Номер провадження №22-ц/791/3094/2013 Головуючий в І інстанції Решетов В.В.
Категорія 30 Доповідач: Прокопчук Л.П.
2013 року вересня місяця 25 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого:Прокопчук Л.П.
Суддів:Полікарпової О.М.,
Базіль Л.В.
При секретарі:Філімонову Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсон цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 09 жовтня 2012 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,-
У вересні 2012 року ПАТ СК «ВУСО» звернулося до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 08 жовтня 2011 року з вини відповідача ОСОБА_5, який управляв належним ОСОБА_6 на праві власності автомобілем «ІВЕКО», сталося дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було пошкоджено автомобіль «Тойота Королла» під управлінням його власника ОСОБА_8
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 була застрахована у позивача, який виплатив ОСОБА_8 страхове відшкодування у сумі 19667 грн. та набув право зворотної вимоги до страхувальника та водія забезпеченого автомобіля і просив стягнути ці кошти з відповідачів солідарно.
Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 09 жовтня 2012 року позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» 19667 грн. 01 коп. страхового відшкодування та 214,60 грн. витрат по сплаті судового збору.
В іншій частині відмовлено за необґрунтованістю.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм цивільного процесуального законодавства, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просив його скасувати і ухвалити нове, яким відмовити страховій компанії у задоволенні його позову.
На апеляційну скаргу представник ОСОБА_6 подав письмові заперечення.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_5 та його представник апеляційну скаргу підтримали з підстав, викладених ц ній.
Вважаючи рішення суду законним і обґрунтованим, представник ОСОБА_9 просив залишити його без змін.
У поданій заяві представник ПАТ СК «ВУСО» просить справу розглянути у його відсутності.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що 08 жовтня 2011 року з вини ОСОБА_5, який керував належним ОСОБА_6 автомобілем «ІВЕКО» сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений автомобіль Тойота Королла, що належить ОСОБА_8 та завдано останньому матеріальних збитків.
ОСОБА_5 постановою Голопристанського районного суду від 21 листопада 2011 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 08 жовтня 2011 року порушив Правила дорожнього руху: перед виїздом не переконався в технічній справності транспортного засобу «Івеко», що призвело до відокремлення кришки запасного колеса та пошкодження транспортного засобу «Тойота» д.н. НОМЕР_1.
Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 була застрахована у ПАТ «СК «ВУСО» згідно полісу від 4 вересня 2011 року, то страхова компанія за заявою ОСОБА_8 виплатила йому страхове відшкодування у розмірі 19667 грн. 01 коп.
Відповідно до абз. «г» п.38.1.1, п.38.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.
Факт порушення ОСОБА_5 пункту 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (в редакції від 18 червня 2011 року) підтверджено довідкою №8890770 про дорожньо-транспортну пригоду від 10 жовтня 2011 року (а.с.78) постановою Голопристанського районного суду від 21 листопада 2011 року (а.с.9), письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 08 жовтня 2011 року (а.с.98).
Із нотаріально посвідченої копії довіреності від 13 вересня 2011 року вбачається, що ОСОБА_6 уповноважив ОСОБА_5 керувати автомобілем марки «ІВЕКО», слідкувати за технічним станом ТЗ, здійснювати його поточний ремонт тощо (а.с.127), що свідчить про правову підставу володіння ОСОБА_5 транспортним засобом 08 жовтня 2011 року, на якому відповідач здійснив дорожньо-транспортну пригоду.
Протилежне, а саме: неправомірність заволодіння транспортним засобом ОСОБА_5, а також недбальство, яке б сприяло неправомірному заволодінню майном зі сторони ОСОБА_6 в судовому засіданні не встановлено.
За вказаних обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ч.2 ст.1187, ч.1 ст.1191 ЦК, та ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставно задовольнив позовні вимоги страхової компанії частково і стягнув в порядку регресу суму страхового відшкодування з водія транспортного засобу ОСОБА_5
Судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, з урахуванням наданих сторонами доказів, тому підстав для задоволення апеляційної скарги, доводи якої висновків суду не спростовують, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 09 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: підпис
Судді: два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя: Л.П.Прокопчук