номер провадження справи 12/37/13
29.10.2013 Справа № 908/3347/13
Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/3347/13
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача: Якимівської селищної ради, смт. Якимівка
про стягнення 20 024,50 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, особисто;
від відповідача - не'явився.
СУТЬ СПОРУ: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Якимівської селищної ради про стягнення основного боргу в сумі 20 024, 50 грн. за Договором купівлі-продажу № 77 від 05.05.2011 року.
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.
Відповідач в судове засідання не прибув, однак на адресу суду надійшла заява про визнання ним позовних вимог в повному обсязі.
Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання та неподання ним відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду спору по суті, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно вимог ст. 75 ГПК України.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 05.05.2011 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, далі Продавець, та Якимівською селищною радою, далі Покупець, був укладений Договір купівлі-продажу № 77, далі Договір.
За умовами п. 1.1. Договору Продавець зобов'язався передати у власність, а Покупець прийняти у власність майно - продукти харчування, зазначені у вказаному пункті.
Пунктом 2.3 Договору сторони визначили, що оплата проводиться в строк по факту поставки.
У відповідності до п.3.2. Договору, Покупець зобов'язався своєчасно оплачувати передане у власність майно у визначений договором строк.
Пунктом 5.1 Договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання умов договору. Строк дії договору до 31.12.2011 року.
Так, на виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу, а останній прийняв у власність товар, передбачений умовами договору на загальну суму 20 024,50 грн., що підтверджується, зокрема:
- накладною № 299 від 19.09.2011 року на суму 2778, 00 грн.;
- накладною № 324 від 19.09.2011 року на суму 100, 00 грн.;
- накладною № 339 від 19.09.2011 року на суму 1431, 50 грн.;
- накладною № 352 від 19.09.2011 року на суму 120, 00 грн.;
- накладною № 375 від 19.09.2011 року на суму 2931, 75 грн.;
- накладною № 376 від 19.09.2011 року на суму 2928, 50 грн.;
- накладною № 401 від 19.09.2011 року на суму 3415, 50 грн.
- накладною № 402 від 19.09.2011 року на суму 4201, 25 грн.;
- накладною № 403 від 19.09.2011 року на суму 2118, 00 грн.
Разом з тим, на виконання умов Договору, відповідачу були виставлені рахунки на оплату поставленого товару на вказану суму. Втім, відповідач свої договірні зобов'язання не виконав, оплату поставленого товару не здійснив, у зв'язку з чим за ним утворився борг в розмірі 20 024, 50 грн., який позивач і намагається стягнути.
Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір купівлі-продажу. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціні. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 655 ЦК України та ст.ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.
Так, згідно ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.
Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
Докази по справі свідчать про прийняття відповідачем товару у власність, в т. ч. прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Наявність заборгованості у відповідача за Договором купівлі-продажу № 77 від 05.05.2011 року в сумі 20 024,50 грн., підтверджується, зокрема, складеним між сторонами актом звірки розрахунків від 31.12.2011 року на зазначену суму.
В силу загальних норм, викладених у статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивач довів те, що зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, а борг по оплаті поставленого товару в сумі 20 024, 50 грн. підтверджено наданими до матеріалів справи доказами. Відповідач доказів оплати поставленого товару суду не надав, позовні вимоги визнав в повному обсязі.
За такими обставинами, позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Якимівської селищної ради про стягнення основного боргу в сумі 20 024,50 грн. за поставлений товар за Договором купівлі-продажу № 77 від 05.05.2011 року, обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору в сумі 1720, 50 грн. покладаються на відповідача у справі - Якимівську селищну раду, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.
Разом з тим, згідно п. п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати. Так, статтею Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі в сумі 1 147, 00 грн. станом на 01.01.2013 року.
Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв майнового характеру в господарському суді становить не менше ніж 1 720,50 грн. та не більше 68 820,00 грн.
Позивачем заявлено до стягнення грошові кошти в сумі 20024, 50 грн. Отже і розмір судового збору повинен дорівнювати 2% від цієї суми, а саме 1720, 50 грн. Втім, як вбачається з квитанції № 10728170 від 26.03.2013 року, позивачем сплачено судовий збір в сумі 1720, 00 грн., тобто в меншому розмірі ніж встановлено.
Таким чином, судовий збір в сумі 0, 50 грн. підлягає стягненню з позивача у справі- Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в дохід державного бюджету.
У судовому засіданні, яке відбулося 29.10.2013 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 599, 692, 638, 639, 655 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 42, 43, 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Якимівської селищної ради задовольнити.
2. Стягнути з Якимівської селищної ради, 72500, смт. Якимівка, вул. Молодих Патріотів, буд. 10-А, код ЄДРПОУ 20508999 на користь:
- Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, борг в сумі 20 024 (двадцять тисяч двадцять чотири) грн. 50 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп., видавши наказ.
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь:
- Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район); банк одержувача: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район); МФО 813015; ЄДРПОУ 38025409; р/р № 31215206783007; код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку - 206) судовий збір в сумі 0 (нуль) грн. 50 коп., видавши наказ.
Повне рішення складено - 04.11.2013 року
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.