012 року висновком Нікопольської МСЕК їй було встановлено 45 % стійкої втрати професійної працездатності та визнана інвалідом третьої групи, причина інвалідності - нещасний випадок.
Фондом соціального страхування було призначено та виплачено передбачені законодавством компенсації в зв'язку із ушкодженням здоров'я.
Внаслідок нещасного випадку та ушкодження здоров'я в ПАТ “Марганецький ГЗК” їй заподіяна моральна шкода, яка виразилася в моральних та фізичних стражданнях, втраті нормальних життєвих зв'язків. У зв'язку із ушкодженням здоров'я вона повина приймати ліки, проходити лікування. Заподіяну моральну шкоду вона оцінює у 10000 грн., яка повинна компенсувати усі його хвилювання, душевні та фізичні страждання, відпочинок від усього пережитого.
Тому просить суд стягнути на її користь з ПАТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн., на підставі ст. 237-1 КЗпП України.
Позивач надала до суду заяву про розгляд справи без її участі та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача - ПАТ „МГЗК” позов не визнав в повному обсязі.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ПАТ “МГЗК”.
Під час праці 06.04.2012 року з позивачем на робочому місці стався нещасний випадок, про що був складений акт № 22/2 від 23.05.2012 року про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом. Згідно якого причина нещасного випадку - невиконання вимог інструкції по охороні праці, технічно незадовільний стан виробничих об'єктів, зданій, споруд, приміщень, інженерних комунікацій, території. У зв'язку з отриманою травмою позивач знаходилася на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Марганецької міської лікарні з 06.04.2012 року по 18.04.2012 рік з діагнозом: відкрита черепно-мозгова травма зі струсом головного мозку.
09 серпня 2012 року висновком Нікопольської МСЕК їй було встановлено 45 % стійкої втрати професійної працездатності та визнана інвалідом третьої групи, причина інвалідності - нещасний випадок.
З 2001 року обов'язок відшкодування шкоди, в тому числі моральної, покладено на ФССНВВ відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Законом України про Державний бюджет на 2007 рік зупинялася дія в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей абзацу 4 ст. 1, підпункту «е» ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 34 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Законом України від 28.12.2007 року № 107-У1 з п. 3 прикінцевих положень виключені слова, які свідчили про відшкодування за умов, зазначених у цьому пункті, моральної шкоди потерпілим на виробництві і водночас доповнено цей пункт таким абзацом: «відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року».
Згідно абз. 9 пункту 5 Рішення Конституційного суду України №20-рп/2008 (справа про страхові виплати), саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та ст. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Таким чином, спір про відшкодування моральної шкоди працівникові, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, повинен вирішуватися на підставі норм КЗпП України при доведеності виконання робіт у небезпечних для життя і здоров"я умовах та інших юридично важливих обставин. Зазначений спір є спором, що виникає із трудових правовідносин.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Вина відповідача ПАТ „МГЗК” полягає у порушенні законодавства про охорону праці, що призвело до нещасного випадку на виробництві.
За моральну шкоду, заподіяну працівнику під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває в трудових відносинах.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Судом встановлено, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки травма на виробництві змінила її звичний образ життя та життєві зв'язки, принесло в її життя біль, страждання, нервове напруження, їй прийшлося повністю змінити своє життя, виключивши тяжку працю, а звідси змінилося відношення і у сім'ї.
Таким чином, згідно ст. 237-1 КЗпП України, ст. 1167 ЦК України відшкодувати позивачу моральну шкоду повинен ПАТ „МГЗК”.
Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, суд враховує душевні, психічні та моральні страждання, які спричинені позивачу професійним захворюванням, тяжкість вимушених змін, і оцінюючи дослідженні у судовому засіданні обставини приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 4500 грн., в решті позову необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст. ст. 57,58,59,212, 214 ЦПК України, 237-1 КЗпП України, 1168 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 4500 гривень.
В решті позову відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” судовий збір на користь держави у розмірі 229 грн. 40 коп..
Рішення може бути оскарженим в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Марганецький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Суддя: С. І. Хомченко