Провадження №22-ц/790/6741/13 Головуючий 1-ї інстанції - Зінченко Ю.Є.
Справа №643/3376/13-ц Доповідач - Довгаль А.П.
Категорія: інші
29 жовтня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Довгаль А.П.
суддів - Коваленко І.П., Коровіна С.Г.
при секретарі - Щегельському Д.О.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису недійсним та таким, що не підлягає виконанню, -
У березні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (надалі - ПАТ «Дельта Банк» або Банк), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (надалі - ПН КМНО ОСОБА_3.), в якому просив визнати виконавчий напис, який виданий 15.11.2012року ПН КМНО ОСОБА_3 за реєстровим №2833 про звернення стягнення на нерухоме майно - нежитлову будівлю літ.«А», загальною площею 207,4кв.м, розташовану в будинку АДРЕСА_1, що належить йому на праві приватної власності, в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором в сумі 2 716 413,50грн. недійсним та таким, що не підлягає виконанню.
Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що згідно договору про надання споживчого кредиту від 10.09.2008року, укладеного між ним та ПАТ «УкрСиббанк», він отримав кредит в сумі 248 800дол. CШA на придбання нежитлової будівлі літ. «А», загальною площею 207,4кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, ним в іпотеку Банку була надана вищевказана нежитлова будівля. 25.01.2012року його листом повідомили про відступлення ПАТ «УкрСиббанк» своїх вимог за кредитним договором та договором іпотеки від 10.09.2008року іншому Банку - ПАТ «Дельта Банк». У подальшому, а саме 21.03.2013року при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження, позивач дізнався про існування виконавчого напису про звернення стягнення на вищеназване нерухоме майно, який було видано 15.11.2012року ПН КМНО ОСОБА_3 за реєстровим №2833. Позивач зазначає, що виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням вимог ст.88 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки вчинений на заставлене майно для погашення заборгованості за кредитом на загальну суму 2 706 413,50грн, яка визначена на 24.10.2012року, а виконавчий напис видано 15.11.2012року без надіслання іпотекодержателем повідомлення - письмової вимоги боржнику про усунення порушень протягом тридцяти днів. Позивач вважає, що документ, на підставі якого було вчинено виконавчий напис, не є безспірним, а тому виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню. Також зазначає, що сума стягнення за виконавчим написом нотаріуса 2 716 413,50грн., значно перевищує вартість предмету іпотеки.
У судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримала і просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача ПАТ «Дельта Банк» - Марченко І.Г. заперечувала проти задоволення позову, вказуючи на те, що Банком на ім'я позивача направлялася письмова вимога про дострокове повернення заборгованості і лише після додержання місячного терміну, Банк звернувся до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, надавши відповідний розрахунок заборгованості за кредитним договором.
Відповідач ПН КМНО ОСОБА_3 до суду не з'явилася, направила письмові заперечення, в яких виклала свої доводи та міркування з приводу заявлених вимог, та просила розглянути заявлений спір у її відсутність.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи, на неповне з'ясування обставин справи, які суд вважав встановленими, та на неналежну оцінку наданим доказам. Зокрема вказує, що виконавчим написом фактично стягується не сума заборгованості, яку визначено у письмовій вимозі станом на 13.08.2012року - 261 477,17дол. США (2 089 987,02грн.) та не сума боргу на час вчинення виконавчого напису - 98 472,91дол. США (787 093,97грн.), а вся сума за договором кредиту. У виконавчому напису вказується, що період, за який проводиться стягнення складає з 19.12.2011року по 24.10.2012року, що не відповідає дійсності, оскільки стягується вся сума заборгованості перед Банком, яка складає 2 706 413,50грн. (сума повного дострокового погашення кредиту). Також суд не звернув уваги на те, що розрахунок заборгованості станом на 09.08.2012року, який був наданий разом з заявою ПАТ «Дельта Банк» про вчинення виконавчого напису містить іншу суму 94 895,47дол. США (758 499,49грн.) ніж зазначена у досудовій вимозі, що була направлена ОСОБА_5 Зазначені обставини, на її думку, не можуть свідчити про безспірність розміру грошових вимог Банку.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права - визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, не відповідає положенням ст.16 ЦК України, оскільки такий спосіб захисту не передбачено вказаною статтею.
Однак, погодитися з таким висновком не можна, оскільки суд дійшов його без повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до помилкового вирішення спору.
Згідно ст.ст. 55, 124 Конституції України, ч.1 ст.3 ЦПК України, ч.1 ст.16 ЦК України - кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст.4 ЦПК України).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до положень ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства (ч.2 ст.15 ЦПК України)
Можливий перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначено у ч.2 ст.16 ЦК України. Згідно абзацу другого частини 2 цієї статті суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Так, ч.12 ст.110 ЦПК України передбачено розгляд справ за позовами до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Отже, спір про право, оснований на вчиненій нотаріальній дії, розглядається судом у порядку позовного провадження. Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса майна розглядається судом за позовом боржника до стягувача.
Судовим розглядом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 10.09.2008року між ОСОБА_1 та акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (після зміни найменування - публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк або ПАТ «УкрСиббанк») був укладений Договір про надання споживчого кредиту з Правилами №11392815000 (далі - Договір кредиту), згідно з яким позивач отримав кредит в сумі 248 800дол. CШA (1 207 028,32грн. - за курсом Національного банку України на день укладання договору) на придбання нежитлової будівлі літ.«А», загальною площею 207,4кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зі сплатою 14,5% річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 10.09.2015року.
У забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним Договором кредиту, між позивачем і ПАТ «УкрСиббанк» 10.09.2008року було укладено Договір іпотеки, згідно якого в іпотеку Банку надана вищезазначена нежитлова будівля.
25.01.2012року ОСОБА_1 був повідомлений листом про відступлення ПАТ «УкрСиббанк», а саме про передачу всіх прав вимог за його кредитним та іпотечним договорами від 10.09.2008року іншому Банку - ПАТ «Дельта Банк».
Оскільки позичальник грошей ОСОБА_1 не належним чином виконував свої зобов'язання за Договором кредиту, у нього утворилася заборгованість по сплаті основної суми кредиту, процентів та штрафних санкцій.
13.08.2012року ПАТ «Дельта Банк» на адресу ОСОБА_1 було направлено досудову вимогу, в якій позивачу запропоновано, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання за Договором кредиту, достроково сплатити всю суму заборгованості, яка станом на 13.08.2012року становить суму - 261 477,17дол. США (а.с. 57).
У заяві відповідача ПАТ «Дельта Банк» про вчинення виконавчого напису та у виконавчому напису, який видано ПП КМНО ОСОБА_3 за реєстровим №2833, сума заборгованості зазначена в іншому розмірі, а саме в розмірі 2 706 413,50грн. і містить такі складові: сума заборгованості за кредитом - 237 578,66дол. США, що згідно курсу НБУ станом на 24 жовтня 2012 року складає 1 898 966,23грн.; сума заборгованості за відсотками - 101 019,30дол.США, що згідно курсу НБУ станом на 24 жовтня 2012 року складає - 807 447,27грн. (а.с.36).
Таким чином, загальна сума заборгованості за виконавчим написом нотаріуса у доларовому еквіваленті складає - 338 597,96дол. США (237 578,66дол.США + 101 019,30дол.), отже, є значно більшою ніж заявлена у досудовій вимозі.
Порядок вчинення виконавчих написів визначається положенням Закону України «Про нотаріат» та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року №20/5, відповідно до яких нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Відповідно до вимог ч.1 ст.89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися, зокрема суми, що підлягають стягненню.
Згідно п.284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Отже, нотаріусом вчинено виконавчий напис на завищену суму заборгованості, тобто яка не відповідає сумі заборгованості зазначеної у вимозі. Оскільки виконавчий напис вчинено на більшу суму ніж сума, яка зазначена у вимогах відповідача про погашення боргу, вважати таку суму безспірною не має жодних підстав.
Відповідно до п.п.1), 3), 4) ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неправильне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального права чи процесуального права.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 307ч.1п.2), 309ч.1 п.п.1),3),4), 313, 314ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2013 року скасувати і ухвалити у справі нове, яким позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису недійсним та таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, виданий 15.11.2012року за реєстровим №2833 про звернення стягнення на нерухоме майно - нежитлову будівлю літ.«А», загальною площею 207,4кв.м, розташовану у будинку АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_6, в рахунок його заборгованості перед ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором №11392815000 від 10.09.2008року, яка станом на 24 жовтня 2012 року становить суму 2 706 413,50грн. недійсним та таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати: по сплаті судового збору в розмірі 114,70грн. при зверненні з позовом до суду та судовий збір в розмірі 114,70грн., сплачений при подачі апеляційної скарги, а всього на суму - 229,40грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді -