Справа № 761/24237/13-ц
Провадження №2/761/8064/2013
іменем України
23 жовтня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Пономаренко Н.В.
при секретарі Клим Т.О.
з участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача Калюк О.В.
третьої особи ОСОБА_4
представника третьої особи ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа: ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим, суд, -
позивач звернувся до суду із вказаним позовом в якому посилаючись на вимоги ч.4 ст.559 ЦК України просив визнати припиненим договір поруки від 30.10.2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Надра», для забезпечення виконання зобов»язань по кредитному договору №37/П/76/2007-840 від 30.10.2007 року.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вищевказаним договором поруки в п.5.3 передбачено, що дія договору закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобов»язань згідно з умовами договору. Таким чином, вважає, що строк припинення договору поруки в ньому не встановлений. При цьому, 8.12.2012 позивач отримав від банку досудову вимогу від 26.11.2012 про дострокове виконання боргових зобов»язань позичальника за вказаним кредитним договором у зв»язку із його невиконанням в повному обсязі протягом 30 календарних днів з дати отримання в загальній сумі 200902,04 доларів США. А вимоги п.2.1 договору поруки передбачають, що кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання зобов»язання, що витікає із кредитного договору, при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання позичальника зобов»язання вцілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані, а також при умові обов»язкового направлення поручителю вимоги з вимогою виконати зобов»язання позичальника вцілому, або в тій чи іншій частині, а оскільки 8.12.2012 відповідач пред»явив таку досудову вимогу про дострокове виконання в повному обсязі до 8.01.2013, і в цьому разі кредитор мав право звернутись до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов»язання, тобто до 8.07.2013, однак, цього не відбулося, а тому в силу ч.4 ст.559 ЦК України спірний договір поруки є припиненим 8.07.2013р.
Позивач та його представник в судовому засідання позовні вимоги підтримали в повному обсязі просили їх задовольнити з наведених в позові підстав.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, посилаючись на їх безпідставність.
Третя особа та її представник підтримали вказані позовні вимоги.
Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, третю особу, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №37/П/76/2007-840 від 30.10.2007 укладеним між ВАТ КБ «Надра» і ОСОБА_4 (а.с.7-11), було укладено договір поруки від 30 жовтня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 (а.с.12-13).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 553 ЦК України передбачено, що поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Порука є способом забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Отже, укладений договір поруки - є підставою, відповідно до якої між позивачем і відповідачем виникли взаємні права та обов'язки. Таким чином, договір, укладений сторонами з дотриманням вимог, необхідних для чинності правочину, має обов'язкову силу для самих сторін.
Норми ч.4 ст.559 ЦК України передбачають, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня
настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Згідно вимог ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, вимоги п.2.1 договору поруки передбачають, що кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання зобов»язання, що витікає із кредитного договору при умові, якщо в установлений Кредитним договором строк виконання позичальником зобов»язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані, а також при умові обов»язкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов»язання позичальника в цілому (або в тій чи іншій його частині).
Згідно п.5.3 договору поруки, дія цього договору закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобов»язань по кредитному договору чи виконанням поручителем своїх зобов»язань, згідно з умовами цього договору.
Сторони визнали, що на даний час ні позичальник, ні поручитель, не виконали своїх зобов»язань згідно з умовами цього договору.
Разом із тим, як умовами п.1.1. договору поруки, так і умовами кредитного договору (п.3.3.4 строк повернення кредиту 29.10.2032) чітко визначений строк виконання основного зобов»язання: кінцевий термін повернення кредиту та відсотків по ним - до 29 жовтня 2032року. Згідно з цим договором (поруки) поручитель поручається перед кредитором за належне виконання ОСОБА_4 взятих на себе зобов»язань, що витікають із кредитного договору, в тому числі повернути до 29.10.2032 року кредит в сумі 143700,82 доларів США, сплатити відсотки, інші платежі та штрафні санкції. Поручитель повинен виконати зобов»язання в тому ж порядку, який встановлено для позичальника кредитним договором (а.с.12).
В зв'язку з невиконанням належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором позичальником, виникла заборгованість перед банком, внаслідок чого останній (п.2.1 договору поруки) листом від 26.11.2012 року вих.№5-4-01694 звернувся до поручителя із досудовою вимогою про погашення наявної заборгованості, що сторонами не заперечувалось (а.с.14-15).
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що дата припинення позичальником своїх зобов»язань в частині несплати чергового платежу та дата пред»явлення вимоги - являються різними по своїй правовій природі. Оскільки строк виконання основного зобов»язання визначений умовами п.1.1 договору поруки та п.1.2 кредитного договору - 29.10.2032 року, то дострокове стягнення усієї суми заборгованості - це право банку, що виникає у процесі дії кредитного договору у зв»язку із неналежним виконанням боржником своїх зобов»язань.
В цьому випадку, пред»явлення банком досудової вимоги до позичальника не являється настанням початку строку виконання основного зобов»язання, а лише правом на дострокове стягнення всієї суми за кредитним договором. Тому з моменту отримання вимоги поручителем - не можна відраховувати шестимісячний термін звернення до суду по стягненню заборгованості з поручителя.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", при вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.
Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.
Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Натомість, у спірному договорі поруки чітко встановлений строк повернення кредиту і виконання грошового зобов»язання - 29.10.2032р., а тому висновок сторони позивача, що договір поруки припинив свою дію 8.07.2013 - через шість місяців від дня встановлення в досудовій вимозі строку протягом 30 календарних днів з дати отримання вимоги (8.01.2013) сплатити борг по договору кредиту (п.2.2 договору поруки) - є помилковим і таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.
Крім того, в даному випадку відбулась несплата чергового платежу, що, в свою чергу, потягло утворення кредитної заборгованості.
Однак, такі підстави припинення договору поруки, на які посилається позивач і які передбачені ч.4 ст.559 УК України, в даному випадку не знайшли свого підтвердження, оскільки кредитні кошти надані строком до 11.103.2027 року, а тому строк виконання основного зобов»язаня ще не настав, що, в свою чергу, наразі не дає підстав для застосування вказаної норми Закону.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Разом з тим, відповідно до положень ч. 3 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до положень ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу задоволення позовних вимог, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Судові витрати розподіляються судом у відповідності до ст.88 ЦПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 15, 509, 524, 525, 526, 530, 549, 554, 559,575, 589, 599, 625, 627, 629, 638, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 179, 209, 212-215, 218, 222-224 ЦПК України, суд,-
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа: ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя :