Справа № 1620/3128/12
Номер провадження 22-ц/786/2661/2013
Головуючий у 1-й інстанції Альошина Н.М.
Доповідач Триголов В. М.
05 листопада 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді : Триголова В.М.,
суддів: Пікуля В.П., Бондаревської С.М.,
при секретарі: Порохні А.А,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на заочне рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 січня 2013 року та ухвалу цього ж суду від 14 червня 2013 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на заставне майно,
Заочним рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 січня 2013 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» - задоволено.
В рахунок сплати боргу за договором про кредитну лінію №03-06-08-Ф-МСБ/02 від 03.06.2008 року стягнуто в розмірі 37 484, 62 євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до курсу НБУ станом на 12.11.2012 року становить 380 330, 72 грн. та складається з: строкової заборгованості по кредиту - 26 249, 24 євро, що в гривневому еквіваленті становить 226 333, 03 грн; простроченої заборгованості по кредиту - 3 750 євро, що в гривневому еквіваленті становить 38 048, 68 грн.; строкової заборгованості по процентам - 519, 57 євро, що в гривневому еквіваленті становить 5 271, 72 грн., простроченої заборгованості по процентам - 6 258, 12 євро, що в гривневому еквіваленті становить 63 496, 85 грн., пені по простроченому кредиту - 96,31 євро, що в гривневому еквіваленті становить 977, 19 грн., пені по простроченим процентам 611, 38 євро, що в гривневому еквіваленті становить 6 203, 25 грн.,
звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 03 червня 2008 року - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею - 85 кв.м, що належить майновому поручителю ОСОБА_1, посвідченим нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу
ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №1746, шляхом проведення аукціону (публічних торгів).
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 219 грн.
Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 14 червня 2013 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 січня 2013 року - залишено без задоволення.
З заочним рішенням від 08.01.2013 року та ухвалою суду від 14.06.2013 року не погодилась ОСОБА_1, яка їх оскаржила, просила скасувати, оскільки вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, порушені норми матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно до п. 1 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Відповідно до ч.1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи, що згідно листа Миргородської ЦРЛ кінцевим терміном лікування відповідачки ОСОБА_1 зазначено 27-28.12.2012 року, а справа була призначена судом до розгляду на 08.01.2013 року, коли і було проголошено заочне рішення, окрім того, беручи до уваги, що у своїй заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 не наведено інших доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, суд першої інстанції вірно відмовив ОСОБА_1 у задоволенні її заяви про перегляду заочного рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 січня 2013 року.
Відповідно до ч.1 ст 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ч.1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно з ч.1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює осневне зобов'язання.
Судом пешої інстанції встановлено, що 03 червня 2008 року між Акціонерним банком «Таврика» (зараз ПАТ «Банк «Таврика») та ОСОБА_2 укладено договір про кредитну лінію № 03-06-08-Ф- МСБ/02 згідно умов якого банк відкрив позичальнику відкличну кредитну лінію з встановленим лімітом в сумі 30 000 євро з 03.06.2008 року до 02.06.2011 року зі сплатою 13,5% річних від суми наданого кредиту. (а.с.9-11).
У зв'язку зі зміною сплати процентів річних між сторонами укладалась додаткова угода № 1 від 28.10.2008 року; № 2 від 24.02.2010 року; № 3 від 09.12.2010 року; № 4 від 02.06.2011 року (а. с. 12- 18), умови яких погоджені і підписані ОСОБА_2
03 червня 2008 року між АТ Банк «Таврика» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір іпотеки квартири, предметом якого згідно п. 3.1 є квартира АДРЕСА_1, вартістю за погодженням сторін 369376 грн.(а.с.19-21) та належить на праві власності відповідачці ОСОБА_1 (а.с. 25-27).
До цього договору іпотеки 09.06.2011 року, 28.10.2008 року (а.с.22 -24) вносились зміни, що стосувались терміну та суми погашення кредиту, які підписані сторонами.
Пуктом 5.2 вказаного договору іпотеки передбачено, що у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов'язання за цим договором або будь-якого зобов'язання забезпеченого іпотекою за цим договором іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки.
Оскільки, ОСОБА_2 належним чином взяті зобов'язання за договором кредиту не виконувалися, станом на 12.11.2012 року заборгованість за договором про кредитну лінію № 03-06-08 -Ф -МСБ/02 від 03.06.2008 року становить 37484,62 євро, що в гривневому еквіваленті відповідно до курсу НБУ складає 380330,72 грн. , банк звернувся в суд з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1.
Окрім того, на адресу ОСОБА_2, ОСОБА_1 позивачем неодноразово, останній раз 14.03.2012 року направлялися письмові повідомлення-вимоги про погашення заборгованості за кредитом.
З врахуванням викладеного, оскільки ОСОБА_2 умови кредитного договору не виконуються, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення вимог ПАТ «Банк «Таврика» щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, яким забезпечувалось виконання кредитних зобов'язань, зокрема, на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1,, загальною площею 85,0 кв.м, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.
Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 щодо відсутності повноважень для участі у справі в якості представника позивача - ОСОБА_4, оскільки, як вбачається з довіреності №306 від 01.03.2013 року, виданої уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Таврика» ОСОБА_5, ОСОБА_4 уповноважений на ведення усіх справ ПАТ «Банк «Таврика» в усіх без винятку судах загальної юрисдикції.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування чи зміни заочного рішення та ухвали суду відсутні, оскільки апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності заочного рішення та ухвали суду, які б були підставою для їх скасування.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 312, 314, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Заочне рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 січня 2013 року та ухвалу цього ж суду від 14 червня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий суддя: В.М. Триголов
Судді: С.М. Бондаревська
В.П. Пікуль