Провадження № 22-ц/790/6060/13
Справа № 640/2746/13 - ц Головуючий 1 -ї
Категорія: "договірні" інстанції: Бородіна Н.М.
Доповідач: Бурлака І. В.
« 28» жовтня 2013 року м. Харків
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого судді: Бурлака І.В.,
Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,
при секретарі: Кривошеіної О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 21 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-
У лютому 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 11.06.2012 року укладено договір позики між ним та ОСОБА_2, згідно якого він передав у борг ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 40000,00 доларів США з терміном строку повернення до 30.01.2013 року. Факт одержання ОСОБА_2 грошових коштів підтверджено розпискою від 11.06.2012 року. В термін, зазначений в розписці, грошові кошти ОСОБА_2 йому не повернула. Просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму боргу в розмірі 319720, 00 грн. та судові витрати.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 21 червня 2013 року позов - задоволено; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму заборгованості в розмірі 319720,00 грн., судовий збір в сумі 3197,20 грн. та скасовано арешт на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, накладений ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 18.03.2013 року
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду - скасувати, в задоволенні позову - відмовити. При цьому посилалася на порушення норм матеріального та процесуального права. Вважала, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув увагу на те, що вона частково суму боргу повернула.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу - відхилити, рішення суду - залишити без змін, виходячи з наступного.
Задовольняючи позов ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, обґрунтовано виходив з обставин справи та вимог ст. 1046 ЦК України, згідно якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що за розпискою ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 40000,00 доларів США та зобов'язалася повернути їх в строк до 30.01.2013 року. Однак, до теперішнього часу грошові кошти не повернула.
Відповідно до ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Посилання ОСОБА_2 на те, що вона частково сплатила грошові кошти, тому в задоволенні позову ОСОБА_3 необхідно відмовити, судовою колегією не приймаються, оскільки доказів щодо цього матеріали справи не містять і в суді апеляційної інстанції їх не надано.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дослідивши обставини справи повно, надавши належну оцінку зібраним доказам, дійшов обгрунтованого висновку щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суми боргу.
Погоджується судова колегія і з розміром суми боргу, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті і якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України сума, що підлягає сплаті у гривнях визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно - правовим актом, тобто сума до стягнення становить 319720,00 грн.(40000,00 доларів США х 7,993 грн.)
Таким чином судова колегія вважає, що рішення суду є законним та обгрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування або зміни немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Питання щодо судових витрат вирішено відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303,304, п.1.ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1.ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 21 червня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя: Судді: