Справа № 761/1774/13- ц
Провадження №2/761/3045/2013
іменем України
23 жовтня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Малинникова О.Ф.
при секретарях - Бєловій О.І., Комаревцевій Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві, Служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
встановив:
У січні 2013 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ПАТ «Родовід Банк», Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві, Служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позивач зазначив, що між нею та ЗАТ «Родовід Банк» укладено кредитний договір від 29.03.2007 року, згідно з яким банк видав 125.000 доларів США на строк до 29.03.2009 року. На забезпечення кредитного договору між ними тоді ж укладено посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 29.03.2007 року договір іпотеки на квартиру АДРЕСА_1.
Постановою від 03 грудня 2009 року державний виконавець ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві відкрив виконавче провадження на підставі вчиненого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 виконавчого напису від 02.11.2009 року, зареєстрованого за № 2575, згідно із яким стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 1.245.454,13 грн. на користь ПАТ «Родовід Банк» за рахунок заставного майна АДРЕСА_1 предмету зазначено вище договору іпотеки.
Позивач посилалась на те, що при вчиненні виконавчого напису про звернення стягнення на заставне майно на забезпечення кредитного договору нотаріусом допущені такі порушення:
- на момент вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на квартиру, у цій квартирі проживала малолітня дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, син позивача, з яким вона проживає у цій квартирі з 2002 року, що свідчить про недотримання ст.ст. 8,17,18 Закону України «Про охорону дитинства», п.4 Декларації прав дитини, ст.3 Конвенції «про права дитини», якими передбачено захист прав дитини. Тому за відсутності попередньої згоди відповідного державного органу у порядку передбаченому законодавством виконання такого виконавчого напису не допускається;
- виконавчий напис вчинено без надання доказів для підтвердження безспірності заборгованості,
- виконавчий напис вчинено на підставі документів, які не відповідають вимогам визначених ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та п. 287 відповідної Інструкції щодо вчинення нотаріальних дій.
З огляду на викладене, позивач просила визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову, посилаючись на необгрунтовність доводів позивача, що підтверджено матеріалами справи, зокрема рішеннями судів: за позовом ОСОБА_1 в інтересах дитини про визнання недійсним договору іпотеки та за її ж позовом про визнання незаконними дій нотаріуса та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, якими встановлені обставини з питань, на які посилається позивач у позовних вимогах .
У судовому засіданні представник третьої особи Служби у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації надав пояснення що з питання вчинення та оскарження дій стосовно квартири, у якій проживає неповнолітня дитина, сторони у справі не звертались тому представник щодо вирішення справи покладається на думку суду.
У судове засідання Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу не з'явився, надав письмові пояснення у справі та заяву про розгляд справи у його відсутності.
Представник ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві у судове засідання не з'явився, надав письмові пояснення у справі та просив про розгляд справи у його відсутності. а.с.175
Суд, заслухавши пояснення сторін, третіх осіб та їх представників, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Як вбачається із матеріалів справи, за умовами кредитного договору № 28.4 СЖ-019.07.2 від 29.03.2007 року, укладеного між ВАТ «Родовід Банк» (перейменовано у Публічне акціонерне товариство, надалі - ПАТ) та ОСОБА_5, останнім отримано кредит у розмірі 125.000 доларів США (а.с.9) на строк до 29.03.2009 року.
На забезпечення виконання умов договору кредиту, між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1, яка є майновим поручителем позичальника, укладено договір іпотеки від 29.03.2007 року (а.с.13), нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3. Предметом договору іпотеки зазначено квартиру АДРЕСА_1.
У зв'язку із порушенням позичальником умов виконання кредитного договору, що призвело до виникнення заборгованості, оскільки строк платежу настав 29.03.2009 року, ПАТ «Родовід Банк» у листопаді 2009 року звернувся до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 із заявою про вчинення виконавчого напису на підставі договору іпотеки від 29.03.2007 року для звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1. (а.с.53).
Виконавчий напис було вчинено 02.11.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було вчинено виконавчий напис (а.с.19), який зареєстровано у реєстрі за № 1835, про звернення стягнення заборгованості у сумі 1.245.454,13 грн. на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом 21.04.2004 року за реєстровим № 1151. Право власності зареєстровано 23.04.2004 року за реєстровим № 6405 КМБТІ. Зазначена двокімнатна квартира знаходиться на 11 поверсі 12-поверхового будинку, загальна площа складає 53,2 кв.м, житлова - 29,6 кв.м. За договором іпотеки загальна вартість оцінена за домовленістю сторін у 170.000 доларів США (п.1.5 - а.с.14)
Заборгованість у сумі 1.245.454,13 грн. складається із:
- 124.809,09 доларів США - сума боргу по кредиту;
- 8.510,55 - сума боргу по несплаті відсотків;
- 22.948,13 доларів США - пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків.
Постановою державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 03.12.2009 року відкрито виконавче провадження виконавчим написом від 02 листопада 2009 року, вчиненим Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 (а.с.19), згідно із яким запропоновано для погашення заборгованості, яка виникла за кредитним договором № 28.4 СЖ-019.07.2 від 29.03.2007 року, укладеного між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_5 та на підставі договору іпотеки (а.с.13), укладеного між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_1, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, належна позивачці на праві власності звернути стягнення на зазначену квартиру.
Як зазначено у Постанові державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві від 03.12.2009 року за рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири задовольнити вимоги ПАТ «Родовід Банк» на суму 1.245.454,13 грн.
У зв'язку із зверненням ОСОБА_1 до суду з приводу оспорення договору іпотеки, виконавчого напису неодноразово ухвалами судів було зупинено виконання провадження.(а.с.188-190)
Так, у листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», ОСОБА_5, третя особа Служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання недійсним договору іпотеки та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 квітня 2012 року,(а.с.85) залишеним без зміни ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 21 червня 2012 року, (а.с.86-87) у позові ОСОБА_1 до ПАТ «Родовід Банк», ОСОБА_5, третя особа Служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання недійсним договору іпотеки та зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
У листопаді 2010 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві про визнання незаконними дій нотаріуса та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2013 року, (а.с.197) залишеним без зміни ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 18 квітня 2013 року, ( а.с.77) у позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві про визнання незаконними дій нотаріуса та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовлено.
Звертаючись до суду у січні 2013 року з позовом до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві, Служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, ОСОБА_1 зазначила, що син ОСОБА_4 проживав у АДРЕСА_1 і не може бути позбавлений житла без згоди органу опіки та піклування з підстав щодо предмету позову як вчинення виконавчого напису нотаріусом з порушенням вимог законодавства, а саме:
- недотримання статті 12 Закону України від 2 червня 2005 року № 2623-IV «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», яка вимагає попередньої згоди органу опіки і піклування для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право користування якими мають безпритульні діти, діє з 1 січня 2006 року і на договори, укладені до цієї дати, не поширюються (стаття 58 Конституції України), тобто фактично надано дозвіл на реалізацію квартири з прилюдних торгів та виселення мешканців без попереднього дозволу органів опіки та піклування;
- порушення ч.7 ст.7 Сімейного Кодексу України щодо забезпечення можливостей дитини здійснення своїх прав, закріплених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними актами;
- невідповідність принципу 4 Декларації прав дитини щодо права, зокрема, на належне житло ;
- порушення ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» та ч.3 ст.17 та ч.2 ст.18 цього Закону щодо права на забезпечення дитини достатнім життєвим рівнем та заборону укладання договорів, пов'язаних зокрема з відчуженням житла, порушенням права дітей користуватись займаним приміщенням нарівні з власником.
- ст.3 Конвенції «Про права дитини» щодо забезпечення інтересів дітей при вирішенні усіх дій щодо дітей, надання переваги якнайкращому забезпеченню дітей.
Крім того, позивач посилалась на порушення ст. 88 Закону України «Про нотаріат» подання документів для вчинення виконавчого напису, які достатні для встановлення безспірності нарахування розміру заборгованості.
У позовній заяві позивач на підтвердження доводів про порушення прав дитини із зазначенням наведених позивачкою положень законів та міжнародних актів стосовно відсутності згоди органом опіки та піклування на вчиненні виконавчого напису, посилається на довідку форми 3 ЖЕКу «Татарка» від 11.06.2010 року та акт сусідів складений 02.04.2009 року, що разом із матір'ю, позивачкою проживає син ОСОБА_4 у квартирі АДРЕСА_1.
Оскільки на час подання позивачем у січні 2013 року заяви набрало законної сили рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 квітня 2012 року у справі №2-1137/11, (а.с.85) залишене без зміни ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 21 червня 2012 року, (а.с.86-87) про відмову у позові ОСОБА_1 до ПАТ «Родовід Банк», ОСОБА_5, третя особа Служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання недійсним договору іпотеки та зобов'язання вчинити дії, у даній справі згідно із ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Із змісту судових рішень у справі №2-1137/11, (а.с.85) про відмову у позові про визнання недійсним договору іпотеки та зобов'язання вчинити дії, судом встановлено, що на момент укладення договору іпотеки неповнолітній син позивачки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 у квартирі, яка передавалась у іпотеку зареєстрований не був, що підтверджено довідкою ЖЕК № 1007 від 16.03.2007 року та не заперечувалось самою позивачкою.
За змістом рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2013 року, (а.с.197) залишеним без зміни ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 18 квітня 2013 року, (а.с.77) у позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві про відмову у визнанні незаконними дій нотаріуса та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню також зазначено з посиланням на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 квітня 2012 року у справі №2-1137/11,(а.с.85), що дитина не була зареєстрована у АДРЕСА_1 на час укладання договору іпотеки, предметом якого була зазначена квартира. (а.с.204)
Як вбачається із судових рішень у справі №2-4825/11,(а.с.197) про відмову у позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві про відмову у визнанні незаконними дій нотаріуса та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, син позивачки та ОСОБА_5 не мав майнових прав на квартиру АДРЕСА_1, не був зареєстрований за цією адресою на час укладання договору іпотеки. При цьому позивачка була ознайомлена з договором щодо можливості звернення стягнення на квартиру, проте не заявила про проживання дитини у квартирі.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приймаючи до уваги вищенаведені висновки судів, суд, досліджуючи обставини справи стосовно твердження позивачки щодо проживання у квартирі дитини на час вчинення виконавчого напису без дозволу органів опіки та піклування, вважає їх недоведеними, оскільки доводи позивача спростовуються відсутністю офіційного документу, у довідці форма 3 ЖЕКу «Татарка» від 11.06.2010 року вказано про проживання ОСОБА_1 з сином з 2002 року, дати прописки з посиланням на відповідний документ не вказано. Не підтверджено актом сусідів факт реєстрації у квартирі зазначених осіб на час вчинення виконавчого напису.
Тобто посилання позивачки на положення зазначених законів та інших актів про необхідність згоди органів опіки та піклування на вчинення дії стосовно квартири, у якій дитина не була зареєстрована на той час, не може бути доказом про порушення при вчиненні приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 виконавчого напису від 02.11.2009 року (а.с.19), який зареєстровано у реєстрі за № 1835, про звернення стягнення заборгованості у сумі 1.245.454,13 грн. на нерухоме майно.
Що стосується доводів позивача, що виконавчий напис вчинено на підставі документів, які не відповідають вимогам визначених ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та п. 287 відповідної Інструкції щодо вчинення нотаріальних дій, тобто подані документи не підтверджують безспірність заборгованості.
Як встановлено судом при вирішенні справи №2-4825/11, (а.с.197) про відмову у позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві про відмову у визнанні незаконними дій нотаріуса та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, посилалась на те, що між нею та Банком був спір щодо встановлення розміру заборгованості, що не знайшло підтвердження при вирішенні справи за недоведеністю. В ухвалі Апеляційного суду колегія суддів визнала обґрунтованим висновок суду про наявність спору щодо розміру заборгованості встановленої банком.
Отже виходячи із ч.3 ст.61 ЦПК суд при встановленні доведеності посилання позивача у справі, що розглядається на те, що Приватний нотаріус прийняв документи, які не підтверджують безспірність заборгованості, суд приймає до уваги, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці
обставини.
Тому суд не приймає до уваги надані позивачем докази, на які посилається позивач як на обґрунтування її доводів, що подані документи підтверджують безспірність заборгованості.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві, Служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
За таких обставин на підставі ст.ст. 87,88,89 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.3,7,18,33 Закону України "Про іпотеку"; та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 50, 57, 58, 60, 63, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, суд,
У позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, третя особа ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві, Служба у справах дітей Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційному суду міста Києва через Шевченківський районний суд м. Києва, який ухвалив оскаржуване рішення.
Суддя: Малинников О.Ф.