Провадження № 22-ц/790/7050/13
Справа № 2-2425/11 Головуючий 1 -ї
Категорія: "договірні" інстанції: Музиченко В.О.
Доповідач: Бурлака І. В.
28 жовтня 2013 року м. Харків
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого судді: Бурлака І.В.
Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,
при секретарі: Кривошеіної О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06 вересня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави,-
У липні 2011 року Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приват Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 03.03.2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір № SAMDN40000012010015 та додаткова угода до цього договору, згідно якої ОСОБА_2 отримав у банку кредит в розмірі 76636,44 гривень на наступні цілі: 67 670,00 гривень - на купівлю автомобіля; 34,00 гривні - на оплату страхових платежів; 5 413,60 гривень - винагорода за надання фінансового інструменту зі сплатою 9 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 04.03.2014 року включно. Відповідно до п. 6 додаткової угоди відповідач надав в заставу автомобіль DAEWOO, модель Nexia, рік випуску 2006, тип - легковий седан - В, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 в забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором. У порушення норм законодавства та умов договору відповідач належним чином не виконував зобов'язання за вказаним договором, у зв'язку з цим виникла заборгованість в розмірі 228 803,13 гривень. Відповідно до умов вказаного договору банк має право у разі порушення зобов'язань за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі - продажу предмету застави від імені заставодавця. Просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № SAMDN40000012010015 від 03.03.2007 року в сумі 228 803,13 гривень звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу автомобіля DAEWOO, модель Nexia, рік випуску 2006, тип - легковий седан - В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь - яким способом з іншою особою - покупцем зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу і стягнути з відповідача судові витрати.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.09.2013 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено; в рахунок погашення заборгованості за договором № SAMDN40000012010015 про відкриття та обслуговування платіжної картки «АвтоРозстрочка» від 03.03.2007 року та додаткової угоди № 2 від 05.03.2007 року в сумі 228 803,13 гривень звернуто стягнення на предмет застави автомобіль DAEWOO, модель Nexia, рік випуску 2006, тип - легковий седан - В, № кузова/шасі НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 шляхом продажу автомобіля Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі - продажу будь - яким способом з іншою особою - покупцем зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, зокрема отримання свідоцтва про право власності на транспортний засіб, вирішено питання про судові витрати.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, стягнути з позивача судові витрати. При цьому посилався на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам та не звернув уваги на те, що в додатковій угоді до основного договору допущено помилку, що не надано розрахунку кредитної заборгованості.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Задовольняючи позов банку, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, обґрунтовано виходив з того, що оскільки ОСОБА_2 не погашено заборгованість за договором № SAMDN40000012010015, банк має право в рахунок погашення заборгованості за вказаним договором звернути стягнення на предмет застави, а саме автомобіль DAEWOO, модель Nexia, рік випуску 2006, тип - легковий седан - В, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Посилання представника ОСОБА_2 на те, що банк не укладав договір застави, дати договору та додатку до нього не співпадають, відсутній належний розрахунок заборгованості за цим договором, ОСОБА_2 придбав цей автомобіль за власні кошти, тому в задоволенні позову банку необхідно відмовити, судовою колегією не приймаються.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 17.07.2006 року між банком та ТОВ «Автокредит Плюс» укладено договір, за умовами якого підприємству доручено виконувати обов'язки про проведенню інформаційно - консультативних послуг для залучення клієнтів та організації набуття клієнтом транспортного засобу за кредитні кошти банку. 03.03.2007 року між банком, від імені якого діяло ТОВ «АвтокредитПлюс», та ОСОБА_2 укладено договір № SAMDN40000012010015 про відкриття картрахунку обслуговування платіжної картки «АвтоРозстрочка» та додаткову угоду № 2 до нього, про правомірність яких доведено рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровську від 05.03.2013 року, яке на теперішній час є чинним. Встановлено, що в назві додаткової угоди № 2 до вказаного договору про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної картки «АвтоРозстрочка» допущено помилку в тексті в даті, а саме замість 03.03.2007 року вказано 05.03.2007 року. Всі реквізити додаткової угоди та договору вказано правильно, сторонами прийняті. Із пункту 9.5 вказаного договору вбачається, що договір діє до повного його виконання. З умовами договору та додаткової угоди № 2 ОСОБА_2 ознайомлений належним чином, про що свідчить його підпис на зазначених документах, ( а. с. 8 - 12, т. 1). Із виписки за платіжною карткою вбачається, що банк перерахував 67670,00 грн. на купівлю автомобіля на рахунки вказані в рахунок - фактурі № СФ - 0000867 від 13.03.2007 року згідно договору купівлі - продажу № СФ - 0000867 від 13.03.2007 року між ТОВ «Автоприват» та ОСОБА_2, 34, 00 грн. - на оплату за реєстрацію предмету застави в державному реєстрі; 3518,84 грн. - на оплату страхових платежів; 5413, 60 грн. - на оплату винагороди за надання фінансового інструменту, (а. с. 81 - 83, т.1). ОСОБА_2 в порушення умов договору, додаткової угоди № 2 та ст. ст. 526, 530 ЦК України взяті на себе зобов'язання зі сплати кредиту, процентів за кредитом та інших платежів не виконав, у зв'язку з чим станом на 25.05.2011 року утворилася заборгованість в розмірі 228803,13 грн., (а .с 5, 84 - 295, т. 1). Як вбачається із матеріалів справи банк неодноразово надсилав ОСОБА_2 повідомлення про існування заборгованості та роз'яснював наслідки її непогашення (а с. 27, 38, 40, 43, т. 1).
В суді апеляційної інстанції представник банку підтвердив заборгованість за кредитним договором та пояснив, що ОСОБА_2 кредит зовсім не сплачував.
Доказів того, що ОСОБА_2 купив автомобіль за власні кошти, матеріали справи не містять і в суді апеляційної інстанції їх не надано, як не містять матеріали справи і доказів того, що ОСОБА_2 не підписував договір та додаткову угоду № 2.
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 не заявляла клопотань щодо проведення судової експертизи.
Для забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором відповідно до п. 6 додаткової угоди № 2 ОСОБА_5 надав в заставу автомобіль DAEWOO, модель Nexia, рік випуску 2006, тип - легковий седан - В, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Відповідно до статтей 572, 574 ЦК України та статті 1 Закону України «Про заставу» від 02.10.1992 року із змінами та доповненнями застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор має право в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленного майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Відповідно до частини 2 статті 590 ЦК України, статті 20 цього Закону заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Із пункту 9.5 вказаного договору вбачається, що договір діє до повного його виконання.
Матеріали справи свідчать про те, що заборгованість за кредитним договором не погашено.
Оскільки існувала заборгованість за договором, банк мав право звернути стягнення на заставлене майно, тому у липні 2008 року заставний автомобіль в присутності ОСОБА_2 було оглянуто працівниками банку та зафіксовано наступні пошкодження автомобіля: подряпини на всьому кузові, не працював кондиціонер, відсутні передні поворотники, відсутня ручка перемикання оптики, відсутня обшивка правової двері, розібрана центральна консоль, не працювала обдувка, пічка, склопідйомники, салон брудний, необхідна заміна всіх покришок, зафіксовані несправності роботи коробки передач, зчеплення та двигуна. З актом ОСОБА_2 був згодний, зауважень та заперечень не надав, (а. с. 28, т. 1), заборгованість до теперішнього часу не сплатив.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції з додержанням вимог ст. ст. 213 - 215 ЦПК України, встановивши обставини справи повно, надавши їм належну оцінку, зазначив у рішенні про недоведеність відсутності заборгованості у ОСОБА_2 за вказаним договором та виходячи з вимог ст. 590 ЦК України, ст. ст. 25, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 року із змінами та доповненнями обгрунтовано звернув стягнення на предмет застави - автомобіль DAEWOO, модель Nexia, рік випуску 2006, тип - легковий седан - В, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 в рахунок погашення заборгованості. Разом з тим судова колегія вважає помилковим критичне ставлення суду до розрахунку, наданого банком, оскільки воно спростовано вищезазначеними матеріалами справи і не потягло за собою неправильності вирішення справи.
Оскільки ухвалене судове рішення відповідає зазначеним вимогам та обставинам справи, судова колегія вважає, що підстав для його зміни або скасування не вбачається. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Питання про стягнення судових витрат вирішено відповідно до ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303,304, п.1.ч.1.ст. 307, ст. 308, ст. 313, п.1.ч.1.ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06 вересня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя: Судді: