Провадження № 22ц/790/6070/13
Справа № 2033/2-550/11 Головуючий 1 -ї
Категорія: "договірні" інстанції: Алфьорова Т.М.
Доповідач: Бурлака І. В.
« 28» жовтня 2013 року м. Харків
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого судді: Бурлака І.В.,
Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,
при секретарях: Кривошеіної О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 липня 2013 року та ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 липня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення і зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в особі Харківського головного регіонального управління, треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про розірвання договорів кредиту та траншу і припинення зобов'язань за ними, -
У листопаді 2010 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з зазначеним та в подальшому уточненим позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що відповідно до укладеного 04.09.2008 року між банком та ОСОБА_2 кредитного договору №105/Р-08 ОСОБА_2 отримала у банку кредит у розмірі 55000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 18,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 03.09.2013 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 04.09.2008 року між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 укладено договір іпотеки, за яким відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 47, 6 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконала, тому станом на 15.01.2013 року заборгованість становила 166686,45 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 15.01.2013 року склало 1331824,73 грн., зокрема: 52981,72 доларів США - заборгованість за кредитом, 71066,68 доларів США - заборгованість по процентам за користуванням кредитом, 42638,05 доларів США - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором. У зв'язку з чим банк просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №105/Р-08 від 04.09.2008 року в сумі 166686,45 доларів США, що за курсом 799, 30 відповідно до службового розпорядження НБУ від 15.01.2013 року склало 1331824,73 грн. звернути стягнення на квартиру загальною площею 47,6 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмета іпотеки на підставі договору іпотеки №105/Р-08 від 04 вересня 2008 року банком з укладанням від імені відповідача договору купівлі - продажу будь - яким способом іншою особою - покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням банку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу; виселити відповідачів з іпотечної квартири із зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в м. Харкові та стягнути з відповідачів судовий збір в розмірі 1708, 50 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення в розмірі 250,00 грн.
ОСОБА_6 позов банку не визнав та у грудні 2012 року звернувся до суду з зустрічним позовом до банку про розірвання договору поруки та визнання за ним зобов'язань припиненими. Посилався на те, що його не ознайомлено з договором про видачу траншу №105/Р-08 від 04.09.2008 року, з його додатками. Крім того, банк застосував інший договір поруки № 167 від 20.10.2010 року, що укладений між поручителем ПАТ «Акцент - Банк» та ПАТ «ПриватБанк». Просив розірвати договір поруки від 04.09.2008 року та визнати зобов'язання щодо нього за його змістом припиненими, стягнути судові витрати.
ОСОБА_2 позов банку не визнала та у грудні 2012 року звернулася до суду з зустрічним позовом до банку про розірвання договору кредиту, траншу та припинення зобов'язань за ними, посилаючись на те, що банк іпотечну квартиру своєчасно не продав, а почав нараховувати штрафні санкції, чим позбавив її можливості розрахуватися за кредитним договором.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.01.2013 року у прийнятті зустрічної заяви ОСОБА_2 - відмовлено.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16.01.2013 року відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні клопотання про об'єднання в одне провадження позовів банку та ОСОБА_2
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 08.02.2013 року об'єднано в одне провадження позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в особі Харківського головного регіонального управління, треті особи - ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про розірвання договорів кредиту та траншу і припинення зобов'язань за ними та зустрічний позов ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа ОСОБА_2 про розірвання договору поруки та визнання за ним зобов'язань припиненими.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2013 року роз'єднано позовні вимоги та виділено в окреме провадження позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», Публічного акціонерного товариства «Акцент - Банк» про визнання договору поруки № 167 недійсним, визнання за ним зобов'язань припиненими та зустрічний позов ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа ОСОБА_2 про розірвання договору поруки та визнання за ним зобов'язань припиненими.
Рішенням Фрунзенського районного суду від 26 липня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задоволено, на підставі договору іпотеки від 04 вересня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7, 04 вересня 2008 року за р. № 6029 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 105/Р-08 від 04 вересня 2008 року в сумі 166686,45 доларів США, що за курсом 799,30 відповідно до службового розпорядження НБУ від 15.01.2013 року складає 1331824,73грн. звернено стягнення на квартиру загальною площею 47,6 кв. м., яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу за початковою ціною реалізації, встановленої на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки квартири; виселено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, які зареєстровані і проживають у квартирі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних особі УМВС України м. Харкова та стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 судові витрати: судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1708,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу - 250,00грн.
Ухвалою Фрунзенського районного суду від 05 серпня 2013 року виправлено описку в рішенні, а саме зазначено, що в резолютивній частині рішення вважати правильним: «стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати: судовий збір за подання позовної заяви по 569, 50 грн. з кожного та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду судового процесу по 83,33 грн. з кожного.
Не погодилася з таким судовим рішенням ОСОБА_2 та через свого представника ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просила судове рішення - скасувати, в задоволенні позову позивачу - відмовити, стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на її користь судові витрати за подачу апеляційної скарги. При цьому посилалася на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права. Зазначила, що суд не надав належної оцінки доказам у справі і як доводи апеляційної скарги виклала позовні вимоги.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає за необхідне апеляційну скаргу - відхилити, судове рішення - залишити без змін. При цьому судова колегія виходить з наступного.
Задовольняючи позов банку, суд першої інстанції, з висновком якого погодилася судова колегія, обґрунтовано виходив з того, що оскільки ОСОБА_2 не погашено заборгованість за кредитним договором №105/Р-08, банк має право в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором звернути стягнення на її нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 47, 6 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за договором іпотеки від 04.09.2008 року.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 04.09.2008 року між банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №105/Р-08, згідно якого ОСОБА_2 отримала у банку кредит у розмірі 55000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 18,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 03.09.2013 року. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 04.09.2008 року між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 укладено договір іпотеки, за яким відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 47, 6 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Зобов'язання за кредитним договором відповідач не виконала, тому станом на 15.01.2013 року заборгованість становила 166686,45 доларів США, що за курсом 7, 99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 15.01.2013 року склало 1331824,73 грн.
В суді апеляційної інстанції представник банку пояснила, що ОСОБА_2 припинила сплачувати кредит в грудні 2008 року. До теперішнього часу борг не погашено.
Посилання ОСОБА_2 та її представника на те, що банк під час фінансової кризи замість того, щоб реалізувати її квартиру, почав нараховувати штрафні санкції та позбавив її можливості розрахуватися за кредитним договором, тому в задоволенні позову банку необхідно відмовити, судовою колегією не приймаються, оскільки доказів того, що відповідачі зверталися до суду з заявою до банку щодо неспроможності сплачувати кредит та надали згоду на продаж квартири матеріали справи не містять.
В суді апеляційної інстанції сторони підтвердили, що такої заяви не було.
Не містять матеріали справи і доказів того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не знали про те, що ОСОБА_2 з листопада 2008 року не сплачувала кредит.
Судом встановлено, що банк направляв відповідачам письмові вимоги про усунення порушення основного зобов'язання.
Частиною 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 року із змінами та доповненнями передбачено, що у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Статтею 38 вказаного Закону передбачено право банку на продаж предмета іпотеки будь - якій особі - покупцеві. При цьому ціна продажу предмета іпотеки встановлюється або за згодою між іпотекодержателем та іпотекодавцем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
З додержанням вимог ст. ст. 213 - 215 ЦПК України суд першої інстанції, встановивши обставини справи повно, надавши їм належну оцінку, виходячи з вимог ст. ст. 7, 12, ч.1 ст. 35, ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 року із змінами та п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5 дійшов обґрунтованого висновку щодо звернення стягнення на нерухоме майно ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Оскільки ухвалене судове рішення відповідає зазначеним вимогам та обставинам справи, судова колегія вважає, що підстав для його зміни або скасування не вбачається. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1.ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п. 1. ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 липня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий суддя:
Судді: