Провадження №22-ц/790/6672/13 Головуючий 1-ї інстанції - Колодяжна І.М.
Справа №641/5093/13-ц Доповідач - Довгаль А.П.
Категорія: право власності
29 жовтня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Довгаль А.П.
суддів - Коваленко І.П., Коровіна С.Г.
при секретарі - Щегельському Д.О.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04 вересня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сигнал», Харківська міська рада про визнання недійсним рішення виконкому та свідоцтва про права власності на квартиру, -
У травні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, третіх осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_5, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сигнал» (надалі - ОСББ «Сигнал»), Харківської міської ради (далі - ХМР), уточнив його у подальшому, в якому просила: 1.визнати недійсним рішення виконкому Комінтернівської районної ради народних депутатів №331-10 від 05.09.1989року про включення до членів ЖБК «Комунар» відповідача ОСОБА_1; 2.визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, виданого 05.09.2011року на ім'я ОСОБА_1; 3.скасувати право власності на квартиру АДРЕСА_1, зареєстроване за відповідачем на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.09.2011року; 4.визнати за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що вона за місцем роботи, в ЖБК «Комунар», на підставі ордеру від 30.09.1966року отримала трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, вселилася до цієї квартири разом з чоловіком ОСОБА_5 та дочкою ОСОБА_4 Пізніше, Харківським міським бюро технічної інвентарізації на її ім'я було видано реєстраційне посвідчення за НОМЕР_1 від 08.09.1970року на вищевказану квартиру. Пайовий внесок за квартиру виплачено у 1979 році. В 1988 році вона, як потребуюча поліпшення житлових умов, перебуваючи на квартирній черзі за місцем роботи, отримала інше житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_2, на яку їй було також видано ордер. До травня 1988 року вона самостійно виплатила пайові внески в кооператив (на теперішній час ОССБ «Сигнал»). Вказує на те, що після одруження - 13.03.1982року її дочки з відповідачем ОСОБА_1, останній став проживати разом з ними у квартирі АДРЕСА_1. На даний час у цій квартирі зареєстровані відповідач ОСОБА_1, ОСОБА_4 та троє їх дітей. Позивач вважає, що оскільки ця квартира придбана на грошові кошти ОСОБА_3 та ОСОБА_5, тому належить їм. Про те , що відповідач був прийнятий у члени кооперативу і на нього був відкритий особовий рахунок на спірну квартиру, вона не знала і своєї згоди на це не давала. Про існування рішення РВК Комінтернівського району м. Харкова від 05.09.1989року дізналася лише після розлучення її дочки з відповідачем, тобто вже після отримання відповідачем ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на спірну кватиру. Позивач не вибувала з членів ЖБК «Комунар», свій пай на спірну квартиру нікому не передавала, не відчужувала відповідачу спірну квартиру, а тому ОСОБА_1 не мав переважного права на вступ до ЖБК «Комунар», інші члени родини також письмової згоди на його вступ до членів ЖБК також не давали.
У судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_7 заявлені вимоги підтримала і просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав, стверджуючи при цьому, що його обрали в члени кооперативу на загальних зборах ще в 1988 році. У червні 1989 року він сплатив грошові кошти до Орджонікідзевського відділення ощадного банку в якості пайового внеску до кооперативу, а саме за квартиру №31. Позивач отримала інше житло для проживання - квартиру №46 в цьому ж будинку, отже, замість спірної квартири. На підставі рішення Комінтернівського РВК від 05.09.1989року №331-10 його було затверджено рішення загальних зборів ЖБК «Комунар» про прийняття його до членів кооперативу і дозволено переоформити на його ім'я особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1. Після сплати внесків до кооперативу він оформив право власності на спірну квартиру.
Представник третьої особи ОСОБА_4- ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали, вважають їх законними і обґрунтованими.
Представники третіх осіб ОСББ «Сигнал» та Харківської міської ради не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04 вересня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, видане 05.09.2011року виконкомом Харківської міської ради на ім'я ОСОБА_1 Скасовано право власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1 та визнано право власності на дану квартиру за ОСОБА_3 В решті позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 скасувати і ухвали в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, на неповне з'ясування обставин справи, які суд вважав встановленими, та на неналежну оцінку наданим доказам.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги і визнаючи недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, виданого 05.09.2011року виконкомом Харківської міської ради на ім'я ОСОБА_1, скасовуючи реєстрацію права власності на квартиру за ним та визнаючи права власності на спірну квартиру за позивачем, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неправомірно отримав свідоцтво та оформив на себе право власності на цю квартиру.
Однак, погодитися з таким висновком не можна, оскільки суд дійшов його без повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з неправильним тлумаченням норм матеріального права.
У п.п. 2, 8, 27-28, 30-32, 49 Постанови Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985року №186 «Про затвердження Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу» (в редакції, чинною на момент виникнення спірних правовідносин), (далі - Примірний статут) визначено, що до кооперативів, які організуються при підприємствах, установах, організаціях, приймаються працівники цих підприємств, установ, організацій, які перебувають на обліку бажаючих вступити до кооперативу. Якщо член житлово-будівельного кооперативу (надалі - ЖБК) переселився в іншу квартиру в будинку того ж кооперативу, члени його сім'ї, які проживали разом з ним, зберігають право користуватися жилим приміщенням за умови вступу до кооперативу одного з них. Особі, прийнятій до членів кооперативу, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, надається в безстрокове користування окрема квартира, що складається з однієї чи кількох кімнат, відповідно до кількості членів сім'ї, суми її пайового внеску та граничного розміру жилої площі, передбачено п.28 цього Примірного статуту. Заселення квартир у будинку ЖБК провадиться за ордерами, що видаються виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Квартира надається членові кооперативу на членів його сім'ї, вказаних у заяві про вступ до кооперативу. До цієї заяви включаються члени сім'ї, які перебувають з ним на обліку бажаючих вступити до кооперативу. Член ЖБК має право вийти з кооперативу. Громадянин вважається таким, що вийшов з кооперативу, з дня подання про це заяви до правління кооперативу. Член ЖБК має право передати свій пай будь-кому з постійно проживаючих з ним членів сім'ї, які досягли вісімнадцятирічного віку або одружилися чи влаштувалися на роботу в передбачених законом випадках до досягнення зазначеного віку. Пай, який є спільною власністю подружжя, може бути переданий тільки при наявності згоди іншого з подружжя. Член ЖБК, який повністю виплатив пайовий внесок за квартиру, в разі вибуття з кооперативу вправі передати квартиру своїм родичам або іншим особам, які відповідно до законодавства мають право на одержання жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду або вступ до кооперативу і беруть на себе зобов'язання по додержанню статуту кооперативу. Зазначена передача допускається за умови, що при цьому не обмежується права членів сім'ї які проживають разом з членом кооперативу, що вибуває. Згода вказаних вище членів сім'ї (включаючи тимчасово відсутніх) на передачу квартири викладається в письмовій формі та подається до правління кооперативу разом з відповідною заявою члена кооперативу. Особа, якій член кооперативу передав пай, користується перевагою перед усіма іншими особами на вступ до цього кооперативу. Член житлово-будівельного кооперативу, який перебуває на поліпшення житлових умов (частина друга та третя статті 134 Житлового кодексу УРСР) має переважне право на одержання квартири пайовий внесок за яку внесено не повністю, що звільнилася в будинку (будинках) цього кооперативу. Тільки у разі коли особа, яка вступає до ЖБК замість вибулого, вона повинна внести пайовий внесок, рівний розмірові паєнагромадження вибулого члена кооперативу.
Судовим розглядом встановлено, що позивач ОСОБА_3 згідно ордеру №5712, виданого 30 вересня 1966 року виконкомом Московської районної ради депутатів трудящихся м. Харкова, отримала на сім'ю з трьох осіб: її, чоловіка ОСОБА_5 та дочки ОСОБА_9, отримала трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. (а.с. 24 - копія ордеру).
13 березня 1982 року дочка позивачки ОСОБА_3 - ОСОБА_9 вийшла заміж, зареєструвавши шлюб з ОСОБА_1 і останній в якості члена їх сім'ї поселився жити до спірної квартири №31. Від шлюбу подружжя мають трьох дітей: сина - ОСОБА_10,ІНФОРМАЦІЯ_1., сина - ОСОБА_11,ІНФОРМАЦІЯ_2., сина - ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, які зареєстровані за місцем проживання батьків - у квартирі АДРЕСА_1, тобто з моменту народження по теперішній час.
У подальшому, ОСОБА_3 було взято на квартирну чергу як особу, що потребує поліпшення житлових умов.
Як свідчать матеріали справи, сім'я, яка раніше проживала у квартирі АДРЕСА_2, переїжджала на нове місце проживання, у зв'язку з чим вийшла з членів ЖБК «Комунар».
Згідно ордеру на житлове приміщення №026627, виданого 19 квітня 1988 року виконкомом Московської районної ради депутатів трудящихся м. Харкова на ім'я ОСОБА_3 на сім'ю із чотирьох осіб: її, чоловіка ОСОБА_5, сина ОСОБА_9 та мати - ОСОБА_13 надана для проживання двокімнатна квартира АДРЕСА_2 (а.с.25).
З 1988 року, а саме після реалізації свого права на зайняття жилого приміщення - квартири АДРЕСА_2, позивач разом зі своїм чоловіком ОСОБА_5 постійно зареєстровані в цій квартирі, сплачують комунальні послуги за це житло.
Згідно довідки №25 від 14.03.2012року, виданої ОСББ «Сигнал», до 03.12.1988року особовий рахунок на спірну трикімнатну квартиру №31 був оформлений на ОСОБА_3 Повна вартість квартири складала 4 542,10грн., пайовий внесок за квартиру був сплачений в повному розмірі в 1979 році.
Рішенням загальних зборів членів ЖБК «Комунар» (протокол №3 від 03.12.1988року) ОСОБА_1 був прийнятий в члени ЖБК «Комунар» і на нього переоформлено особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.26).
15 червня 1989 року на рахунок ЖБК «Комунар» ОСОБА_1 внесено пайовий внесок в розмірі 4 542,10грн., про що свідчить платіжна квитанція (а.с.108).
Як стверджували у судовому засіданні апеляційного суду представники ЖБК «Комунар» голова правління ОСОБА_14 та бухгалтер кооперативу ОСОБА_15, відповідач ОСОБА_1 дійсно сплатив повністю пайовий внесок за квартиру №31, який кооперативом повернуто ОСОБА_3 у зв'язку з переїздом до квартири №46, та надана ним квитанція про сплату пайового внеску відповідає формі квитанцій, яка існувала на той момент.
Рішенням виконкому Комінтернівської районної ради народних депутатів трудящихся від 05.09.1989року за №331-10 було затверджено рішення загальних зборів членів ЖБК «Комунар» - протокол №3 від 03.12.1988року про вступ в члени кооперативу ОСОБА_1 і переоформлення особового рахунку на кв.АДРЕСА_1 на його ім'я (а.с. 27).
На підставі розпорядження Харківського міського голови від 22.08.2011року №8727 виконавчим комітетом Харківської міської ради 05 вересня 2011 року на ім'я ОСОБА_1 видано свідоцтво про права власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1.
Таким чином, будь-яких порушень при прийнятті ОСОБА_1 в члени ЖБК «Комунар», при переоформленні на нього особового рахунку на спірну квартиру та при видачі свідоцтва про права власності на квартиру не допущено.
Посилання позивача ОСОБА_3 на реєстраційне посвідчення від 08.09.1970року, яке видавалося на її ім'я Харківським міським бюро технічної інвентарізації, в якості доказу у підтвердження її права власності на спірну квартиру, колегією суддів не приймаються, оскільки це посвідчення лише закріплювало за членом ЖБК «Комунар» конкретну квартиру - АДРЕСА_1. Вказана квартира у подальшому позивачем була залишена добровільно у зв'язку з отриманням для проживання членів її сім'ї іншого жилого приміщення - квартири №46 в цьому ж будинку.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що законних підстав для визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1, виданого 05.09.2011року виконкомом Харківської міської ради на ім'я ОСОБА_1, скасуванні права власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1 та у визнанні права власності на вказану квартиру за ОСОБА_3 у суду першої інстанції не малося.
Згідно п.п.3),4)ч.1ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307ч.1п.2), 309ч.1п.п.3),4), 313, 314ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04 вересня 2013 року змінити: у частині визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1, виданого 05.09.2011року виконкомом Харківської міської ради на ім'я ОСОБА_1, скасуванні права власності на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1 та у визнанні права власності на вказану квартиру за ОСОБА_3 - скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні цих вимог ОСОБА_3 - відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -